Справа № 161/11374/25
Провадження № 3/161/4583/25
08 вересня 2025 року м.Луцьк
Суддя Луцький міськрайонний суд Волинської області Антіпова Т.А., за участю секретаря судового засідання - Семенової І.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №341379 від 25.05.2025, водій ОСОБА_1 , 25.05.2025 року о 15.23 годин, в місті Луцьк, по вулиці Івана Франка, 61, керував транспортним засобом «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 та не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Suzuki Swift» д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Вищевказані дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Пояснив суду, що їхав на власному автомобілі Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці з одностороннім дорожнім рухом (Івана Франка) на проти житлового комплексу «Яровиця» зіткнувся з автомобілем «Suzuki Swift» д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки останній рухався в забороненому напрямку руху, внаслідок чого і трапилась ДТП. Зазначив, що власник транспортного засобу «Suzuki Swift» д.н.з. НОМЕР_2 виїхав з пивзаводу, проігнорував вимоги знаку «Рух ліворуч», поїхав на право по дорозі з одностороннім рухом, не справився з керуванням, в наслідок чого трапилась ДТП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , перевіривши інші матеріали справи та надавши оцінку доказам, наявним в ній, суд доходить наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що безпосередньо у провину ОСОБА_1 ставиться не обрання безпечної швидкості руху та неврахування дорожньої обстановки. Разом з тим, матеріали справи не містять достатніх належних доказів того, що саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 , допустив порушення вимог п. 12.1 ПДР України та його дії перебувають в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.
Зі схеми місця ДТП від 25.05.2025, яка відбулась в м. Луцьк, вулиця Івана Франка, 61, долученої до матеріалів справи, вбачається, що автомобіль«Suzuki Swift» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , рухався в забороненому напрямку руху, внаслідок чого і трапилась ДТП.
Крім того, з письмових пояснень наданих ОСОБА_2 ( водієм транспортного засобу «Suzuki Swift» д.н.з. НОМЕР_2 ) які були ним надані під час складання працівниками поліції протоколу серії ЕПР1 №341379 від 25.05.2025, вбачається, що останній виїжджаючи з Луцькою пивоварні на вулицю Івана Франка, не помітив знак заборони повороту праворуч, та повернув, проїхавши 10 метрів. Після чого зустрічна машина зупинилась, та повідомив водію транспортного засобу «Suzuki Swift» д.н.з. НОМЕР_2 , що він порушує правила дорожнього руху, а саме рухається з порушенням напрямку руху.
Відповідно до п.п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Отже, водієві необхідно пам'ятати, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Згідно з п. 1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Так, ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Таким чином, жодних доказів на підтвердження порушень з боку водія ОСОБА_1 правил дорожнього руху, матеріали справи не містять.
З огляду на встановлені під час розгляду обставини, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження беззаперечної винуватості водія ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить висновку, що наявними у справі доказами не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Враховуючи викладене, провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 124, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова