Рішення від 04.09.2025 по справі 357/8588/25

Справа № 357/8588/25

Провадження № 2-а/357/225/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Сомок О.А.,

секретар судового засідання - Пугач В.І.,

за участю:

представника позивача адвоката Батури П.О.,

представників відповідача Васяновича М.В., Засідатель І.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Біла Церква адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Головного управління ДСНС у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ст.175 КУпАП.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 30.05.2025 року заступником начальника ВОЗ ЦЗ Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником з ц.з. ОСОБА_2 винесено постанову серія КХ № 001538 про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.175 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: порушив встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки встановлені Правилами пожежної безпеки України затверджені наказом МВС України від 30.12.2014р. № 1417, зареєстровані Міністерством юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі по тексту ППБУ)

- утримання первинних засобів пожежогасіння не здійснюється у відповідності до вимог, а саме відповідно до вимог пункту 3.17 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки України.

Позивач вважає, що Постанову складено з порушенням законодавства, без дослідження всіх обставин справи, передчасно, а тому вона підлягає скасуванню.

Зазначив, що працює на посаді начальника комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори №7.

В період з 05.05.2025 по 29.05.2025 Білоцерківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено комплексні обстеження об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (найпростіших укриттів), що знаходяться в багатоквартирних будинках.

За результатами комплексних обстежень складено акти обстежень об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту в яких зафіксовано, зокрема, порушення п.3.17 ППБУ.

Балас Ю.М., як начальник комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово - експлуатаційної контори № 7 повідомляв уповноважених осіб Білоцерківського районного управління Головного управління ДСНС у Київській області, які проводили обстеження, що КП БМР ЖЕК № 7 не є балансоутримувачем чи власником найпростіших укриттів. Багатоквартирні будинки списані з балансу КП БМР ЖЕК № 7 з серпня 2018 року (копії актів про списання багатоквартирних будинків з балансу, згідно адрес додаються). На баланс КП БМР ЖЕК № 7 найпростіші укриття не передавалися та на балансі підприємства не обліковуються. В актах обстеження фонду захисних споруд цивільного захисту в графі «Форма власності об'єкта фонду: зазначено приватна власність.

КП БМР ЖЕК № 7 не є балансоутримувачем найпростіших укриттів, не є їх власником, користувачем та на балансі підприємства найпростіші укриття не перебувають.

КП БМР ЖЕК № 7 не виділялися кошти з державного чи місцевого бюджету для проведення робіт з реконструкції, переобладнання підвальних приміщень багатоквартирних будинків в укриття населення як найпростішого укриття.

КП БМР ЖЕК № 7 не є розпорядником бюджетних коштів.

КП БМР ЖЕК № 7 не був замовником виготовлення проектів для проведення робіт з реконструкції, переобладнання підвальних приміщень багатоквартирних будинків в укриття населення як найпростішого укриття, не був замовником таких робіт, їх технічного нагляду та не приймав участі у їх прийнятті під час складання відповідних актів.

На КП БМР ЖЕК № 7 не покладалась відповідальність за утримання та облаштування найпростіших укриттів.

Вважає, що він не може бути притягнутий до відповідальності за недотримання правил пожежної безпеки в найпростіших укриттях, оскільки не являється особою, відповідальною за утримання захисних споруд у розумінні положень Кодексу цивільного захисту України та «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об'єктів до складу та виключення таких об'єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138.

Окрім того, незважаючи на незгоду ОСОБА_1 з правопорушенням та в порушенняч.ч.7,8 ст.258 КУпАП заступник начальника ВОЗ ЦЗ Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковник ц.з. Васянович М.І., протокол не складав.

При розгляді справи про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 не було роз'яснено його права та обов'язки, а також не надано можливості скористатися правничою допомогою. На копії оскаржуваної постанови, він зазначив, що не згоден з даною постановою, правопорушень зазначених в даній постанові не вчиняв. Оскаржувана постанова складена в одному примірнику, йому вручена копія.

Враховуючи зазначене, Балас Ю.М. просить визнати протиправною та скасувати постанову серії КХ № 001538 від 30.05.2025 року, винесену заступником начальника ВОЗ ЦЗ Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником з ц.з. ОСОБА_3 , про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. та стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на його користь судові витрати у справі.

10 червня 2025 року ухвалою судді Сомок О.А. позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі.

15.07.2025 від представника відповідача ГУ ДСНС України у Київській області Пальчевського А.А. через систему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача вважає позовну заявубезпідставною та необгрунтованою і заперечує проти її задоволення у повному обсязі. Свою позицію обгрунтовує тим, що 16.05.2025 складено Акти обстеження об?єктів фонду захисних споруд цивільного захисту за результатами комплексного обстеження найпростіших укриттів виявлено 1 порушення, а саме:

пункт 5, розділ II, пункт 2 розділу V, Вимог Утримання первинних засобів пожежогасіння не здійснюється відповідно до вимог, а відповідно до вимог пункту 3.17 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року N? 1417. Зазначає про те, що Акти обстеження об?єктів фонду захисних споруд цивільного захисту не оскаржували до адміністративного суду.

Рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 23.05.2023 N? 411 визначено Перелік найпростіших укриттів білоцерківської міської територіальної громади, а саме КП БМР «Житлово-експлуатаційна контора N? 7» з адресами. Керівником КП БМР «Житлово-експлуатаційна контора N? 7» є Балас Юрій Миколайович, що не заперечує Позивач. Вважає, що при розгляді справи Васяновичем М.І. вірно встановлено, що у діях та бездіяльності Позивача присутній склад адміністративного правопорушення за яке передбачена адміністративна відповідальність згідно статті 175 КУпАП і тому на ОСОБА_1 обгрунтовано накладено стягнення.

21 липня 2025 року через систему Електронний суд від представника позивача Батури П.О. надійшла відповідь на відзив у якій він наполягав на тому, що КП БМР ЖЕК №7 не є власником, користувачем чи балансоутримувачем найпростіших укриттів, у зв'язку з чим Балас Ю.М. і відмовився підписувати акти обстеження та направив на адресу Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України заперечення. Зазначає, що оскарження таких актів не передбачено законодавством. Рішенням виконкому Білоцерківської міської ради Київської області від 23.05.2023 N? 411 було затверджено перелік найпростіших укриттів, при цьому на баланс КП БМР «Житлово-експлуатаційна контора N? 7» зазначені укриття не передавались.

28 серпня 2025 року у судовому засіданні представник позивача адвокат Батура П.О. заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив.

У судовому засіданні 28.08.2025 представники Головного управління ДСНС у Київській області Васянович М.В. та Засідатель І.С. проти задоволення позову заперечили з підстав, викладених у відзиві. Окрім того, ОСОБА_3 додатково пояснив, що згідно даних інформаційної системи, балансоутримувачем найпростіших укриттів у яких було виявлено порушення правил протипожежної безпеки і за які на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення є КП БМР «Житлово-експлуатаційна контора N? 7». Така ж інформація міститься в журналі обліку укриттів, який ведеться виконкомом Білоцерківської міської ради та це вбачається з Переліку найпростіших укриттів. При цьому, на запитання судді повідомив, що матеріали справи про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 відповідного витягу з інформаційної системи чи з журналу обліку - не містять. Щодо нескладення ним протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 пояснив, що комплексне обстеження найпростіших укриттів проводилось тривалий час і на момент такого обстеження і перед складанням ним постанови ОСОБА_1 визнавав свою вину у вчиненому правопорушенні. Тоді як на момент ознайомлення з постановою, яка оскаржується, повідомив про свою незгоду з нею та відмовився її підписувати.

У судовому засіданні 28.08.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 04.09.2025 (з урахуванням вихідних днів).

Суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення серія КХ №001538 від 30.05.2025р. заступником начальника відділу організації цивільного захисту Білоцерківського РУ ГУДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Васяновичем Михайлом Івановичем притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.175 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 гривень.

Суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що ОСОБА_1 працюючи на посаді начальника КП БМР ЖЕК №7 16 травня 2025 року, 23 травня 2025 року та 29 травня 2025 року у різний час у приміщеннях найпростіших укриттів в місті Біла Церква за адресами наведеними у постанові порушив встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки встановлені Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 (далі ППБУ), а саме: утримання первинних засобів пожежогасіння не здійснюється відповідно до вимог п.5.17 глави 3 розділу V ППБУ.

