154/1442/25
2/154/833/25
(заочне)
12.09.2025 Володимирський міський суд Волинської області у складі головуючого судді Пустовойт Т.В., секретаря судового засідання Мазій І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА Фінанс " до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
14.04.2025 року представник позивача ТзОВ «Свеа Фінанс» звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що 22.04.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 28392-04/2024, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електрону комерцію». Відповідно до умов договору відповідачка отримала грошові кошти в розмірі 4500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов'язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Відповідачка виконувала взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Всупереч умов Кредитного договору відповідачка не здійснювала своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушила взяті на себе договірні зобов'язання.
29.08.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» і ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір Факторингу № 01.02-26/24, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі Заборгованостей Боржників перед ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», визначеними в Реєстрі Боржників. За даним договором факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП'за договором № 28392-04/2024.
Згідно з розрахунком заборгованості по Кредитному договору заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за договором № 28392-04/2024 від 22.04.2024 станом на дату подачі позову, складає 21600 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 4500 грн.; заборгованість за відсотками 8100,00 грн.; неустойка 9000,00грн.
Посилаючись на викладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за Кредитним договором № 28392-04/2024 від 22.04.2024 в сумі 21600грн.
Ухвалою судді від 13.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідно ч.8 ст.128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачці будо направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Відповідачка у встановлений строк відзив на позов не подала.
За погодженням представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд установив таке.
14.04.2025 року представник позивача ТзОВ «Свеа Фінанс» звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що 22.04.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 28392-04/2024, відповідно до умов якого відповідачка отримала грошові кошти в розмірі 4500,00 грн. для власних потреб. Відповідачка виконувала взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Всупереч умов Кредитного договору відповідачка не здійснювала своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушила взяті на себе договірні зобов'язання.
29.08.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» і ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір Факторингу № 01.02-26/24, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі Заборгованостей Боржників перед ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», визначеними в Реєстрі Боржників. За даним договором факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_2 перед ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за договором № 28392-04/2024 від 22.04.2024.
Згідно з розрахунком заборгованості по Кредитному договору заборгованість ОСОБА_3 перед АТ «Ідея Банк» за договором № 28392-04/2024 станом на дату подачі позову, складає 21600 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 4500 грн.; заборгованість за відсотками 8100,00 грн.; неустойка 9000,00грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Положеннями ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
В ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно вимог ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положенням статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України божник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.
Положенням частини 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом враховано, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов'язання за договором кредиту виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявною у матеріалах справи копією ордера-розпорядження про видачу кредиту.
Отримання відповідачкою кредитних коштів також підтверджується наданою позивачем випискою з рахунка ОСОБА_1 .
У постанові Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 298/825/15-ц (провадження № 61-998св24) зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Отже, суд вважає що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основним боргом 4500 грн.; заборгованість за відсотками 8100,00 грн.; неустойка 9000,00грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Пунктом 1 частини 1 статті 512, статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст.626ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.1078ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Як визначається ч. 1 ст.629ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст.614ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України не виконала взяті на себе зобов'язання перед ТОВ «Свеа Фінанс», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором № 28392-04/2024 від 22.04.2024, а тому прийшов до висновку, що заборгованість за основним боргом 4500 грн.; заборгованість за відсотками 8100,00 грн.; неустойка 9000,00грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 610, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА Фінанс " до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 28392-04/2024 від 22.04.2024 у розмірі 21600,00 (двадцять одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