Справа № 295/2576/25
2/296/2042/25
(ЗАОЧНЕ)
"04" вересня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Адамовича О.Й.,
за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
За підсудністю з Богунського районного суду м. Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
За змістом позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Могильницька І.М. просить розірвати шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області 04 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №1572; залишити малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживати з ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог зазначає, що з 04.09.2013 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від спільного шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що з січня 2024 року сторони проживають окремо, не підтримують подружніх відносин, спільне господарство не ведуть, кожен з них має різні погляди на життя та сімейні відносини, між ними відсутнє взаєморозуміння. Подальше примирення та збереження сім'ї вважає неможливим. Крім того, вважає за доцільне та необхідне після розірвання шлюбу залишити малолітніх дітей проживати з позивачем.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача подала до суду заяву в якій просить справу розглядати без участі позивача та її представника. В заяві також вказує, що позивач позов підтримує та просить задовольнити, а також не заперечує щодо ухвалення заочного рішення суду (а.с.53).
Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Крім того, відповідача повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
У призначені судові засідання відповідач не з'явилася, причини неявки суду не відомі.
Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлена про порядок розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено, ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторони.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 04 вересня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №1572 (а.с.30).
Сторони є батьками двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с.6,7).
Згідно ст.51 Конституції України та ст.24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері.
Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
За приписами ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ч. 3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
З урахуванням обставин справи, позиції сторін щодо неможливості збереження шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, що відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу, а тому позовна заява в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про залишення малолітніх дітей на подальше проживання з матір'ю, слід зазначити наступне.
Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.4).
Разом з тим, за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 15.01.2020 у справі №200/952/18.
Відповідно до ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Виходячи з того, що спір щодо того з ким із батьків будуть проживати малолітні діти відсутній, тому позов підлягає задоволенню в цій частині. У зв'язку з чим малолітніх дітей слід залишити на проживання з матір'ю.
Розподіл судових витрат.
Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між громадянами України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 04 вересня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №1572.
Малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити на подальше проживання разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Головуючий суддя О. Й. Адамович
Дата складання повного тексту рішення: 11.09.2025