Провадження № 2-з/359/138/2025
Справа № 359/7894/25
Іменем України
12 вересня 2025 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
10 вересня 2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій просить негайно без виклику сторін в день подання цієї заяви винести ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу від'єднувати його квартиру від системи електропостачання.
Заяву обґрунтовано тим, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ « Київська обласна ЕК» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.Позивач оскаржує незаконні, на його переконання, дії відповідача, який вимагає від ОСОБА_1 сплати неіснуючого боргу в розмірі 11937,85 грн. Згідно п. 27 Правил (постановою КМУ № 502 від 20 червня 2018 року) спірні питання щодо заборгованості вирішуються шляхом переговорів між електропостачальником та побутовим споживачем або в судовому порядку. До вирішення спірного питання між сторонами відключення об'єкта побутового споживача не здійснюється.Всупереч цим вимогам 18 липня 2024 року працівниками ТОВ « Київська обласна ЕК» під час відсутності позивача в квартирі, вона була незаконно від'єднана від системи електропостачання.Внаслідок знеструмлення квартири на цілу добу були зіпсовані продукти харчування в холодильнику на значну суму, а квартира опинилася без пультової охорони, яку здійснює ТОВ «ГАРАНТІЯ», позивач був позбавлений можливості працювати, оскільки його робочий кабінет знаходиться в цій же квартирі.Знеструмлення квартири також позбавляє його опалення цієї квартири, оскільки вона обладнана індивідуальною системою опалення, яка працює від електромережі.Такими неправомірними діями працівників відповідача були грубо порушені конституційні права позивача на працю, на житло, та власність тощо.Незаконність дій відповідача стосовно відключення квартири ОСОБА_1 від електропостачання полягає в приписуванні йому неіснуючого боргу та в порушенні вимог п. 27 Правил, які забороня-ють до вирішення спірного питання між сторонами відключення побутового споживача.Право на власність, право на працю, право на житло та інші його права, порушені відповідачем, є конституційними правами, які відповідно ст. 22 ч. 2 та 64 Конституції України не можуть бути ні обмежені, ні скасовані.
Таким чином, керуючись наведеними вище вимогами Конституції України, позивач вимушений захищати свої порушені конституційні права власними силами.Керуючись наведеними вище конституційними правами ОСОБА_1 самостійно поновив електро-постачання до своєї квартири, що не гарантує його від повторного відключення квартири від системи електропостачання працівниками відповідача, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вимагає забезпечення його позову судом.
Дана заява про забезпечення позову передана на розгляд судді Яковлєвій Л.В. 10 вересня 2025 року.
Згідно положень ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмо-вого провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на вказане, розгляд заяви в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України проводиться судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, мотиви і обґрунтування заяви, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Відповідно роз'яснень Пленум Верховного Суду України п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним. Відповідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пере-свідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов'язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.
Судом встановлено, що в провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Київська обласна ЕК» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 21 березня 2025 року провадження у вказаній справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Крім того, відповідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.
Згідно ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За змістом правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.
З викладених у заяві про забезпечення позову обставин вбачається, що між сторонами існує спір щодо майна, а саме квартири, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 .
При обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав та законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб.
Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.
Для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується, а також спроможним запобігти виникненню або продовженню порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце.
Пунктом 7.5. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКПРЕ України від 31 липня 1996 року № 28 встановлено, що постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі, зокрема, несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами; несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства.
Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.
Аналогічні приписи містять Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312.
Пунктом 7.5. вищезазначених правил встановлено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: 1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи; несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи); 2) електропоста-чальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали судом встановлено, що заявником, в порушення вимог ч. 3, 4 ст. 12, ст. 76, ч. 1 ст. 81, 83 ЦПК України, не надано жодних доказів на підтвердження відключення електропостачання квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд враховує, що застосування заходу забезпечення позову є попередньою і запобіжною мірою і є обмеженням особи у правах ще до встановлення факту порушення, - тому такий захід може бути застосованим лише у виключних і дійсно необхідних випадках, - а такої необхідності позивачем не доведено. Крім того, застосування заходу забезпечення має бути співмірним і відповідним заявленим позовним вимогам, - проте така співмірність та відповідність так само судом при розгляді даного клопотання не встановлена.
Також суд враховує, що метою застосування заходу забезпечення позову є забезпечення можливості виконання рішення про задоволення позову (саме того позову, який заявлений і який забезпечується), натомість забезпечення захисту прав позивача на майбутнє від інших можливих порушень не є метою застосування заходу забезпечення позову в порядку ст. 150 ЦПК України.
Таким чином, вказаний заявником захід забезпечення позову є невідповідним заявленим позовним вимогам, його застосування не є необхідним і не є недоцільним, а тому відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Також суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до вимог п 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
За таких умов, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність підстав та ризиків, визначенихст.149 ЦПК України визначених і доведених для забезпечення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 112, 76-81, 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України, п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України за№ 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», п.1 ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європей-ського суду з прав людини», суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали суду невідкладно направити заявнику.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://bpm.ko.court.gov.ua/sud1005.
Суддя Яковлєва Л.В.