Справа № 521/18296/20
Номер провадження:1-кп/521/309/25
12 вересня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160470002109 від 29.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,
В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії судового розгляду.
Захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України.
Сторона захисту своє клопотання обгрунтовує посиланням на вимоги ч.1 ст.285 КПК України, ст.ст. 44, 49 КК України та зазначає. що злочин, передбачений ч. 2 ст.345 КК України згідно ст. 12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості. Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, яке відбулося 28.08.2020 року та є початком перебігу строку давності, ця обставина сторонами не заперечується. З часу вчинення злочину минуло більше п'яти років, тобто у даному кримінальному провадженні закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п. 2 ч.1ст.49 КК України. Згідно до ст.42 КПК України обвинувачений має право не говорити нічого з приводу обвинувачення і відмовитися у будь-який момент відповідати на запитання, давати пояснення з приводу обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати, висловлювати свою думку щодо клопотань та згідно ст.18 КК України наділений свободою від самовикриття. При цьому інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ним своєї винуватості у вчиненні злочину, що закріплено і у Правовій позиції Верховного Суду у Постанові №462/7282/14К від 12 грудня 2018 року. У зв'язку з чим, просить звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 345 КК України на підставі п.3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження закрити, цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних та моральних збитків з ОСОБА_4 , завданих злочином, у сумі 56846 грн. 30 коп. залишити без розгляду.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала своє клопотання, просила його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника, просив його задовольнити, зазначивши, що він не має наміру продовжувати судовий розгляд з метою своєї реабілітації, наслідки закриття кримінального провадження йому зрозумілі, своє рішення приймапє добровільно без будь-якого впливу та примусу.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, оскільки воно грунтується на вимогах законодавства, кримінальне провадження не зупинялося. Просив вирішити долю речових доказів.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не прибули, після їх допиту в судовому засідання надали суду заяви про продовження судового розгляду за їх відсутності, питання покарання просили вирішити на розсуд суду.
Ввислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суть клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ч.4 ст. 286 КПК України визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма і положення ст. 49 КК є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне клопотання.
В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії судового розгляду. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2024 року головуючим суддею було обрано ОСОБА_1 , судовий розгляд розпочато спочатку, під час якого судом досліджувалися докази у повному опсязі, серед іншого допитані потерпілі, вивчені докази цивільного позову. На час розгляду клопотання сторони захисту судом не проведено повного судового розгляду.
Відповідно до висунутого обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується в умисному заподіянні працівникам правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку із виконанням цими працівниками службових обов'язків, яке мало місце 29.08.2020 року, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, санкцією якої передбачене покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Суд звевртає увагу, що відповідно до висунутого обвинувачення інкриміноване кримінальне правопорушення мало місце саме 29.08.2020 року, а не 28.08.2020 року, як про це зазначає сторона захисту.
Отже кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Згідно із п.2,3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років - минуло три роки, а з дня вчинення нетяжкого злочину - минуло п'ять років.
При цьому згідно ч.2 цієї статті перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
З матеріалів кримінального провадження, зокрема обвинувального акту вбачається, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 мало місце 29.08.2020 року.
Визначений ст.49 КК України п'ятирічний строк притягнення до кримінальної відповідальності сплинув 29.08.2025 року, судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч.2,3 ст. 49КК України, обвинувачений ОСОБА_4 надав свою згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України.
Відповідно до положень ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Визнання винуватості є правом, а не обов'язком обвинуваченого, а отже визнання чи невизнання вказаними особами свої вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину, на цьому наголосив Верховний Суд у справі № 552/5595/18.
Отже, наявні всі необхідні умови для закриття даного кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. У зв'язку з чим, клопотання захисника підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.
Згідно правової позиції Верховного суду, викладеної в Постанові від 10.08.2022 у справі №161/694/20 (провадження №51-811км21), у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних та моральних збитків з ОСОБА_4 , завданої злочином у сумі 56846 грн. 30 коп. слід залишити без розгляду.
У відповідності до ч.7 ст.128 КПК України суд роз'яснює позивачам, що цивільний позов залишений без розгляду, може бути пред'явлений в порядку цивільного судочинства.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, керуючись ст.100, 129, 284, 285, 288, 369-372 КПК України, суд-
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160470002109 від 29.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України - закрити на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Після набрання ухвалою законної сили речові докази - два оптичних диски з відеозаписами подій, які мали місце 29.08.2020 року - залишити зберігатися у матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих злочином, у сумі 56846 грн. 30 коп. - залишити без розгляду
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом семи днів.
Суддя ОСОБА_1