про залишення заяви без руху
12 вересня 2025 року м. Мукачево Справа №303/6419/25 2/303/2325/25
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1
до відповідача ОСОБА_2
про розподіл майна подружжя набутого у шлюбі,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
В порушення вимог п.3 ч.3 ст.175 Цивільного процесуального кодексу України позивачкою не зазначено ціну позову.
Згідно з п.п. 1, 2 частини першої ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів, визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
За загальним правилом, при розгляді справ про поділ спільного майна подружжя вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної (ринкової) його вартості на час розгляду справи. Це ж нормативне правило визначене і в п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».
Водночас, документальних підтверджень дійсної вартості спірного майна на час подання позовної заяви до суду не додано.
У зв'язку з цим позивачці необхідно визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.
Статтею 177 Цивільного процесуального кодексу України (частина четверта) передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного суду викладеної у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Подана позивачем заява містить вимогу майнового характеру, спрямовану на поділ майна подружжя. Вона стосується реалізації права власності на автомобіль, вартість якого позивачкою не зазначена та документально не підтверджена. З огляду на те, що зазначена вимога спрямована на поділ майна, тобто це є вимогами майнового характеру, судовий збір треба визначати згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Так, позивачем додано до позовної заяви квитанцію до платіжної інструкції щодо сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Поряд з цим, позивачкою не в повному обсязі виконана вимога частини 4 статі 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Для усунення недоліків позивачці необхідно надати суду докази, що підтверджують вартість спірного майна та суму коштів, які підлягають розподілу та у разі необхідності надати докази доплати судового збору, з урахуванням визначеної ціни позову.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху судом враховується також практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі «De Geouffre de la Pradelle проти Франції», №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку) де зазначено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
3. Копію даної ухвали надіслати позивачу.
4. Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною третьою ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
5. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кость