Справа №: 302/947/25 3/302/375/25
(у повному обсязі)
12.09.2025 селище Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,
з участю : секретарка судового засідання Липей В.В.,
помічниця судді Тереля М.М.,
особа, стосовно якої складено протокол, - ОСОБА_1 ,
захисник - адвокат Керімов А.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції зі стороною захисту справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.1 КУпАП, за протоколом серія ЗхРУ № 354834 від 15.06.2025, який складений інспектором прикордонної служби НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України ОСОБА_2 , стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17.10.2000, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ ВТФ "ФАРМАКОМ", РНОКПП НОМЕР_3 , раніше не притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил прикордонного режиму, не судимий, номер телефону: НОМЕР_4 ,
Згідно з зазначеним протоколом 15.06.2025 року о 14 год. 30 хв. прикордонним нарядом «Контрольний пост» в межах контрольованого прикордонного району на ок.н.п. Міжгір'я (територія Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 207 прикордонного знаку було виявлено гр.України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України в Румунію поза пунктом пропуску через державний кордон, чим порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України».
Ці дії ОСОБА_1 працівник прикордонної служби кваліфікував за ст.204-1 ч.1 КУпАП.
Суд констатує, що посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення не дотрималась положень статті 277 ч.2 КУпАП щодо доставки особи до суду для розгляду справи зазначеної категорії протягом доби. Адже протокол складено 15.06.2025, а матеріали справи про адміністративне правопорушення подані в суд 11.07.2025, тобто майже через місяць з дати події.
ОСОБА_1 вчинення зазначеного у протоколі правопорушення, а також обставини, які зазначені в цьому документі, заперечив повністю і пояснив свою позицію таким.
12.06.2025 року він з дружиною поїздом прибув до м.Свалява з міста Харкова. Потім вони направились до с.Поляна на відпочинок. 15.06.2025 року ОСОБА_1 з дружиною на туристичному автобусі поїхали до озера Синевир, однак він був знятий з автобуса та направлений до ТЦК (с-ще Міжгір'я), а потім був направлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК. У подальшому ОСОБА_1 відіслали до Мукачівської штурмової бригади для підписання контракту, на що він відмовився, зазначивши, що це не його військовий фах. Тоді працівники ТЦК відпустили його 18.06.2025 року з виписаною повісткою у м.Харків. Крім цього, ОСОБА_1 зазначив, що не бачив протоколу, як і свідків при яких він нібито відмовився від підписання такого, та не був ознайомлений з ним.
Захисник - адвокат Керімов А.З. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутність події і складу правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП, наголосивши, що в справі відсутні належні, достатні та допустимі докази, зокрема відсутня відеофіксація вчинення ОСОБА_1 правопорушення, а довідка подана працівниками прикордонної служби не відповідає дійсності. На підтвердження позиції надав у справу посадкові документи ОСОБА_1 , що свідчать про те, що він не мав наміру перетинати державний кордон України.
Оцінивши зміст протоколу, пояснення особи, стосовно якої складено протокол, доводи обґрунтування захисника і подані в справу матеріали, докази сторони захисту, суддя дійшов такого висновку, встановивши наступне.
Стаття 204-1 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за таке: перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади
Постановою КМУ № 1194 від 03.08.1998 із змінами і доповненнями передбачено, що Хустський район Закарпатської області є контрольованим прикордонним районом.
Згідно з Положенням про прикордонний режим, затв. пост. КМУ № 1147 від 27.07.1998 (із змін. і доп.) передбачено порядок в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Цим же положенням передбачено, що прикордонна смуга - це ділянка місцевості завширшки 5 км.
Судом установлено таке за доказами, поданими посадовою особою, яка склала протокол.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №354834 від 15.06.2025 року ОСОБА_1 не підписав протокол, відмовився від дачі пояснень, скористатися послугами захисника.
До матеріалів також додано заяву від імені ОСОБА_1 на адресу голови Міжгірського районного суду Закарпатської області, складену за шаблоном у вигляді комп'ютерної верстки із заповненням власноручно відомостей посадовою особою, яка склала протокол, за таким змістом: відомості про адресу проживання ОСОБА_1 , номер засобу його мобільного зв'язку, однак така заява не підписана ОСОБА_1 .
