Справа №: 307/2846/25
Провадження № 3/307/1061/25
11 вересня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушко В.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , мешк. АДРЕСА_1 , України, громадянина України,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20 липня 2025 року серії ЕПР1 №397067, ОСОБА_1 , 20 липня 2025 року, о 07 год. 03 хв., по вул. Миру в селищі Дубове, Тячівського району, керував автомобілем марки «Jeep Grand Cherokee», державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки та допустив зіткнення з електричною опорою, внаслідок чого транспортний засіб та електрична опора отримали механічні пошкодження, чим порушив вимогу пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху.
Крім того, згідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20 липня 2025 року серії ЕПР1 №397072, ОСОБА_1 , 20 липня 2025 року, о 07 год. 03 хв., по вул. Миру в селищі Дубове, Тячівського району, керував автомобілем марки «Jeep Grand Cherokee», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимогу пункту 2.9«а» Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 9 КУпАП України, адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до Закону, кримінальну відповідальність.
У відповідності до ст. 124 КУпАП, відповідальність наступає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Частиною 1 статті 286 КК України, передбачено відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Відповідно до ч. 2 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року №1395 у випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Із схеми до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди від 20 липня 2025 року, складеної слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Чолан В.І, відомо, що по вулиці Миру в селищі Дубове, Тячівського району Закарпатської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода.
До вказаного протоколу про адміністративне правопорушення додано довідку КНП «Тячівська районна лікарня» від 20 липня 2025 року за №845 про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин передньої черевної стінки.
При цьому, до матеріалів справи не долучено жодних доказів щодо отриманих внаслідок ДТП тілесних ушкоджень ОСОБА_2 на підставі проведених судово-медичних експертиз, та щодо прийнятого рішення в рамках кримінального процесуального закону, зокрема внесення даних до ЄРДР, закриття провадження, тощо.
Разом з тим, слід зазначити, що тяжкість тілесних ушкоджень визначається судово-медичним експертом у відповідності до чинних "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року за №6.
У відповідності до вимог п.1.1. вказаних Правил судово-медичне визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться згідно з Кримінальним та Кримінально-процесуальним кодексами України і цими Правилами.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 242 КПК України, зокрема, слідчий зобов'язаний забезпечити проведення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Згідно ч. 1 ст. 69 КПК України, експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
Відтак, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень відноситься виключно до компетенції експерта, як особи, яка володіє спеціальними знаннями в області судової медицини.
З наведеного вбачається, що посадовими особами Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області не вжито заходів для дослідження та встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_2 .
Відсутність відомостей щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, завданих ДТП, перешкоджає повному та об'єктивному розгляду справи по суті.
Суд приходить до висновку, що зазначені дії ОСОБА_1 аж ніяк не підпадають під визначення проступку «порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів», яке передбачене диспозицією ст.124 КУпАП, а підпадають під ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України чи іншої статті КК України, в залежності від форми вини, важкості нанесених тілесних ушкоджень та стану алкогольного сп'яніння.
Так, згідно зі ст.253 КУпАП якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Згідно ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, вважаю, що вказані вище обставини відповідно до вимог ст.253 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 та ч.1 ст. 130 КУпАП,на підставі ч.2 ст.284 КУпАП, та передачі вказаних матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 прокурору на підставі ст.253 КУпАП.
Керуючись ч.2 ст.284, ст.253 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 130 ч.1 КУпАП, - закрити, на підставі ч.2 ст.284 КУпАП.
Матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 130 ч.1 КУпАП, -передати прокурору Тячівської окружної прокуратури для проведення досудового розслідування.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Тячівського
районного суду В.І. Бобрушко