У графі «примірник постанови отримав» зазначено: «30.05.2025 року ОСОБА_1 (підпис) не згоден з даною постановою. Я, ОСОБА_1 не вчиняв правопорушень, зазначених у даній постанові». (т.1 а.с.7-8)

З досліджених у суді актів обстеження об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, складених Білоцерківським РУ ГУ ДСНС України 16.05.2025: № 327 за адресою АДРЕСА_1 за адресою АДРЕСА_2 за адресою АДРЕСА_3 , № 331 за адресою АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 за адресою АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 за адресою АДРЕСА_8 , № 305 за адресою АДРЕСА_9 , № 304 за адресою АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 за адресою АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 за адресою АДРЕСА_12 , АДРЕСА_14 за адресою АДРЕСА_15 , № 297 за адресою АДРЕСА_4 , 73 1-й під'їзд, № 300 за адресою АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 за адресою АДРЕСА_12 , № 299 за адресою АДРЕСА_16 , №334 за адресою АДРЕСА_3 , № 298 за адресою: АДРЕСА_18 , №335 за адресою АДРЕСА_19 , № 336 за адресою: АДРЕСА_20 за адресою АДРЕСА_21 , № 309 за адресою АДРЕСА_22 , № 310 за адресою АДРЕСА_23 , № 311 за адресою : вул. Зенітного полку 12А, № 312 за адерсою вул. Зенітного полку, 10, № 313 за адресою: АДРЕСА_24 вбачається що за даними адресами було проведено комплексне обстеження найпростіших укриттів у результаті якого по зазначених адресах було встановлено порушення вимог законодавства, зокрема, пункту 5 розділу ІІ, пункту 2 розділу V Вимоги, а саме: утримання первинних засобів пожежогасіння здійснюється відповідно до вимог пункту 3.17 Правил Пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697. За результатами обстеження об'єкта фонду прийнято рішення про те, що зазначені порушення необхідно усунути до 17 липня 2025 року. (т.1, а.с.28-142).

Акти за результатами обстеження були надіслані начальником Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області керівнику КП Білоцерківської міської ради «Житлово-експлуатаційна контора №7» Юрію Баласу (т.1, а.с.12-13, 14, 16, 18).

На усі отримані акти начальник КП Білоцерківської міської ради «Житлово-експлуатаційна контора №7» Юрій Балас направив начальнику Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області Віктору Сподіну заперечення, в яких зазначив про свою незгоду з актами обстежень та про неможливість усунення виявлених порушень у зв'язку з тим, що КП БМР ЖЕК №7 не є балансоутримувачем, власником чи користувачем найпростіших укриттів зазначених в актах, а також підприємство не отримувало коштів на облаштування цих споруд та не було замовником робіт по переобладнанню підвальних приміщень багатоквартирних будинків в укриття та не приймав участі у їх прийнятті під час складання відповідних актів. (т.1, а.с.13, 15, 17,19).

З актів про списання багатоквартирних будинків з балансу від 23.08.2018 року вбачається, що багатоквартирні будинки, які знаходяться в місті Біла Церква Київської області за адресами: пров. Г. Крут, 32А, вул. Л. Долинського, 105А, вул. Грибоєдова, 10, АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , вул. Київська, 58, АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , пр. вул.Леваневського, 42, АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , б-р. Княгині Ольги, 13, вул. Грибоєдова, 30, б-р. Княгині Ольги, 17, б-р Княгині Ольги, 17А, вул. Марії Примаченко, 82А, АДРЕСА_15 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_42 , АДРЕСА_43 , АДРЕСА_44 , АДРЕСА_45 , вул.Леваневського, 28А, вул.Леваневського, 45, вул.Некрасова, 30, вул.Леваневського, 18, вул.Леваневського,47/1, вул. Героїв Крут, 87, вул. Героїв Крут, 54, вул. Героїв Крут, 47 вул. Героїв Крут, 45, були списані з балансу комунального підприємства Білоцерківської міської ради ЖЕК №7 (т.1, а.с.143-234).

Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 28.07.2022 №2836-31-VIII та №2823-31-VIII в місті Біла Церква вулиця Леваневського поділена та перейменована на проспект Незалежності і вулицю Чорних Запорожців, вул.Петра Дяченка і вулиця Некрасова об'єднані та перейменовані на вулицю Зенітного полку. (т.1, а.с.9,10)

В актах оцінки об'єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття зазначено, що підвальні приміщення багатоповерхових будинків, що обстежувались є спільною сумісною власністю співвласників. Одним із підписантів актів був провідний фахівець Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області Михайло Васянович. (т.2 а.с.1-92)

З додатку до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 23 травня 2023 року №411 «Про внесення змін в додаток рішення виконавчого комітету міської ради від 13 грудня 2022 року №810 «Про затвердження переліку найпростіших укриттів багатоповерхових житлових будинків та нежитлових будівель на території Білоцерківської міської територіальної громади та виконання заходів щодо їх облаштування» встановлено, що приміщення, в яких у травні 2025 року було проведено комплексне обстеження входять до переліку найпростіших укриттів Білоцерківської міської територіальної громади і зазначені в розділі І. Багатоквартирні житлові будинки, підзаголовок - КП БМР «Житлово-експлуатаційна контора №7». (т.2, а.с.118-124)

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить з такого.

В силу вимог частини другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 175 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної та іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту належать: сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів; протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

У частині другій статті 32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - будівлі, споруди чи їх окремі частини, призначені для використання за основним функціональним призначенням з метою забезпечення суспільних або господарських потреб, а також мають відповідні захисні властивості та спроектовані, побудовані або пристосовані таким чином, щоб забезпечити умови для тимчасового перебування людей у разі виникнення небезпеки їх життю та здоров'ю під час надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів. Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, первинні (мобільні) та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту, є об'єктами такого фонду, мають стратегічне значення для забезпечення захисту населення і належать до засобів колективного захисту. В особливий період нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту здійснюється шляхом будівництва захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та виготовлення (монтування) первинних (мобільних) і облаштування найпростіших укриттів, а також (у разі потреби) відновлення пошкоджених (зруйнованих) об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Найпростіше укриття - це цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій створені умови для тимчасового перебування людей (не менше 48 годин) у разі виникнення небезпеки їх життю та здоров'ю з метою зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних актів.

Отже, найпростіше укриття є складовою фонду захисних споруд цивільного захисту.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі - Порядок № 138).

Питання утримання та експлуатації фонду захисних споруд цивільного захисту врегульовано Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 (далі - Вимоги № 579).

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд та є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно з частинами першою, другою статті 64 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки - це діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спрямована на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання, крім суб'єктів господарювання, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю, аварійно-рятувальними службами.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо суб'єктів, визначених статтею 65 цього Кодексу, здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок земельних ділянок, будинків, будівель, споруд, у тому числі тих, що будуються, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та будь-якої форми власності (далі - об'єкти нагляду).

Статтею 17-1 Кодексу цивільного захисту України визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Згідно з частиною другою статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, серед іншого, здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами, визначеними статтею 65 цього Кодексу та складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов'язкові для виконання розпорядчі документи.

Положення про Державну службу з надзвичайних ситуацій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі - Положення № 1052).

Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 1052).

Частиною першою статті 19 Кодексу цивільного захисту України передбачені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту до яких, крім іншого, віднесено: забезпечення цивільного захисту на відповідній території; взаємодія з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань цивільного захисту; організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб'єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання, а щодо фізичних осіб - підприємців - особисто.

Отже, Кодексом цивільного захисту України передбачено функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, яка згідно із Положенням про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 № 11, є сукупністю органів управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчих органів рад, підприємств, установ та організацій, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України фінансування заходів щодо проектування та будівництва об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та пристосування інших об'єктів для укриття населення може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів суб'єктів господарювання, інших юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел. Утримання об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об'єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел.

Пунктом 9 Порядку № 138, зокрема, передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Згідно із пунктом 11 Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання об'єктів фонду захисних споруд у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання, облаштування та експлуатації об'єктів фонду захисних споруд, крім об'єктів, що мають перебувати в постійній готовності.