До матеріалів справи додано довідку від 15.06.2025 про результати затримання громадянина ОСОБА_1 на напрямку 207 прикордонного знаку загону «Яблунівка» з такою інформацією :
« ОСОБА_1 був виявлений 15.06.2025 біля 14 години 30 хв на околиці в селищі Міжгір'я. Під час його опитування стало відомо, що у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та небажанням надалі проживати в Україні близько тижня тому вирішив шукати спосіб незаконного перетину державного кордону України (не організовано хотів потрапити в Нідерланди). 15.06.2025 року він вирушив потягом сполученням «Харків-Львів», де в подальшому в м.Львів пересів на автобус та вирушив в бік Закарпатської області, хотів потрапити в с.Шаян під легендою проведення курсу лікування. У подальшому близько о 14 год 30 хв 15.06.2025 року при спробі проїзду КрП Міжгір'я, де пред'явив паспорт громадянина України, під час спілкування з нарядом ОСОБА_1 постійно нервував та постійно змінював свої пояснення, після чого був затриманий прикордонним нарядом. Пізніше ОСОБА_1 зізнався, що мав на меті незаконно перетнути державний кордон України поза пунктом пропуску». Довідка підписана офіцерами оперативного розшукового відділу з м.д.н.п. «Яблунівка» ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .
Оцінивши зміст протоколу, додані до нього матеріали, докази у виді документів, які подані стороною захисту, суддя дійшов підсумкового висновку, що справа підлягає закриттю з огляду на таке обґрунтування.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Із змісту матеріалів справи видно, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не доведені жодним належним та допустимим доказами, адже посадовою особою не додано до матеріалів справи ні письмові пояснення свідків, ні відео-, аудіозаписи обставин вчинення правопорушення, у тому числі, які б фіксували визнання ОСОБА_1 намір незаконно перетнути державний кордон України.
У такому випадку суд хотів би навести ситуацію, яка була на розгляді в Європейському Суді з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти Росії» (рішення від 17 грудня 2019 року). Зокрема в пункті 26 Страсбурзький суд звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Він вважає, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.
Сторона захисту надала суду посадкові документи ОСОБА_5 з датою відправлення 11.06.2025 року з станції Харків-Пасажирський з датою прибуття 12.06.2025 року до станції Свалява (дата купівлі квитка 23.05.2025 року) (а.с.23) та з датою відправлення 18.06.2025 з станції Свалява з датою прибуття 19.06.2025 року до станції Харків-Пасажирський (дата купівлі квитка 30.05.2025 року) (а.с.24).
Натомість суд не бере до уваги довідку працівників прикордонної служби, бо вона спростована ОСОБА_1 вищенаведеними документами, зокрема стосовно твердження, що він вирушив потягом сполученням «Харків-Львів», де в подальшому в м.Львів пересів на автобус та вирушив в бік Закарпатської області.
Крім того, посадовою особою не зазначено у протоколі, які саме положення законодавства, яке регулює прикордонний режим порушив ОСОБА_1 .
Отже, суд не встановив обставин реального здійснення порушення правил прикордонного режиму. Адже фіксації ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, не здійснено в установленому законом порядку. У справу не подано належних, достовірних і допустимих доказів для ствердження вини особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.1 КУпАП, відповідно до положень статті 251 КУпАП. Ця норма передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Окрім цього, суд констатує, що ок.н.п. Міжгір'я знаходиться на відстані більше 70 км від кордону України з Румунією і на території Міжгірської селищної громади та колишнього Міжгірського району Закарпатської області не має пропускних пунктів прикордонного режиму.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Суд не має повноважень збирати докази винуватості особи відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
З огляду на встановлені обставини, викладене обґрунтування, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення. Цей висновок суду дає підстави застосувати положення статті 247 п.1 КУпАП, тобто закрити провадження в справі.
Керуючись статтями 280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу та події зазначеного адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення постанови в порядку, передбаченому КУпАП.
Постанова набирає законної сили згідно з ст.294 КУпАП після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова в повному обсязі складена 12.09.2025.
Суддя: В. П. Кривка