Справа № 297/2286/25
12 вересня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ІЛЬТЬО І. І.,
при секретарі судового засідання Гарані О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегове у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Великобийганської сільської ради про визначення місця проживання дитини,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , третя особа, без самостійних вимог орган опіки та піклування виконавчого комітету Великобийганської сільської ради про визначення місця проживання дитини.
Позовну заяву мотивує тим, що 14.06.2024 року рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області розірвано шлюб між сторонами. Від цього шлюбу у них народилось троє дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_2 фактично не бере участі у вихованні дітей, часто перебуває за кордоном, має нестабільний дохід, тоді як позивач забезпечує дітям належні умови для проживання, навчання та розвитку. Без згоди відповідача, ОСОБА_1 не має можливості записувати дітей на різні гуртки та відпочинкові табори, та як місце проживання останніх не визначено, а відповідач часто цим зловживає і маніпулює позивачкою та дітьми у своїх інтересах.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 15.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 19.08.2025 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду.
25.07.2025 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшов висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Великобийганської сільської ради.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. При цьому, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений відповідно до вимог закону. Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.
Представник органу опіки та піклування Ведикобийганської селищної ради Берегівського району Закарпатської області в судове засідання не з'явився. При цьому, подав заяву про розгляд справи без його участі.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223,280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 14.06.2024 року, справа №297/2134/24 - розірвано.
Від шлюбу сторони мають трьох спільних дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 від 20.07.2009 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , свідоцтво про народження Серії НОМЕР_5 від 04.02.2014 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_7 від 16.08.2013 року.
Судом також встановлено, що сторони відносини не підтримують, проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно прийняла рішення, що вона бажає проживати із матір'ю, у зв'язку з чим питання щодо її місця проживання не ставиться.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
У зв'язку із тим, що сторони разом не проживають, між ними виник спір щодо визначення місця проживання дитини.
За приписами ч. 1, 3, 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно з ч. 1 ст. 242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення ч. 1 ст. 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
У свою чергу поняття «розлучення дитини та матері» не є тотожним поняттю «визначення різних місць проживання матері та дитини», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу та порядку спілкування з дитиною або за рішенням органу опіки та піклування чи за судовим рішенням з цього питання.
Таким чином, положення статті 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини є перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини.
Як роз'яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
При цьому суд вказує на те, що визначення місця проживання дитини разом із матір'ю не позбавляє права відповідача у справі спілкуватися з дитиною та не обмежує її у здійсненні своїх батьківських прав та обов'язків, оскільки батько дітей у разі визначення місця проживання з матір'ю не обмежені у своєму праві на спілкування з дитиною, прояву турботи відносно них та участі у їх вихованні.
Також, суд враховує наданий Органом опіки та піклування виконавчого комітету Великобийганської сільської ради висновок, згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 , створила усі належні умови для виховання, навчання і гармонійного розвитку дітей, наявні умови для усталеного ритму життя, тісні родинні зв'язки та спільні з матір'ю захоплення, що створює для дітей відчуття безпеки, а тому проживання дітей разом з матір'ю сприятиме найкращому забезпеченню інтересів неповнолітніх дітей.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, враховуючи створення матір'ю належних умов для проживання, виховання та забезпечення дітей, виходячи в першу чергу з інтересів дітей, суд приходить до переконання про наявність підстав для визначення місця проживання дитини з матір'ю ОСОБА_1 , у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Великобийганської сільської ради про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , із матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 1211, 20 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з судового рішення.
Суддя Іван ІЛЬТЬО