Справа № 522/20450/25
Провадження № 2/522/8973/25
про відмову у відкритті провадження у справі
12 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Павлик І.А., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
10.09.2025 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Приморського районного суду м. Одеси із спільною позовною заявою про розірвання шлюбу.
У позовній заяві позивачі зазначають, що мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 2007 р.н. та ОСОБА_4 2012 р.н. Також вказують, що дійшли згоди про проживання дітей разом із матір'ю ОСОБА_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
09.09.2025 судом здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано відповідь № 1762686, з якої вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Приморського району м. Одеси.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Позовне провадження - це вид провадження у судовому процесі, у якому розглядається спір двох сторін (позивача та відповідача), який виникає, зокрема з сімейних відносин.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України).
У даній справі подружжя звернулось до суду із спільним позовом про розірвання шлюбу, відповідач у справі відсутній, отже спір у справі також відсутній, а подана позовна заява не підлягає розгляду за правилами позовного провадження.
Водночас суд зазначає, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом (ч. 3 ст. 293 ЦПК України).
Порядок розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей, врегульований ст. 109 Сімейного кодексу України, згідно якої подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу.
Таким чином, суд акцентує, що один із подружжя може звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу до іншого з подружжя в порядку позовного провадження, або із спільною заявою подружжя про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей, в порядку окремого провадження.
Натомість подана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільна позовна заява про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 186, 258, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Роз'яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їх право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя до іншого з подружжя в порядку позовного провадження або зі спільною заявою подружжя, яке має дітей в порядку окремого провадження до суду цивільної юрисдикції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом п'ятнадцяти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.
Суддя І.А. Павлик