Справа № 466/5344/25
про залишення позовної заяви без руху
"08" вересня 2025 р. місто Львів
Суддя Галицького районного суду міста Львова Кітов О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - державного нотаріуса Третьої Львівської державної нотаріальної контори Станкевич Вікторії Мирославівни, про визнання протиправною постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - державного нотаріуса Третьої Львівської державної нотаріальної контори Станкевич Вікторії Мирославівни, про визнання протиправною постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07.08.2025 року дану справу передано за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.
Вирішуючи питання про прийняття до розгляду вказаної справи, суд приходить до наступного висновку.
Позовна заява подається до суду з додержанням вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні до суду із позовною заявою позивачем не сплачено судовий збір. У позовній заяві позивач зазначив про те, що він користується пільгою судового збору згідно п. 13 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про судовий збір», як учасник бойових дій.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Так, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
За змістом статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі N 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зміст пункту 13 частини 1 статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Цей спір пов'язаний з цивільним правом та не пов'язаний з наявністю та/або відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.
Отже, заявлені вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій.
Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права висловлені у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 240/934/20.
Таким чином, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви (в редакції від 15.07.2025), ОСОБА_1 просить суд:
-«визнати протиправною постанову «про відмову у вчиненні нотаріальних дій» від 06 травня 2025 року державного нотаріуса Третьої львівської державної нотаріальної контори Львівської області Шевченківського району (місто Львів, проспект В. Чорновола будинок № 39) СТАНКЕВИЧ Вікторії Мирославівни, скасувати її і видати нове судове рішення щодо успадкування мною»;
-«визнати протиправним подання заяви, на прийняття спадщини, 08.04.2025 року ОСОБА_3 і не розглядувати»;
-«визнати протиправним прийняття заяви, на прийняття спадщини 08.04.2025 року ОСОБА_3 , державним нотаріусом Третьої львівської державної нотаріальної контори Львівської області Шевченківського району СТАНКЕВИЧ Вікторією Мирославівною».
Отже, позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у загальному розмірі 3633,60 грн.
Також, відповідно до п.п. 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак позивачем не дотримано вищевказаних вимог п.п. 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Крім цього, позивачу слід уточнити процесуальний статус державного нотаріуса Третьої Львівської державної нотаріальної контори Станкевич Вікторії Мирославівни, оскільки у позовній заяві останній вказаний як - «відповідач (третя особа)».
Згідно зі ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, надасть копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу термін для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - державного нотаріуса Третьої Львівської державної нотаріальної контори Станкевич Вікторії Мирославівни, про визнання протиправною постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 7 (семи) днів з дня отримання цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти з дня її складення.
В частині залишення позовної заяви без руху ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Олександр КІТОВ