Справа № 461/6526/25
Провадження № 2-др/461/48/25
09.09.2025 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі головуючого судді Кітова О. В., за участі секретаря судового засідання Петрушки І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Кусого Андрія Васильовича, який діє в інтересах приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи №461/6526/25 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
13 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Галицького районного суду м. Львова із скаргою на дії приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, заінтересована особа: ОСОБА_2 .
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова (головуючий суддя Волоско І.Р.) від 22.08.2025 року, самовідвід головуючої судді Волоско І.Р. від участі у розгляді справи №461/6526/25 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, заінтересована особа ОСОБА_2 задоволено. Відведено суддю Волоско І.Р. від участі у розгляді справи №461/6526/25 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, заінтересована особа ОСОБА_2 .
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2025 року дана скарга передана на розгляд судді Кітову О.В.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.08.2025 скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , повернуто без розгляду, оскільки така подана без додержання вимог ч. 3 ст. 448 ЦПК України.
Адвокат Кусий Андрій Васильович, який діє в інтересах приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, подала до суду 29.08.2025 через систему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №461/6526/25 для вирішення питання про розподіл судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
В обґрунтування поданої заяви представник приватного виконавця зазначив, що при розгляді даної скарги приватний виконавець користувався правничою допомогою, його представник подавав відзив, клопотання про повернення скарги без розгляду, а також брав участь у двох судових засіданні при головуванні судді Волоско І.Р. Витрати на професійну правничу допомогу складають 10000,00грн.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.09.2025 заява про ухвалення додаткового рішення у справі №461/6526/25 передана головуючому судді Кітову О.В.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд не вбачає необхідності викликати сторони у судове засідання для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення, оскільки додаткове рішення стосується виключно стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, порядок розподілу яких чітко визначений законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріалами справи, приходить до наступного.
Як зазначено судом вище, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.08.2025 скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , повернуто без розгляду, оскільки така подана без додержання вимог ч. 3 ст. 448 ЦПК України, а саме: скарга не містила ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (п. 5).
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Чинне законодавство не містить заборони на користування професійною правничою допомогою учасниками справи під час звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного (приватного) виконавця.
Відсутні подібні обмеження щодо використання правничої допомоги і суб'єктами оскарження.
Відшкодування судових витрат має відбуватись на будь-якій стадії судового провадження, зокрема і на стадії судового контролю за виконанням судових рішень.
Так, згідно зі статтею 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Положення ст. 452 ЦПК України повторюють загальне правило розподілу судових витрат та визначають, що за наслідками розгляду скарг у порядку судового контролю за виконанням судових рішень судові витрати також підлягають розподілу, а правила цього розподілу визначаються нормами, що регулюють розподіл судових витрат та стосуються всіх видів судових витрат на будь-якій стадії процесу.
Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.
Частиною п'ятою статті 142 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Частина шоста статті 142 ЦПК України визначає умови, за яких можливе застосування частини п'ятої цієї статті, а саме: у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини 9 статті 141 цього Кодексу.
Згідно з ч. 9 ст. 141 цього Кодексу у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм закону, задовольнити клопотання про компенсацію здійснених стороною витрат, пов'язаних з розглядом справи, шляхом покладення витрат на другу сторону повністю чи частково у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд може лише у разі доведення відповідачем, що позивач допустив вчинення необґрунтованих дій чи зловживання процесуальними правами.
На підтвердження необґрунтованих дій або зловживання процесуальними правами відповідач у такому випадку згідно з процесуальним обов'язком доказування повинен довести, а суд установити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача мали місце під час розгляду справи та в чому вони виявлялись, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно і пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Відповідно до абз.3 п. 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Тобто стороні/особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат (у цій справі приватний виконавець) внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони, необхідно довести, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету ? ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні й чим це підтверджується тощо.
Така правова позиція викладена у чисельних постановах Верховного Суду, у тому числі й постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 921/357/20.
Отже, у цій справі представник приватного виконавця Білецького І.М. - адвокат Кусий А.В. не навів будь-яких доводів щодо необґрунтованості дій скаржника ОСОБА_1 , пов'язаних із поданням скарги та її розглядом, зловживання нею процесуальними правами, зокрема, але не виключно: чи діяв скаржник недобросовісно та пред'явив необґрунтовану скаргу; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний скаржник мав на меті протиправну мету ? порушення прав та інтересів приватного виконавця тощо.
Отже, саме по собі повернення скарги без розгляду, оскільки така подана без додержання вимог ч. 3 ст. 448 ЦПК України, не є необґрунтованими діями заявника, а свідчить про її неналежне оформлення.
Хід всього судового процесу під час провадження у справі №461/6526/25, в тому числі під головуванням судді Волоско І.Р., свідчить про те, що скаржником у справі не допускалися дії, які можна було б визнати зловживанням процесуальними правами чи необґрунтованими діями заявника.
Заява представника приватного виконавця про стягнення (компенсації) здійснених судових витрат не містить посилань на те, у чому полягають необґрунтовані дії скаржника ОСОБА_1 , зловживання нею процесуальними правами у справі №535/90/25.
За таких обставин суд не вбачає наявності підстав для компенсації здійснених приватним виконавцем витрат, пов'язаних з розглядом справи (витрат приватного виконавця на професійну правничу допомогу) у зв'язку із поверненням скарги ОСОБА_3 без розгляду, оскільки судом не встановлено необґрунтованих дій скаржника у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 13, 15, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 141, 142, 260, 261, 452 ЦПК, суд
У задоволенні заяви адвоката Кусого Андрія Васильовича, який діє в інтересах приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи №461/6526/25 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, заінтересована особа: ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Олександр КІТОВ