Справа №295/2819/25
3/295/987/25
12.09.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Луньової Д.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Процюк Н.В.,
представника Житомирської митниці Держмитслужби Красильникової С.А.,
захисника Алексеєва С.М.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Житомирської митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,
Згідно протоколу про порушення митних правил № 0023/UA101000/2025 від 06.01.2025 року, 30.08.2024 року ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару (транспортного засобу) - легкового автомобіля марки HYUNDAI», модель «ELANTRA», номер кузова НОМЕР_2 з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для його переміщення документів, що містять неправдиві, а саме: довіреності від 03 серпня 2024 року, посвідченої Приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Снитюк Любов'ю Григорівною на бланку серії НТА № 850050, зареєстровану в реєстрі за №1102.
В судовому засіданні представник Житомирської митниці, зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 митних правил та просив останнього притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення. Заперечував проти закриття провадження.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Алексеєв С.М. просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та місце проведення судового розгляду був повідомлявся, однак в судові засідання не з'являвся, представлений під час судового розгляду захисником - адвокатом Алексеєвим С.М..
Дослідивши матеріали справи суд встановив.
З копії довіреності від 03 серпня 2024 року, посвідченої Приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Снитюк Любов'ю Григорівною на бланку серії НТА № 850050, зареєстровану в реєстрі за №1102, згідно якої громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уповноважила громадянина України ОСОБА_1 , серед іншого представляти її інтереси з питань придбання на її ім'я, транспортування та розмитнення транспортних засобів будь-якої марки типу та моделі. Довіреність видана строком на один місяць та дійсна до третього вересня дві тисячі двадцять четвертого року з правом передоручення.
02.09.2024 до Житомирської митниці подано електронну митну декларацією (ЕМД) типу ІМ40ДЕ від 02.09.2024 за № 24UA101030009287U9, відповідно до якої було проведено митне оформлення товару (графа 31), а саме: «легкового автомобіля: марка - HYUNDAI; модель - ELANTRA; номер кузова НОМЕР_2 ; тип двигуна - бензин; робочий об'єм циліндрів двигуна - 1999смЗ; кількість місць - 5; тип кузова - седан; календарний рік виготовлення - 2016; модельний рік виготовлення - 2017; дата першої реєстрації - 01.01.2017; вага брутто/нетто - 1302 кг; країна відправлення/експорту - СІНА (US)». Разом з ЕМД подано товаросупровідні документи на товар, серед яких свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 25.05.2024 № 40178824138681D, інвойс від 25.06.2024 №29733, довіреність від 03 серпня 2024 року, посвідчену Приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Снитюк Любов'ю Григорівною на бланку серії НТА № 850050, зареєстровану в реєстрі за № 1102. Згідно з товаросупровідними документами та ЕМД 24UA101030009287U9 одержувач/імпортер (графа 8): ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 28.07.2022р, органом № 0717, АДРЕСА_1 , (ІПН: НОМЕР_1 ), особа, відповідальна за фінансове врегулювання (графа 9): ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 23:07.2014р. Києво-Святошинським РВ УДМС України в АДРЕСА_2 , (ІПН: НОМЕР_5 ) та декларант (графа 14/54): ФОП ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , (ІПН: НОМЕР_6 ), якою подано до митного оформлення цю митну декларацію з товаросупровідними документами в електронному вигляді, про що свідчить ї цифровий підпис.
Вартість зазначеного товару (легкового автомобіля) відповідно до інвойсу від 25.06.2024 № 29733 становить 4974 USD, що з урахуванням курсу НБУ на дату переміщення 30.08.2024 цього товару (транспортного засобу) через митний кордон України у національній валюті становило 204 879,56 гривень).
27.09.2024 під час здійснення перевірки дотримання вимог законодавства при переміщенні через митний кордон України товару та декларуванні його при митному оформленні у внутрішній митниці Житомирською митницею за вихідним номером від 27.09.2024 №7.19-3/20-01/8.19/7816 направлено запит Приватному нотаріусу Луцького районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_5 . З метою підтвердження чи спростування факту вчинення нею правочинів, до направленого запиту було долучено копії довіреностей, що мають реквізити зазначеного нотаріуса, а саме ОСОБА_5 , та які пред'являлись як для проходження митного контролю при переміщенні через митний кордон України так і під час митного оформлення у внутрішній митниці.
16 жовтня 2024 Житомирською митницею отримано відповідь приватного нотаріуса Л.Г. Снитюк за № 9/01-16 від 16.10.2024 (вх. Житомирської митниці від 16.10.2024 № 9663/8.19-20) у якій вона серед іншого зазначила, що довіреність від імені ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_1 від 03.08.2024 року зареєстрована в реєстрі за № 1102 нею не посвідчувалась. Спеціальний бланк серії НТА № 850050 нею не отримувався та не витрачався.
З метою з'ясування всіх обставин переміщення та митного оформлення товару, а саме легкового автомобіля марки HYUNDAI ETANTRA, 2016 випуску номер кузова НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , особі відповідальній за фінансове регулювання, та ОСОБА_1 , особі яка безпосередньо перемішувала зазначений транспортний засіб через митний кордон, митницею було направлено листи-виклики, у яких запропоновано прибути до управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил для дачі пояснень, або у разі неможливості прибуття надати письмову інформацію з поставлених питань засобами електронної пошти з досиланням поштою, на які вони не з'явились та будь-яких пояснень не надали.
