Справа № 308/4072/25
1-кп/308/506/25
11 вересня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про вирішення питання про речові докази та роз'яснення вироку щодо долі наркотичних речовин, що надійшло із Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатські області, справа №308/4075/25-
До суду надійшла заява про вирішення питання про речові докази та роз'яснення вироку щодо долі наркотичних речовин, із Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатські області по справі №308/4075/25.
Згідно поданої заяви, вказується, що на виконання вироку Ужгородського міськрайонного суду по справі №308/4072/25 від 30.04.2025 року, відносно ОСОБА_3 , ініціатор звернення просить надати роз'яснення щодо долі наркотичних засобів, які були вилучені в межах кримінального провадження №12025078030000189 від 08.03.2025 року та згідно квитанції №43 від 17.03.2025 року про отримання наркотичних засобів, психотропних речових та прекурсорів, вилучених з незаконного обігу поміщалися до кімнати зберігання речових доказів, а саме: канабіс, у кількості 2,1308 г. який поміщено в спец, пакет №3711320 та метамфетамін, у кількості 0,0367 г., який поміщено в спец, пакет №3711322, оскільки у вироку не зазначена їхня подальша доля. До клопотання додано копію постанови про визнання речовими доказами від 13.03.2025 та квитанції.
Сторони провадження до судового засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду клопотання сповіщалися належним чином.
З огляду на вказане суд вважає з можливе розгляд клопотання проводити за їх відсутності.
Дослідивши клопотання, матеріали кримінальної справи, суд приходить до наступного висновку.
Нормами ч.3ст.26 КПК України, визначено, що суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.537та п.4 ч.2 ст.539 КПК України суд, що ухвалив вирок вирішує інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Частиною 1 ст.539 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Нормами ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України передбачено порядок зберігання речових доказів. У відповідності до положень ч.9 ст.100 Кримінального процесуального кодексу України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. Пунктом 3 ч.9 ст.100 КПК України визначено, що майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 березня 2025 року, за результатами розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025078030000189 від 08.03.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначено їй покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Згідно вироку суду 07.03.2025 близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою м. Ужгород вулиця Заньковецької, у дворі загального користування біля лавочки знайшла три зіп-пакета з наркотичною речовиною всередині, які оглянула та помістила до нижньої білизни(бюстгальтера) усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, діючи всупереч положенням ч.2 ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до якої діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770, на території України забороняється, за винятком діяльності з використання рослин, включених до таблиці І Переліку, в цілях і на підставах, передбачених ст. ст. 19 та 20 цього Закону, а також діяльності з культивування та використання рослин, включених до списку № 3 таблиці І цього Переліку, в цілях і на підставах, передбачених ст. 15 цього Закону, тобто діючи незаконно, здійснила незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - МДМА. Маса МДМА ( у перерахунку на МДМА основу) становить 0,4606 грам.
Відповідно до п.п.4 п.1 ч.4 ст.374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається, зі змісту резолютивної частини вироку, судом скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.03.2025 року по справі №308/3521/25 в частині арешту на зіп-пакет із вмістом кристалічної речовини бежевого кольору, а також вирішено долю речових доказів. Зокрема зазначено: «кристалічну речовину світло-коричневого кольору, яка в своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - МДМА, маса МДМА (у перерахунку на МДМА основу) становить 0,4606 г. - знищити та оптичний носій інформації DVD+R диск марки «НР» на поверхні якого наявні маркування «16х, 4.7 GB Data, 120 min Video ОСОБА_3 07.03.2025 309» з відеозаписом з нагрудного відео реєстратора (камери) працівників поліції по факту події, яка мала місце 07.03.2025 року, який було упаковано в паперовий конверт білого кольору з пояснювальними записами, залишити при матеріалах кримінального провадження».
За таких обставин суд приходить до висновку, що долю визнаних речовими доказами у даному кримінальному провадженні було вирішено у відповідності до вимог КПК України.
Стосовно зазначених в поданій заяві наркотичних засобах канабіс у кількості 2,1308 г., та метамфетамін, у кількості 0,0367 г. суд враховує, що будь-яких доказів того, що такі була визнані речовим доказом в межах пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення у даному кримінальному провадженні, ініціатором звернення суду не надано, у зв'язку з чим підстави для вирішення питання щодо їх подальшої долі в межах даного кримінального провадження відсутні.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 380 КПК України за наслідками розгляду заяви може бути прийнято ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Як вбачається з тексту вироку, він складений у відповідності до вимог ст. 374 КПК України з посиланням на норми діючого процесуального закону, викладений чіткими зрозумілими реченнями і не містить у собі труднощів для розуміння його точного змісту.
Мотивувальна та резолютивна частини винесеного у даній справі вироку є зрозумілою і такою, що не припускає іншого тлумачення.
У вироку суду також міститься посилання на закон, яким суд керувався при його ухваленні.
Стаття 380 КПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню, а мотиви прийняття судового рішення не підлягають роз'ясненню в порядку статті 380 КПК України.
Таким чином, оскільки вирок у справі №308/4072/25 від 28.03.2025 складений у відповідності до вимог ст. 374 КПК України з посиланням на норми діючого процесуального закону, викладений чіткими зрозумілими реченнями і не містить у собі труднощів для розуміння його точного змісту та судом при ухваленні вироку вирішено долю речових доказів, суд не вбачає підстав для задоволення поданої заяви про вирішення долі речових доказів та роз'яснення вироку щодо долі наркотичних речовин, що надійшла із Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатські області, а тому в задоволенні такої слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 372,537 КПК України, суд,-
У задоволенні заяви про вирішення долі речових доказів та роз'яснення вироку щодо долі наркотичних речовин, що надійшла із Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатські області, по справі №308/4075/25- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1