Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1052/25
Провадження № 2/935/336/25
Іменем України
15 серпня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:головуючого - судді Василенка Р.О., із секретарем - Рябим І.О., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської територіальної громади у особі Коростишівської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Коростишівської міської ради про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 105,6 кв.м., житловою площею 53,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгрутування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишила розпорядження у вигляді заповіту. За змістом заповіту ОСОБА_2 заповіла все належне майно ОСОБА_3 та онуку ОСОБА_1 30.05.2024 Коростишівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу до майна померлої, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 30.05.2024 № 77147042. Позивач є єдиним спадкоємцем. 26.06.2024 позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , у вигляді права на земельну частку (пай) у землі, що перебувають у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк», зареєстровано у реєстрі під № 1635. До складу спадкового майна, входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що знаходиться на території Коростишівської міської ради. З метою оформлення спадкових прав позивач звернувсь до нотаріуса, проте, нотаріусом було відмовлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки не подано документі, що посвідчують права власності спадкодавця на будинок.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Коростишівської міської ради в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься заява, в якій зазначено що розгляд справи проводити без участі представника міської ради.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи дану норму закону, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши заяву по суті справи сторони, вислухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у межах заявлених вимог, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і вказана обставина підтверджується копією повторно виданим свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, яке належить їй на день смерті, на що вона за законом матиме право, заповідає сину ОСОБА_3 , онуку ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи, а саме копією заповіту від 05.06.1997.
ОСОБА_1 26.06.2024 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) померлої, що підтверджується матеріалами справи, а саме копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.06.2024..
За померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , рахується домоволодіння по АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи, а саме довідкою із погосподарської книги від 25.06.2024 за № 15-21/159.
Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , виготовлений станом на 11.06.2024, характеристики на будинок, якою встановлено, що житловий будинок з 1900 року побудови.
Відповідно до довідки про наявність (відсутність) зареєстрованого майна № 449 від 04.07.2024 КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради вбачається, що згідно наявних даних, що знаходяться в Комунальному підприємстві «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, технічна інвентаризація нерухомого майна, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , не проводилась. Станом на 31.12.2012 інформація про зареєстроване право власності, за вищевказаною адресою, на будь-яке нерухоме майно відсутня.
ОСОБА_1 спадкоємець за законом за правом представлення та за заповітом, спадщину прийняв, фактично вступивши в управління спадковим майном, та отримав 26.06.2024 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) померлої. ОСОБА_1 , звернувся до нотаріальної контори з заявою на видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке складається з житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , правовстановлюючі документи на який відсутні. Однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з не поданням відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, про що нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.03.2025 № 02-31/217.
Згідно спадкової справи № 78/2024 заведеної до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , коло спадкоємців складають, які прийняли спадщину є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (онук, спадкоємець за законом за правом представлення та спадкоємець за заповітом), що підтверджується матеріалами справи, а саме листом від 30.05.2024 за № 382/02-14 виданий Коростишівською державною нотаріальною конторою Житомирської області.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст. 525 ЦК УРСР). Положеннями ст. 529 ЦК УРСР встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Положенням ст. 548 ЦК УРСР встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем (постанова ВС від 20.03.2020 року по справі № 305/235/17, постанова від 26.07.2023 року по справі № 641/3893/20).
Отже, системний аналіз зазначених норм права та їх тлумачення свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV передбачено, що право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до частини 4 статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства яке діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999р. № 12/5-126 роз'яснюється, що по об'єктах, які збудовані до 05.08.1992р., при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку, що складається БТІ.
Тобто громадяни, які збудували житлові будинки до 05.08.1992р., могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно на земельній ділянці яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності.
Беручи до уваги зазначені нормативно правові акти, ВССУ у вищезгаданому листі № 24-753/0/4-13 робить висновок, що за наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності, в порядку спадкування, на спірні будинки, збудовані до 05.08.92р., на які спадкоємець не отримав правовстановлюючі документи.
Таким чином по об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.
Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Враховуючи вищезазначені норми Закону, беручи до уваги те, що спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 побудований до 05.08.1992 року, та відповідно до даних, які містяться в матеріалах справи, належав померлій ОСОБА_2 , за наявності на такий будинок відповідної технічної документації БТІ, суд вважає за можливе, за наявності відповідних доказів, визнати право власності, в порядку спадкування, на такий будинок, на який спадкодавець не отримала правовстановлюючі документи.
Прийняття в експлуатацію таких будівель на час побудови житлового будинку не вимагалось, а записи в погосподарських книгах визнавалися як такі, що підтверджують право власності особи на майно.
При цьому, позивач, будучи спадкоємцем за заповітом, спадщину прийняв, однак позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно через відсутність правовстановлюючого документа на житловий будинок.
Суд враховує, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Враховуючи те, що позивач позбавлений можливості оформити спадкові права на вказаний житловий будинок, що входить до складу спадщини, у позасудовому порядку, а також в межах заявлених позовних вимог до даного відповідача, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, як такий, що знайшов своє обгрунтування в ході судового розгляду.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст. 548,551 ЦК УРСР, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Корсотишівська територіальна громада у особі Коростишівської міської ради, код ЄРДПОУ 04053660, місце знаходження: Житомирська область, Житомирський район,м. Коростишів, вул. Дарбіняна, буд. 11.
Повний текст судового рішення складено 25.08.2025 року.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО