вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
Справа № 356/755/25
№ провадження 2-а/356/3/25
12.09.25 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Дудар Т.В.,
за участю секретаря Харченко Ж.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Сектору поліцейської діяльності № 1 (м. Березань) відділу поліції № 1 (с. Баришівка) Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі,
До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, Сектору поліцейської діяльності № 1 (м. Березань) відділу поліції № 1 (с. Баришівка) Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 07 липня 2025 позивача зупинили працівники сектору поліцейської діяльності №1 (м. Березань) відділу поліції №1 (с. Баришівка) Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області та повідомили про порушення позивачем п. 34 Правил дорожнього руху, а саме те, що він керуючи автомобілем на вулиці Привокзальна, 11 в м. Березань не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямів, за що відносно позивача буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Постановою старшого сержанта поліції Шумій Євгена Олексійовича серії ЕНА №5417927 від 07.08.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
За змістом даної постанови 07.08.2025 року о 11:58 год., в м. Березань по вул. Привокзальній, 11 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Тойота Королла д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1 яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п.34 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.
Позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не вчиняв вказаного правопорушення так як перетнув суцільну лінію з ціллю об'їзду нерухомої перешкоди, яка знаходиться на проїжджій частині вказаної в Постанові автодороги, та яка по висоті є такою, що під час її переїзду відбулося б зіткнення її з переднім бампером автомобіля під його керуванням, що кореспондується з п.1.1 ПДР України, де зазначено, що перетинати суцільну лінію заборонено, за винятком певних випадків. Так, дозволяється перетинати суцільну лінію для об'їзду нерухомої перешкоди, якщо її розміри не дозволяють здійснити об'їзд не перетинаючи лінію та для обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше 30 км/год за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Також позивач зазначає, що відповідачем при винесенні постанови, не було дотримано вимог КУпАП та Інструкції, та не надано йому належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення ним Правил дорожнього руху, та відповідно підтверджували склад адміністративного правопорушення в його діях.
Отже, ОСОБА_1 заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення та вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесена працівником поліції без додержання вимог законності, а тому підлягає скасуванню.
Відтак, ОСОБА_1 просить його позов до Головного управління Національної поліції в Київській області, Сектору поліцейської діяльності № 1 (м. Березань) відділу поліції № 1 (с. Баришівка) Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі задовольнити. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.
У порядку ст. 162 КАС України відповідач ГУ НП в Київській області подав відзив на позовну заяву, який надійшов через систему «Електронний суд» та був зареєстрований канцелярією суду за вх. № 3714 від 27.08.2025.
Так, у відзиві представник відповідача вказав, що заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, виходячи з наступного.
Згідно постанови серії ЕНА №5417927 від 07 серпня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 гривень.
За приписами статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. А також поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, якою встановлюються повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, що передбачені, в тому числі частинами першою, другою і четвертою статті 126 цього Кодексу.
За змістом статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Представник відповідача зазначає, що вищезазначена постанова відповідає нормам чинного законодавства, а саме: в ній зазначено посадову особу, яка винесла постанову, дату розгляду справи; місце скоєння правопорушення, відомості про особу, що скоїла правопорушення, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення. Також вказує, що процедура розгляду справи була дотримана: було роз'яснено права, повідомлено зміст правопорушення, оголошено рішення. Тому, підстави котрі б вказували на те, що інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення допущені порушення, які б ставили під сумнів законність оскаржуваної постанови - відсутні.
Таким чином, представник позивача у відзиві робить висновок про те, що викладені в позовній заяві аргументи та твердження Позивача не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення, а отже не можуть бути підставою скасування законно накладеного адміністративного стягнення, оскільки встановлено, що дії інспектора при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні, слід розцінювати як спосіб уникнення ним адміністративної відповідальності при накладенні адміністративного стягнення.
Підсумовуючи, представник відповідача зазначає, що за таких обставин він вважає, що позов ОСОБА_1 слід залишити без задоволення оскільки встановлено, що дії інспектора при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Тому з огляду на вищевказане, просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
03.09.2025 до канцелярії Березанського міського суду Київської області позивачем ОСОБА_1 було подано відповідь на відзив.
В даній відповіді він зазначає, що ознайомившись з відзивом на позовну заяву, вважає викладені в ньому доводи та міркування Відповідача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
З метою забезпечення дотримання прав водія, законодавством встановлені обов'язкові вимоги щодо процедури проведення інспектором розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, відповідно до норм Кодексу України про адміністративне правопорушення та п.9 розділу ІІІ Інструкції №1395 розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського/інспектора, який розглядає справу. Дана службова особа зобов'язана: оголосити яка справа підлягає розгляду; хто притягується до відповідальності; роз'яснити водію його права та обов'язки; з'ясувати основні обставини справи.
Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право, зокрема знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката. Справа розглядається в присутності водія.
Проте, як зазначає ОСОБА_1 , старшим сержантом поліції Шумій Є.О. не проведено зазначених вище передбачених процедур та дій по розгляду справи, а саме: не повідомлено позивача про порушення справи про адміністративне правопорушення відносно нього; не пояснено підстави порушення справи та зупинки транспортного засобу під керуванням позивача; на неодноразові прохання ОСОБА_1 не надано докази вчинення ним адміністративного правопорушення; в клопотанні про повернення на місце нібито порушення для встановлення фактичних обставин справи було відмовлено; не повідомлено позивача про закінчення етапу з'ясування обставин справи та перехід до розгляду справи
ОСОБА_1 у відповіді на відзив підкреслив, що він як водій набув статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому набув відповідних не тільки обов'язків, а й прав, які згідно з вищевказаним було порушено.
Тому, як вказує позивач, в зв'язку з порушенням старшим сержантом поліції Шумій Є.О., при винесенні постанови, вимог КУпАП та Інструкції, він просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не направив свого представника.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, обгрунтовуючи їх доводами, викладеними в позовній заяві.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 205 КАС України).
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, підтверджені доказами, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу приписів ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 1, 2 ст. 72 КАС України).
Як визначено ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. ду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Судом встановлено, що 07.08.2025 поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 (с. Баришівка) Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, і накладено стагнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 9).
Відповідач разом із відзивом за допомогою підсистеми "Електронний суд" направив до суду електронний доказ у фоматі файлу мр4. З метою дослідження вказаного доказу під час судового розгляду, з урахуванням технічних можливостей суду, працівником суду вказаний доказ був збережений на оптичний диск і долучений до матеріалів справи (а.с. 33).
Дослідивши вказаний відеоматеріал суд зазначає, що із зазначеного відео немає змоги встановити, чи дійсно ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Тойота Королла д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Привокзальній, 11, 07.08.2025 року о 11:58:30, не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини доріг, адже на відеозаписі представлено лише процедуру складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, ознайомлення із її змістом Сергієнка В.К. та вручення йому копії вказаного документа.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, які передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу приписів статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Серед випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, що визначені ст. 258 КУпАП, ч. 1 ст. 122 КУпАП відсутня. Окрім того, ч. 7 ст. 258 КУпАП визначає, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків, встановлених цією частиною статті. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
З дослідженого відеозапису, наданого відповідачем, не вбачається, що протокол про вчинене адміністративне правопорушення складався, навіть враховуючи те, що ОСОБА_2 оспорював допущене порушення і адміністративне стягнення. Окрім цього матеріали справи не містять копії такого протоколу.
Таким чином, суду не було надано доказів вчинення ОСОБА_2 діяння, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП 07.08.2025. Окрім цього, було порушено вимоги ч. 7 ст. 258 КУпАП
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У своєму рішенні від 10.02.1995 року у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (заява № 16437/04), при оцінці доказів судам слід керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Сама ж постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а.
Враховуючи викладене вище, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем достатніми, належними та допустимими доказами не підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, а усі сумніви щодо доведеності вини позивача в силу приписів ст. 62 Конституції України тлумачаться на його користь.
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду справи, з урахуванням наведених вище норм права, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з огляду на відсутність жодних належних та допустимих доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, а також правомірності складання та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5417927 від 28.07.08.2025, та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Під час звернення до суду із позовом позивач ОСОБА_2 судовий збір не сплатив у силу вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Прго судовий збір", тому підстави для вирішення питання щодо судових витрат - відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 90, 262, 268-272, 286 КАС України, ст. 7, 9, 122, 251-252, 254, 258, 280 КУпАП, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Сектору поліцейської діяльності № 1 (м. Березань) відділу поліції № 1 (с. Баришівка) Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5417927 від 07.08.2025, винесену поліцейським сектору поліцейської діяльності№ 1 (с. Баришівка) Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок - скасувати із закриттям провадження у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області, місцезнаходження: вул. Володимирська, 15 м. Київ, ЄДРПОУ: 40108616.
Відповідач: Сектор поліцейської діяльності № 1 (м. Березань) відділу поліції № 1 (с. Баришівка) Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, місцезнаходження: вул. Шевченків шлях, 32 в м. Березань Броварського району Київської області
Суддя Т. В. Дудар