Справа № 442/6837/25
Провадження № 1-кп/442/402/2025
12 вересня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :
головуючої судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження в залі суду в м. Дрогобичі кримінальне провадження №12025142110000164 від 30.08.2025 відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Свідник, Турківського району, Львівської області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом та адвокатом не є, пенсіонера, раніше не судимого,-,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
встановив:
Органом досудового розслідування встановлені наступні фактичні обставини кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження:
29 серпня 2025 року, орієнтовно о 12 год. 20 хв., ОСОБА_2 , будучи в стані алкогольного сп?яніння, перебуваючи в коридорі будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, вступив у словесну суперечку зі своєю дружиною ОСОБА_3 , в ході якої вирішив умисно заподіяти їй тілесні ушкодження. Реалізовуючи свій протиправний умисел ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди здоров?ю іншій особі, наблизився до своєї дружини, яка стояла в коридорі біля сходів та умисно наніс їй один удар під ліве око щіткою для збирання пилу, взявши її з холодильника в кухні, внаслідок чого заподіяв потерпілій ОСОБА_3 тілесне ушкодження у вигляді синця навколо лівого ока, яке має ознаки легкого тілесного ушкодження. В такий спосіб ОСОБА_2 вчинив дії, які мають ознаки фізичного домашнього насильства відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-8.
Таким чином, ОСОБА_2 умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження, що мають ознаки фізичного домашнього насильства, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, пов?язаний з домашнім насильством.
Прокурор ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинуваченим ОСОБА_5 , та захисником ОСОБА_6 подано заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.
Потерпіла ОСОБА_3 подала заяву, згідно якої згідна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлених досудовим розслідуванням обставин.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 є кримінальним проступком.
Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.
Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за частиною за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання суд дотримується вимог кримінального закону, зокрема ст.65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, на обліку у лікарів психіатра та нарколога ОСОБА_2 не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України судом не встановлені.
Обставинами, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання: вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням всіх вищенаведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією ч.1 ст.125 КК України, покарання у виді штрафу у межах, установлених санкцією даної норми, яке в даному випадку є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігатиме вчиненню обвинуваченим кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
З речовими доказами необхідно поступити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На стадії досудового розслідування та судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався та підстав для його обрання на даній стадії суд не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят гривень) гривень.
Речовий доказ піпідастр (щітка для збирання пилу) червоно-жовто-зелено-синього кольору, який оглянутий та повернутий на зберігання потерпілій ОСОБА_3 , - залишити в останньої.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
У відповідності до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1