про залишення заяви без руху
12 вересня 2025 року м. Мукачево Справа №303/6066/25 2/303/2184/25
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1
до відповідача ОСОБА_2
третя особа: Приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Переста Я.О.
про визнання права власності в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, всупереч вимогам, які зазначені в п. 9 частини третьої ст.175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява не містить:
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
Статтею 177 Цивільного процесуального кодексу України (частина четверта) передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Фактичний аналіз позовних матеріалів свідчить про те, що у поданому позивачем позові об'єднано вимогу немайнового характеру (встановлення факту постійного не проживання) та вимогу майнового характеру (визнання права приватної власності).
Незважаючи на вищевказане, матеріали справи не містять доказів сплати позивачем судового збору за розгляд заявлених ним вимог за предметом позову в належному розмірі.
Так, позивачем додано до позовної заяви дві квитанції до платіжної інструкції щодо сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. кожна.
Водночас, частиною третьою ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, позивачу слід було сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру (встановлення факту постійного не проживання) у розмірі визначеному п. 2 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн. та за вимогу майнового характеру (визнання права приватної власності), у порядку передбаченому п. 1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В свою чергу, у позовах про визнання права власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Незважаючи на вищевказане, позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що вказана ним ціна позову (607445.50 грн.) є дійсною вартістю частки нерухомого майна за предметом позову (квартира).
Відповідно до приписів пункту другого частини першої ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається дійсною вартістю майна.
По відношенню до цього слід зазначити, що вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані: звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином, у позовних матеріалах відсутні дані щодо дійсної вартості спірного нерухомого майна ( АДРЕСА_1 ) на момент звернення до суду, з метою визначення реальної ціни позову для сплати судового збору за розгляд такої позовної вимоги.
За таких обставин, позивачам слід доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, у порядку передбаченому п. 1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який слід визначити з дійсної (фактичної) вартості спірного майна на момент звернення до суду з вимогою за предметом спору.
Разом з тим, доданий до позовної заяви витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно не містить фактичних даних, оскільки виготовлений станом на 10.02.2021, тобто не є актуальним на дату подання позову.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху судом враховується також практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі «De Geouffre de la Pradelle проти Франції», №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку) де зазначено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
3. Копію даної ухвали надіслати позивачу.
4. Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною третьою ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
5. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кость