Справа №295/7297/24
Категорія 29
2/295/733/25
11.09.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,
представника позивача - адвоката Ліпської-Романченко Г.Д.,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Якименка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заперечення представника ОСОБА_1 - адвоката Якименка Миколи Миколайовича на дії головуючого у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Полісся-10» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокапітал+», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-Техсервіс» про визнання недійсним договору комісії та витребування майна з чужого незаконного володіння
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить визнати недійсним договір комісії №7990/22/8/009509 від 08.09.2022 року, укладений між власником транспортного засобу ТОВ «Форест Полісся-10» в особі ОСОБА_2 і суб'єктом господарювання ТОВ «Автокапітал+» щодо транспортного засобу KOEGEL SN24, VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; визнати недійсним договір комісії №ПТС-383/05-62 від 13.09.2022 року, укладений між власником транспортного засобу ТОВ «Форест Полісся-10» в особі ОСОБА_2 і суб'єктом господарювання ТОВ «Автокапітал+» щодо напівпричепу навантажувача фронтального АМКАДОР 352Л, заводський номер НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу (комісії) №ПТС-383/05-62 від 14.09.2022 року, укладений між власником транспортного засобу ТОВ «Форест Полісся-10» в особі ОСОБА_2 і суб'єктом господарювання ТОВ «Полісся-Техсервіс» та покупцем ОСОБА_1 щодо купівлі-продажу напівпричепу навантажувача фронтального АМКАДОР 352Л, заводський номер НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 ; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форест Полісся-10» вказане рухоме майно.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 03.06.2024 року позовну заяву у даній справі прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Якименко М.М. в усній формі в засіданні заявлені заперечення на дії головуючого судді. В обґрунтування своїх заперечень представник стверджував, зокрема, що суд коректував питання представника позивача до нього, не з'ясував в учасників справи чи можливо продовжити розгляд справи у відсутність представників відповідачів ТОВ «Автокапітал +» та ТОВ «Полісся-Техсервіс». Вважає, що розгляд клопотання про закриття провадження не може відкладатись до стадії ухвалення рішення у справі, а також зауважив на не бажанні суду повернутися до стадії підготовчого провадження.
Представник позивача - адвокат Ліпська-Романченко Г.Д. в судовому засіданні просила відхилити заперечення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Якименка М.М. на дії головуючого судді. Окремо додала, що суд не допомагав їй формулювати питання.
Заслухавши думки представників відповідача Саксоніка М.М. та позивача суд вважає, що заперечення адвоката Якименка М.М. на дії головуючого підлягають відхиленню з огляду на таке.
Згідно з частин 2, 3 та 4 ст. 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Частиною 3 статті 216 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
За змістом ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку учасників справи про можливість розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність особи, яка не з'явилася.
Відтак доводи заявника, що суд не з'ясував в учасників чи можливо продовжити розгляд справи у відсутність представників відповідачів ТОВ «Автокапітал +» та ТОВ «Полісся-Техсервіс» не знайшли свого підтвердження, оскільки статтею 224 ЦПК України передбачено з'ясування думки учасників справи про можливість розгляду справи саме за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, а не представника відповідача.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч. 2 ст. 189 ЦПК України).
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Однак такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
На переконання суду, озвучені представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Якименком М.М. мотиви необхідності повернення до стадії підготовчого провадження не містять належного обґрунтування та не пов'язані із існуванням вагомих (виключних) обставин. До того ж, справа перебуває на розгляді в суді тривалий час та повернення до стадії підготовчого засідання порушить своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи.
Доводи адвоката Якименка М.М. щодо незгоди з порядком розгляду клопотання про закриття провадження у справі також не можуть бути підставою для визнання обґрунтованими його заперечень на дії головуючого у порядку ч. 4 ст. 214 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Пленум Верховного Суду України у постанові № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначив, що судовий розгляд, яким справа вирішується по суті, закінчується ухваленням рішення суду іменем України. При цьому, закриття провадження у справі належить до інших випадків закінчення розгляду справи і оформляється постановленням ухвали.
Стадія ухвалення судового рішення, видами якого є рішення та ухвала, настає після судових дебатів (ч. 1 ст. 244 ЦПК України).
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до статті 1 якого судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом (ст. 6 Закону). Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом (ст. 48 Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Зокрема, у ч. 5 ст. 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
З огляду на наведене та фактичні події, які зафіксовані у протоколі та засобами фіксації судового засідання, жодні дії щодо порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства, визначених у ч. 3 ст. 2 ЦПК України, суддею Кузнєцовим Д.В., у провадженні якого перебуває справа, свого підтвердження не знайшли.
Враховуючи викладене, жодних підстав для визнання обґрунтованими заперечень адвоката Якименка М.М. на дії головуючого судді Кузнєцова Д.В. не встановлено. Усі дії головуючого вчинені з дотриманням норм процесуального права та були направлені на виконання завдань цивільного судочинства.
З урахуванням наведеного, суд відповідно до ч. 3 ст. 214 ЦПК України вважає за необхідне постановити ухвалу про відхилення заявлених адвокатом Якименком М.М. заперечень на дії головуючого судді Кузнєцова Д.В.
Керуючись ст. 214 ЦПК України суд
Заявлені в судовому засіданні в усній формі представником ОСОБА_1 - адвокатом Якименком Миколою Миколайовичем заперечення на дії головуючого судді відхилити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Д.В. Кузнєцов