Справа № 157/1358/25
Провадження № 2/157/608/25
09 вересня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та зміну способу стягнення аліментів,
встановив:
30.07.2025 до Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , в якій позивачка просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно та до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не далі, як до досягнення нею 23-річного віку. Також просить змінити розмір аліментів, визначений судовим наказом Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 27.07.2012 та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що вона з 08.08.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в якому народилася дочки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які постійно проживають з нею та перебувають на її утриманні. На підставі судового наказу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 27.07.2012 з відповідача стягувались аліменти на її користь на утримання дочок в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини. Коштів, які стягуються із відповідача в рахунок аліментів, недостатньо для утримання дітей. У зв'язку зі змінами в законодавстві на даний час передбачені більші гарантії для утримання дітей. Дочка ОСОБА_4 навчається, форма навчання денна. У зв'язку з цим ОСОБА_4 не має можливості самостійно себе забезпечувати та потребує допомоги батьків для свого утримання. Позивачка, як матір, не має змоги самостійно утримувати двох дітей.
Ухвалою судді від 04.08.2025 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачка ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, згідно із копією сповіщення сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.05.2025 № 699, 21 травня 2025 року ОСОБА_3 зник безвісти під час виконання бойового завдання - стримування військової агресії російської федерації в районі населеного пункту Єлизаветівка Покровського району Донецької області.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сторони у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 26.01.2006 (а.с. 7), серії НОМЕР_2 від 26.06.2012 (а.с. 8).
Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області у справі № 157/879/13-ц від 16.07.2013 про розірвання шлюбу встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 08 серпня 2004 року (а.с. 11).
На підставі судового наказу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 27.07.2012 у справі № 0304/1252/2012 з відповідача ОСОБА_3 в користь позивачки ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 24 липня 2012 року і до досягнення ними повноліття (а.с. 12).
ОСОБА_4 , ОСОБА_6 проживають з матір'ю та перебувають на її утриманні, що встановлено з відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб виданої Камінь-Каширською міською радою за № 4291/01-75/25 від 30.05.2025 (а.с. 10).
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 досягла повноліття, у зв'язку з чим припинилося стягнення присуджених судовим наказом аліментів на її утримання.
Встановлено, що ОСОБА_4 навчається на денній, державній формі навчання у Комунальному закладі вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, період навчання з 01.09.2023 по 28.06.2026, за спеціальністю лікувальна справа. Цей факт підтверджується довідкою Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради від 02.07.2025 № 7068 (а.с. 14).
Згідно із копіями сповіщення сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.05.2025 № 699 (а.с. 17), витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України (по строковій частині) від 29.05.2025 № 163 (а.с. 18), стрілець 1 відділення 2 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення солдат ОСОБА_3 з 21 травня 2025 року уважається безвісти зниклим під час виконання бойового завдання - стримування військової агресії російської федерації в районі населеного пункту Єлизаветівка Покровського району Донецької області.
Цей факт підтверджується також Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250814-2551 від 14.08.2025, відповідно до якого ОСОБА_3 зник на території бойових дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У частині 1 статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини 1989 року, що 27 вересня 1991 року набула чинності для України, наголошується, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Такі ж засади регулювання сімейних відносин визначено частинами 7, 8 ст. 7 СК України.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов'язані поважати дитину, виховувати її, піклуватися про здоров'я, дбати про фізичний, духовний, моральний розвиток, батьки мають забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти і підготувати її до самостійного життя. Отже, дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя - необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIII від 12.07.2018, набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.
Цивільна правоздатність особи це здатність мати цивільні права та обов'язки, яку мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. (ст. 25 ЦК України).
Суд зазначає, що відповідач ОСОБА_7 з 06.06.2025 набув статус особи, яка безвісти зникла за особливих обставин, однак, такий статус не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, зокрема, не позбавляє його обов'язків, передбачених статтями 180, 199 СК України, утримувати неповнолітніх дітей та повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги.
Пунктом 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» встановлено, що члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
У цьому випадку, виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 103 від 30.01.2024).
Згідно п. 3 вказаного Порядку, за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Пунктом 4 Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Відповідно до п. 7 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Згідно з п. 6 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Отже, за відповідачем ОСОБА_3 за місцем військової служби у ВЧ НОМЕР_3 зберігаються основні та додаткові виплати видів грошового забезпечення, які є доходом відповідача, та з яких можуть відраховуватись аліменти.
Таким чином, відповідач як батько, відповідно до вимог ст. 199 СК України, зобов'язаний брати участь в утриманні своєї повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, нарівні з матір'ю.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд керується вимогами статті 182 СК України та бере до уваги, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
З довідки про доходи № 06.02.-03/20 від 17.06.2025 позивачка ОСОБА_1 встановлено, що вона займає посаду головного спеціаліста Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області і отримує заробітну плату середньомісячний розмір якої становить 14979,64 грн (а.с. 13).
Враховуючи загальну суму середньомісячного доходу позивачки, отримання доходу відповідачем, стягнення з нього на підставі судового наказу аліментів на утримання дочки ОСОБА_8 , розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд вважає, що аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку щомісячно буде достатнім для задоволення розумних матеріальних потреб ОСОБА_4 , яка продовжує навчання.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Зазначена норма закону визначає право одержувача аліментів ініціювати перед судом питання щодо зміни способу стягнення аліментів. При цьому, чинне сімейне законодавство не передбачає обов'язкових умов, за яких суд має право змінити спосіб стягнення аліментів. Таким чином, суд, не вбачаючи правових підстав для відмови в задоволенні заяви позивачки про зміну способу стягнення аліментів, приходить до висновку про необхідність визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) батька дитини, як це передбачено ст. 184 СК України.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд керується вимогами статті 182 СК України та бере до уваги, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частинами 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Враховуючи що за відповідачем, як військовослужбовцем, який рахується безвісно зниклим, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення, відсутність даних про наявність інших утриманців, суд з урахуванням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», визначає аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, вважаючи, що такий їх розмір буде достатнім для задоволення розумних матеріальних потреб дитини.
Судовий збір у розмірі 1211,20 гривень слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 182, 191, 192, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 30 липня 2025 року до припинення навчання ОСОБА_4 або до досягнення нею двадцяти трьох років.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 27.07.2012 року у справі № 0304/1252/2012.
Стягувати із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 30 липня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 коп компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Повний текст рішення суду складений 12.09.2025 року.
Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