83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.02.07 р. Справа № 38/469пн
Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О. при секретарі судового засіданні Тулаіновій І.А.
розглянувши матеріали справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області
до відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дружківці Донецької області
про зобов»язання узгодити акт звірки витрат на осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв»язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та профзахворювання за період з 01.08.2006р. по 31.12.2006р. на загальну суму 4 379,55 грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: не з»явився
від відповідача: не з»явився
У судовому засіданні оголошувалася
перерва з 25.01.2007р. до 01.02.2007р.
згідно вимог ст. 77 ГПК України
Суть справи:
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дружківці Донецької області, про зобов»язання узгодити акт звірки витрат на осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв»язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та профзахворювання за період з 01.08.2006р. по 31.12.2006р. на загальну суму 4 379,55 грн.
Відповідач 17.01.2007р. надіслав суду відзив на позовну заяву від 15.01.2007р. № 22, в якому просить суд відмовити у позові, посилаючись на наступне.
Відповідно до частини другої ст. 2 Закону України “Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. № 1105-Х1У (далі -Закон України № 1105) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов»язаних з виконанням ними трудових обов»язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Статтею 4 Закону №1105 встановлено, зокрема, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено, інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються нормами міжнародного договору.
Правове регулювання питань відшкодування шкоди потерпілим, які отримали каліцтво за межами України і переїхали на постійне проживання в Україну, і не є застрахованими в Україні, здійснюється у відповідності до міжнародних угод.
Питання надання пенсій, в тому числі і пенсій по інвалідності регулюється Угодою країн-учасниць СНД про гарантії прав громадян держав співдружності у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. ( далі -Угода від 13.03.1992р.).
В преамбулі Угоди від 13.03.1992р. передбачено, що Уряди держав - учасниць цієї Угоди, визнаючи, що держави - учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.
Відповідно до ст. 3 Угоди від 13.03.1992р. призначення та виплати пенсій громадянам інших країн-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення та членам їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення, несе держава, яка надає забезпечення.
Відповідач вважає, що підстав для відшкодування ним позивачу витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадян країн - учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в країнах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, немає.
Відповідно до ст. 3 Закону № 1105 Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, а ч. 2 ст. 6 Закону № 1105 передбачено, що застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування. Умовою виникнення страхових відносин є укладання трудового договору із зазначенними роботодавцями, або ж для само зайнятих осіб - укладання договору з Фондом на добровільних засадах.
Особи, які потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві на підприємствах держав СНД не мають статусу застрахованої особи, які мають право на відшкодування від нещасного випадку на підставі Закону № 1105. Одночасно з цим, потерпілі, які отримали травми внаслідок нещасного випадку в країнах СНД, мають право на пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788.
Умовою виникнення відповідальності Фонду за здійснення страхових виплат, в тому числі і пенсії, є настання страхової події, яка пов'язана з виконанням трудових обов'язків згідно із договором, що укладається зазначеними юридичними та фізичними особами.
Пунктом 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 2272-111 передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001р, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України... При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом в рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Діючий на цей час «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворюванням України Пенсійному фонду України витрат пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та профзахворювання» передбачає тільки проведення звірки витрат по особових справах та складання актів щомісячної звірки витрат по виплатам пенсій, але не безперечне, автоматичне підписування вищевказаних актів.
Особові справи 7 осіб, що підтверджують право на отримання страхових виплат, управлінням Пенсійного фонду України в м. Дружківці до Дружківського відділення Фонду не передавались.
Наведені позивачем норми законодавства в сфері пенсійного і соціального забезпечення встановлюють лише право Пенсійного фонду України на відшкодування понесених витрат з призначенням та виплат пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання, які спричинили втрату працездатності, але не встановлюють обов'язок відповідача відшкодовувати вказані витрати тільки в силу закону без урахування підстав для їх призначення.
Крім того, позивачем не надано доказів виплати 7 особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за межами України за період з 01.08.2006р. по 31.12.2006р.
Відзив на позовну заяву судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.