У пункті 3 Порядку № 138 визначено, що балансоутримувачі - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають об'єкти фонду захисних споруд (у тому числі ті, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Вимог № 579 споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Балансоутримувач за нормами цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог № 579).

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що основним критерієм розмежування повноважень та відповідальності у сфері додержання вимог законодавства щодо утримання фонду захисних споруд цивільного захисту між особами, які фактично використовують чи утримують такі споруди, незалежно від правової підстави такого користування, є перебування об'єкта на балансовому рахунку. Отже, особою, яка зобов'язана забезпечувати утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд, є саме балансоутримувач, тобто власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі. Окрім того, згідно положень Кодексу цивільного захисту, організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування.

Саме для того, щоб розмежувати обов'язки і відповідальність конкретних органів та посадових осіб з числа вказаних вище, необхідно під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення з'ясовувати обставини, які є складовою об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення, а саме: у кого на балансі перебуває споруда цивільного захисту, хто несе відповідальність за обладнання вказаної споруди засобами протипожежного захисту, з яких джерел такі роботи фінансуються, ким мають виконуватися та чи була реальна можливість, фінансові та технічні спроможності у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, здійснити ефективні заходи щодо виявлення та усунення порушень.

Для покладення на конкретну особу адміністративної відповідальності, недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані.

Заступник начальника відділу організації цивільного захисту Білоцерківського РУ ГУДСНС України у Київській області перед складанням постанови про накладення адміністративного стягнення на Позивача мав з'ясувати межі його компетенції.

Під час судового розгляду встановлено, що багатоквартирні будинки, в яких знаходяться найпростіші укриття з балансу КП Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №7 були зняті у 2018 році. Матеріали справи не містять будь-яких доказів (рішень, наказів, розпоряджень), які б на ОСОБА_1 , як начальника комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Житлово-експлуатаційна контора №7», покладали обов'язки утримувати найпростіші укриття для населення за адресами, зазначеними в оскаржуваній постанові. Суд вважає необгрунтованим посилання представника відповідача на те, що рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 23 травня 2023 року №411 було визначено балансоутримувачем найпростіших укриттів, які перевірялись КП БМР ЖЕК №7, оскільки даним рішенням визначено лише перелік найпростіших укриттів без визначення балансоутримувача чи осіб, відповідальних за утримання цих укриттів.

Вказане свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем не надано суду беззаперечних доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, виконання посадовою особою дій у дотримання вимог статті 280 КУпАП, забезпечення всебічного та повного з'ясування обставин, що підлягають встановленню та дослідженню при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

За положеннями статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 175 КУпАП.

При цьому, суд враховує, що недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Водночас, забезпечення таких прав має бути здійснене у правовий спосіб, у межах наданих відповідним державним органам повноважень та не за рахунок порушення прав осіб, які притягуються до відповідальності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи щодо рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Під час ухвалення рішення суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у пункті 23 рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини справи та приписи чинного законодавства суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях Позивача складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 5 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн., які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72, 77, 90, 134, 139, 241-256, 271, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серія КХ №001538 від 30.05.2025 - задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника відділу організації цивільного захисту Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковника служби цивільного захисту Васяновича Михайла Івановича серія КХ № 001538 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.175 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на користь ОСОБА_1 відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_46 .

Відповідач: Головне управління ДСНС України у Київській області (місцезнаходження: вул. Межигірська, 8, м. Київ, 04071).

Повне рішення суду складене 04.09.2025.

СуддяО. А. Сомок

Попередній документ
130163418
Наступний документ
130163420
Інформація про рішення:
№ рішення: 130163419
№ справи: 357/8588/25
Дата рішення: 04.09.2025
Дата публікації: 15.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (02.12.2025)
Дата надходження: 26.09.2025
Предмет позову: про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу
Розклад засідань:
16.06.2025 10:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
15.07.2025 10:30 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
30.07.2025 11:00 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
28.08.2025 10:30 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
02.12.2025 10:25 Шостий апеляційний адміністративний суд
23.12.2025 10:00 Шостий апеляційний адміністративний суд