Вищезазначені особи також викликались судом для допиту у якості свідків, однак останні виклик до суду проігнорували.
Також судом витребувано інформацію щодо внесення відомостей до ЄРДР стосовно факту підроблення довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_1 . З отриманої відповіді вбачається, що за повідомленням Житомирської митниці відомості внесено до ЄРДР за № 12024060400003936 за ч. 3 ст. 358 КК України, досудове розслідування триває.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Положеннями статті 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні вимоги також закріплені в ст. 489 МК України.
Відповідно до приписів ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно з положеннями ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається скоєним з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об'єктивний і суб'єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та відповідати диспозиції статті до якої притягається, особа за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України адміністративна відповідальність передбачена за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Як видно зі змісту вказаної норми, основним безпосереднім об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів.
Так, згідно з роз'ясненнями, що викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.
Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 вказаної Постанови).
Відповідно до ст. 4 МК України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з приписами статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
Тобто на підставі наведених норм можна зробити висновок, що під митним контролем товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають з моменту заявлення митного режиму (шляхом подання митної декларації) до фактичного перетинання ними митного кордону України (отримання дозволу від митного органу).
Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Тобто у тому випадку, коли особа позбавлена можливості бути стороною у правочині або вчиняти відповідні дії особисто, вона може оформити довіреність на іншу особу з метою делегування їй своїх повноважень.
Таким чином, довіреність має значення виключно для правового регулювання відносин між довірителем і особою, якій він довіряє себе представляти перед третіми особами.
Також слід зазначити, що довіреність на представництво інтересів власника транспортного транспорту не є документом, передбаченим для подання митному органу при переміщенні через митний кордон України.
Більш того, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, під час посвідчення довіреності передбачена обов'язкова присутність лише особи, яка таку довіреність видає.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 460 МК України перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).
У відповідності до п. 37 ч. 1 ст. 4 МК України перевізником є особа, яка переміщує товари або бере на себе зобов'язання та відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України та/або митною територією України, зокрема для змішаного (комбінованого) перевезення - особа, яка використовує (експлуатує) транспортний засіб, що безпосередньо приводить у рух або перевозить розміщені на ньому інші транспортні засоби як активний транспортний засіб.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю прямого умислу, коли особа, яка вчинила правопорушення, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх. Тобто правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу як підставу для переміщення товару, є підробленими чи одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає шляхом подання цих документів незаконно перемістити товар.
Як вбачається зі складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил, останньому ставиться у провину вчинення дій, спрямованих на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України.
Таким документом, на думку митного органу, у даному випадку є довіреність від 03.08.2024 року, посвідчена Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Снитюк Любов'ю Григорівною на бланку серії НТА № 850050, зареєстрована в реєстрі за № 1102.
Вирішуючи питання про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суд виходить з того, чи був він обізнаний про підроблення довіреності коли надавав її при в'їзді в Україну та під час митного оформлення.
При цьому долучені до протоколу документи вказаних висновків суду не спростовують, оскільки не містять жодних відомостей на підтвердження того, що ОСОБА_1 усвідомлював свої дії як протиправні, передбачав або повинен був і міг передбачити порушення своїми діями встановленого порядку переміщення транспортного засобу через митний кордон України або можливість такого порушення, бажав, свідомо допускав його, або легковажно розраховував на його відвернення.
Також, суду не надано доказів того, що автомобіль було переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, оскільки автомобіль було розмитнено, сплачені відповідні платежі. Довіреність ж видана ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 регулювала її з ним відносини (надавала останньому право представляти інтереси Буру перед третіми особами).
Крім того, підроблені документи повинні бути засобом приховування товару від митного контролю. Довіреність на представництво інтересів покупця не є документом, обов'язковим для пред'явлення декларантом або перевізником митному органу для митного контролю. Тобто той факт, що ця довіреність є підробленою не міг сприяти приховуванню від митного контролю автомобіля, який ввіз ОСОБА_1 за дорученням ОСОБА_2 , оскільки самого приховування не було. Автомобіль було розмитнено у встановленому законом порядку, сплачено всі обов'язкові платежі.
Отже, в ході розгляду матеріалів справи не доведено, як наявності умислу в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, так і вчинення ним вказаних вище дій з необережності. Також недоведеним є і факт переміщення через митний контроль з приховуванням. А факт підроблення довіреності є предметом розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024060400003936 за ч. 3 ст. 358 КК України
Враховуючи наведене, суд вважає, що митним органом не надано належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні поставленого йому у провину адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За приписами ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, за обставин відсутності доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, що він був обізнаний у тому, що довіреність є підробленою, та, нарешті, не доведення самого факту приховування від митного контролю, у суду відсутні підстави для встановлення в діях вказаної особи наявність ознак порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, що відповідно до вимог ст. 247 КУпАП є підставою до закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 9, 247, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, ст. ст. 458, 489, 527-529 МК України, суд,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Луньова Д.Ю.