Позивач 26.01.2007р. надіслав суду заперечення на відзив на позовну заяву від 22.01.2007р. № 332/02-00, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
У запереченнях позивач зазначив, що посилання відповідача на Угоду «Про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення» є без підставними, оскільки у ст. 3 Угоди мова йде про взаємовідносини між державами, учасницями угоди. Крім того, там же зазначено, що взаємні розрахунки між державами не здійснюються, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Посилання відповідача на ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори» є недоречним у даній справі, оскільки Угода «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, профзахворювання або іншим ушкодженням здоров'я», які пов'язані з виконанням трудових обов'язків набула чинності 06.10.1995р. - після отримання каліцтва громадянами, яким УПФУ виплачує пенсію, а Угода країн - учасниць СНД «Про гарантії прав громадян держав СНД у галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 - визначає взаємовідносини між державами, учасницями угоди.
Посилання відповідача на п. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальноов'язкове держане соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » в частині правомірності відмови від прийняття до заліку виплачених сум пенсій є також безпідставними, оскільки Закон прямо вказує на те, що відповідачем повинні відшкодовуватися кошти, які позивач виплатив потерпілому у вигляді пенсій.
На посилання відповідача щодо відсутності у нього особових справ потерпілих позивач пояснює, що в управліннях пенсійних фондів не знаходяться особові справи потерпілих, а знаходяться пенсійні справи, які ні куди не повинні передаватися. І якщо у відповідача є необхідність в документах, він повинен їх витребувати у підприємств, громадян, у яких вони знаходяться, а не ставити в вину Управлінню Пенсійного фонду України того, що управління не передало тих документів, які не повинно було передавати.
Підпунктами «г» і «д» п. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» , який набрав чинності з 01.04.2001р. прямо передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі смерті, виплачує йому або особам, які перебували на його утримання, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Тобто посилання відповідача на те, що він не є державним органом і не зобов'язаний відповідати за зобов'язаннями держави є безпідставними.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 вищевказаного Закону, особи право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до вказаного Закону.
Стаття 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», встановлено, що страхові виплати громадян, каліцтво яким заподіяно на підприємствах країн співдружності здійснюється за вказаними нормами. Ці законодавчі акти є нормою як для Пенсійного Фонду так і для Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Витрати Пенсійного Фонду з зазначених виплат підлягають відшкодуванню відповідачем.
На підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заперечення на відзив судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до
матеріалів справи.
Справа слуханням відкладалася у зв'язку з необхідністю представлення сторонами витребуваних судом документів.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.
Судом відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийнято до розгляду та задоволено.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, господарський суд , -
Громадяни Димов І.О., Кисельніков М.С., Оганов О.А., Мірзоян В.В., Лимар С.А., Клапков Г.І., Отришко А.Л. отримали каліцтво відповідно 13.06.1989р,, 23.09.1985р., 17.01.1985р., 08.04.1978р., 05.07.1990р., 27.05.1993р., 27.10.1975р., тобто в період дії законодавства СРСР. Їм були призначені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії внаслідок втрати годувальника, які були сплачені за період з 01.03.2006р. по 01.08.2006р. на загальну суму 4 379,55 грн.
Рішеннями господарського суду від 28.11.2005р. по справі № 21/228, від 05.04.2006р. по справі № 21/69пн, від 24.10.2006р. по справі 38/351пн між тими ж самими сторонами, відповідач зобов'язаний узгодити суми витрат, пов'язаних з виплатою пенсій 15 особам, які отримали каліцтво на території країн СНД, з яких 7 осіб вищевказані громадяни за інший період часу.
Позивач, починаючи з серпня по грудень 2006р. виставляв до заліку суми виплачених пенсій особам, які отримали каліцтво в СНД, яким виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника на загальну суму 4 379,55 грн. Однак, зазначені суми відповідачем не приймаються з посиланням на те, що нещасний випадок стався за межами України. Від відповідача отримана відповідь, в якій вказано, що підстав для відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій вказаним особам немає.
Тому позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача узгодити акт звірки витрат на осіб по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у зв»язку з втратою годувальника за період 01.08.2006р. по 31.12.2006р. на загальну суму 4 379,55 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на рішення господарського суду по справам № 21/228 від 28.11.2005р., від 05.04.2006р. № 21/69пн, від 24.10.2006р. № 38/351пн, акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, заперечення на відзив від 22.01.2007р. № 332/02-00, правоустановчі документи тощо.
Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на відзив на позовну заяву від 15.01.2007р. № 22, правоустановчі документи тощо.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на норми чинного законодавства слід зазначити наступне.
Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення» (ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Відповідно до статті 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення» одним з видів державних пенсій є трудова пенсія по інвалідності, в разі втрати годувальника. Право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом.
Пенсійне забезпечення громадян відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.
Страхові виплати громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних держав, повинні здійснюватись у відповідності з нормами ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Угодою про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р.
Стаття 3 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. (далі -Угода) визначає, що всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення по даній угоді несе держава, яка надає це пенсійне забезпечення.
Згідно ст. 5 Угоди передбачено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлює обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебували на його утриманні пенсій по інвалідності та в зв'язку із втратою годувальника, який покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі -Фонд).
Відповідно до пп. «г» і «д» ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та ст. ст. 37, 39, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Частиною 2 статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Таким чином, дія ч. 2 ст.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" розповсюджується і на громадян, які отримали каліцтво за межами території України.
Отже, витрати, понесені Пенсійним Фондом України у зв'язку із виплатою пенсій, передбачених ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в тому числі з виплатою пенсії по інвалідності та в разі втрати годувальника підлягають відшкодуванню Фондом.
Обов'язок Фонду відшкодувати витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання також встановлено ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", відповідно до якої органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 1 квітня 2001р. відшкодовують органам Пенсійного фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Механізм відшкодування та погодження таких витрат визначено у «Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затвердженому спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003.р. №5-4/4 ( далі -Порядок).
Зміст пункту 2 зазначеного Порядку не містить виключень щодо осіб, які отримують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію через втрату годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, внаслідок отримання каліцтва за межами території України.
Органи Пенсійного фонду з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення, щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності ....., у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (п.п. 5,6 Порядку).
Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним.
Лише на підставі даних особових справ потерпілих, занесених до актів звірки, робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню.
Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає можливість зробити висновок, що позивач правомірно включив до списку гр. Димова І.О., Кисельнікова М.С., Оганова О.А., Мірзоян В.В., Лимар С.А., Клапкова Г.І., Отришко А.Л., яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та у зв'язку із втратою годувальника, а відповідач безпідставно відмовив позивачу у підписанні акту щомісячної звірки витрат.
Таким чином, акт щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є підставою для визнання розміру зобов'язань Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України перед Пенсійним Фондом України, а обов'язок щодо належного оформлення зазначеного акту і включення до нього визначених законодавством сум покладено на позивача та відповідача.
Дія Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, яка набула чинності для України 06.10.1995р., не може поширюватися на випадок, про який йдеться у даній справі, оскільки Угода передбачає відшкодування шкоди працівникам роботодавцем Сторони, законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Жодне законодавство з країн-учасниць СНД, які підписали дану Угоду, не могло поширюватися на Димова І.О., Кисельнікова М.С., Оганова О.А., Мірзояна В.В., Лимар С.А., Клапкова Г.І., Отришко А.Л., оскільки останні отримали каліцтво в період дії законодавства СРСР, тому заперечення відповідача з цього питання судом не приймаються до уваги.
Посилання відповідача на Угоду від 13.03.1992р. судом відхилені, оскільки у ст. 3 Угоди мова йде про взаємовідносини між державами, учасницями угоди. Крім цього, там же зазначено, що взаємні розрахунки між державами не здійснюються, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Доказів, які б свідчили про безпідставність вимог, відповідач не надав, тому суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №2272-ІІІ від 22.02.2001р., Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105- XIV від 23.09.1999р., Порядком відшкодування Фондом соціального страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків №5-4/4 від 04.03.2003р. та на підставі ст. ст. 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дружківці Донецької області про зобов'язання узгодити акт звірки витрат на осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та профзахворювання за період з 01.08.2006р. по 31.12.2006р. на загальну суму 4 379,55 грн.- задовольнити.
Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дружківці Донецької області Донецької області вчинити дії по узгодженню (підписанню) акта звірки витрат на осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та профзахворювання на загальну суму 4 379,55 грн. за період з 01.08.2006р. по 31.12.2006р.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення оголошено у судовому засіданні 01.02.2007р.
Суддя Радіонова О.О.
Надруковано 3 примірника:
2-сторонам по справі
1 у справу