Справа №306/1104/25
Провадження № 2/306/841/25
11 вересня 2025 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Жиганської Н.М.
за участю секретаря судового засідання Мігалко Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полянської сільської ради Мукачівського району, Закарпатської області про визнання права власності на земельну ділянку.
26 червня 2025 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник-адвокат Козар Микола Михайлович звернувся до суду з позовною заявоюдо Полянської сільської ради Мукачівського району, Закарпатської області про визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,2767 га. в урочищі "Долини" на підставі сертифікату на право на земельну ділянку (пай) серії ЗК №0062801 від 18.07.1997 року.
Суд своєю ухвалою від 30.06.2025 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв'язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.
Розгляд справи призначено на 10:00 годину 11.09.2025 року.
Представник позивача-адвокат Козар Микола Михайлович, який діє в інтересах ОСОБА_1 (ордер на надання правничої допомоги серії АО №1181972 від 26.06.2025 року) подав до суду заяву (вх.№6838) про розгляд справи у відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги про визнання права власності на земельну ділянку (пай) підтримує, просить позов задовольнити з підстав зазначених у позовні заяві (вх.№4667) за наявними у справі доказами.
Представником відповідача Полянської сільської ради Мукачівського району подано до суду заяву (вх.6033) про розгляд справи у відсутності представника Полянської сільської ради Мукачівського району за наявними в матеріалах справи документами. Відзив щодо позову не подано, заперечень що спростовують заявлені позовні вимоги до суду не надано.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).
Суд проводить розгляд без участі сторін за наявними доказами у справі та доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України - позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України - способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Згідно з пунктом 5 цього Указу, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); ст.3 цього Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельнихчасток (паїв)", підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Відповідно до роз'яснень Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Згідно Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.
Відповідно ст. 392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Захист прав на отримання земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай), за аналогією закону здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності - шляхом пред'явлення позову про визнання права на земельну частку (пай). Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0062801: сертифікат на право на земельну частку (пай) видано громадянину України - члену колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського акціонерного товариства) КСП "Зоря" - ОСОБА_1 , на підставі рішення Свалявської районної державної адміністрації від 10 червня 1997 року, №198.
Судом досліджено: копія сертифіката на право на земельну частку (пай) №0062801 від 18 липня 1997 року, виданого Головою Свалявської районної державної адміністрації І.М. Митровцій; копія виписки з протоколу №3 засідання зборів уповноважених КСГП"Зоря" від 25.10.1995 року, копія списку громадян, яким виділено земельні частки /паї/ в натурі із земель колективної власності КСГП "Зоря", згідно якого ОСОБА_3 виділено земельну ділянку; копія кадастрового плану земельної ділянки (кадастровий номер : 2124086900:01:002:), згідно якого виділений пай площею 0,2767 газнаходиться за адресою: с. Пасіка, урочище "Долини", Мукачівського району, Закарпатської області.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, враховуючи обставини справи, на які позивач послалася як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими.
Відповідно до п.а ч.3 ст.152 Земельного кодексу України - захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права.
Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України - право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" - державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, враховуючи,що позивач ОСОБА_1 має право на земельну ділянку на підставі сертифікату на право на земельну ділянку (пай), що факти, викладені у позовній заяві в обґрунтування заявлених вимог є достовірними, що відповідачем Полянською сільською радою заперечень на позовну заяву, що спростовують заявлені позовні вимоги не подано, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити.
Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
Статтею 129 - 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 16, 182, 1216-1218 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Полянської сільської ради Закарпатської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 право власності на земельну частку (пай) площею 0,2767 в умовних кадастрових одиницях в урочищі "Долини" с. Пасіка на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЗК №0062801.
Рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 11.09.2025 року в день розгляду справи і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.
Ім'я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 ;
Представник-адвокат Козар Микола Михайлович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_4 , ордер на надання правничої допомоги серії АО №1181972 від 26.06.2025 року, адреса: с.Оленьово, буд., Мукачівського району, Закарпатської області, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
Найменування відповідача: Полянська сільська рада Закарпатської області, адреса с.Поляна, вул.Духновича, буд.63, Мукачівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351587, електронна пошта:central@polyanska-gromada.gov.ua.
ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА