Справа № 462/5431/25
Іменем України
09 вересня 2025 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 07.07.2025 року о 10.51 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо», що за адресою: м.Львів, вул.Садова, 2А, вчинив дрібне викрадення чужого майна, а саме: масло солодковершкове «Молокія Екстра», в кількості 8 шт., загальною вартістю 565,84 грн. без ПДВ, про що відносно нього 07.07.2025 року складено протокол серії ВАД №454915 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової рекомендованої кореспонденції за вказаним у протоколі місцем його проживання, при цьому подав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП визнає повністю.
Враховуючи наведене, вважаю, щосправу слід розглядати без участі ОСОБА_1 , оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду і прийняття рішення по такій.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.51 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується дослідженими доказами в їх сукупності, які є належними в розумінні ст.251 КУпАП, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №454915 від 07.07.2025 року, довідкою «Армор» від 07.07.2025 року, заявою заступника керуючого магазином ТОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_2 від 07.07.2025 року, довідкою про вартість товару, письмовим поясненням ОСОБА_1 про визнання факту вчинення ним проступку.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП.
З врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Роз?яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя: С.Ю.Колодяжний