Справа № 302/1058/25
Провадження № 2/302/430/25
(заочне)
12 вересня 2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Повідайчика О.І.,
секретаря судового засідання Куруц В.І.,
розглянувши в залі судових засідань в селищі Міжгір'я Закарпатської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого представник зазначив, що відповідно до укладеного Договору № 491238-КС-001 про надання кредиту від 27.02.2024, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», останній отримав кредит у розмірі 5000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Позивач вказує, що відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 22 червня 2025 року за ним утворилась заборгованість в розмірі 21709,06 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 5000,00 грн., сума прострочених платежів по процентах - 15959,06 грн., суми прострочених платежів за комісією - 750,00 грн. На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 06.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачці ОСОБА_1 в ухвалі суду від 06.08.2025 було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) сторони в судове засідання не викликалися.
Згідно з положеннями частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
Відзиву від відповідача не надійшло.
Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки зі змісту позовної заяви не вбачається заперечень проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 27 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та позичальником ОСОБА_1 укладено Договір № 491238-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію». Термін дії договору до 13.08.2024 (п.2.7 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Пунктом 3.2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Комісія за надання кредиту становить 750,00 грн. (п.2.5 Договору).
Пунктом 3.2.3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Вказаний договір укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця.
Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта, щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 491238-КС-001 від 27.02.2024.
Як вбачається з позову та доданих до нього документів, кредитний договір між кредитором та позичальником був підписаний електронним підписом останнього, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора UA-8781, отриманого на номер телефону НОМЕР_2 , тобто був укладений в електронній формі, відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243ск20), від 02 листопада 2021 року у справі №243/6552/20.
Таким чином, суд вважає встановленим факт укладення між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачкою ОСОБА_1 договору № 491238-КС-001 про надання кредиту від 27.02.2024 із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується, зокрема, Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Сторонами в п. 3.2 Договору кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1048 ЦК України).
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір №491238-КС-001 від 27.02.2024 про надання кредиту укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
На виконання умов договору № 491238-КС-001 від 27.02.2024 відповідачці було надано кредитні кошти в розмірі 5000,00 гривень шляхом перерахунку на її банківський рахунок, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту ОСОБА_1 та випискою по картковому рахунку АТ «СЕНС БАНК» від 11.08.2025.
Усі зазначені документи підписані відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису.
Позивач, надавши відповідачу кредит, свої зобов'язання за договором виконав.
Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов'язання, які випливають з договору № 491238-КС-001 від 27.02.2024 про надання кредиту, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.
Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 22.06.2025, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 491238-КС-001 від 27.02.2024 в загальній сумі становить - 21709,06 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 5000,00 грн, сума прострочених платежів по процентах - 15959,06 грн, суми прострочених платежів за комісією - 750,00 грн.
Вказаний розрахунок заборгованості проведений позивачем із дотриманням узгоджених сторонами вищевказаних істотних умов договору, а відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин, а також контррозрахунку заборгованості.
За відсутності доказів, які б спростовували поданий позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором № 491238-КС-001 від 27.02.2024, суд не має підстав піддавати їх сумніву.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем відповідно до ст.81 ЦПК України будь-яких заперечень на позовні вимоги станом на час розгляду справи не подано, як і не подано доказів, що свідчать про неправильність представлених позивачем розрахунків суми кредитної заборгованості, що нарахована згідно умов укладеного договору.
Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини за укладеним договором, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору ним не повернуто, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за вищенаведеними підставами.
Крім того, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи подання позивачем позову в електронному вигляді з використання підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», з відповідачки ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн., оплата якого документально підтверджена платіжною інструкцією № 10254 від 25.07.2025, яка є в матеріалах справи (а.с.1).
Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (адреса місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ - 41084239) заборгованість за Договором № 491238-КС-001 про надання кредиту від 27.02.2024 року в розмірі 21709 (двадцять одна тисяча сімсот дев'ять) гривень 06 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп..
Заочне рішення може бути переглянуто Міжгірським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 12 вересня 2025 року.
Головуючий суддя О. І. Повідайчик