Єдиний унікальний № 946/2358/25
Провадження № 1-кп/946/356/25
про продовження строку тримання під вартою
08 вересня 2025 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
провівши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150000037 від 08.01.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ониськове Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, такого, що має на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого матросом у ТОВ «ТСД Шипменеджмент», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
Прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 подав клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме те, що на даний час є достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, переховуватиметься від суду, вчинить інше кримінальне правопорушення, здійснюватиме тиск на потерпілого та свідків. Прокурор зазначає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не зможуть забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурори ОСОБА_3 і ОСОБА_4 клопотання підтримали, і просили його задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав письмові заперечення на клопотання прокурора, та посилаючись на його безпідставність, заперечив проти задоволення клопотання прокурора, і просив визначити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника, заперечивши проти задоволення клопотання прокурора.
Представник потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 підтримав клопотання прокурора.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, письмові заперечення захисника, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора з таких підстав.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.01.2025 стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який у подальшому неодноразово продовжувався, та строк дії якого спливає 12.09.2025.
За змістом ч. 1 ст. 331, ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, під час судового розгляду суд має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставини, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Cлід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Враховуючи у сукупності дані щодо особи обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, ОСОБА_5 може переховуватись від суду, а тому суд доходить висновку, що заявлений прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати.
Щодо актуальності ризику впливу на потерпілого та свідків, суд, враховуючи обставини цього кримінального провадження, стадію судового розгляду, а також те, що може виникнути необхідність у повторному допиті вказаних осіб, вважає, що ОСОБА_5 , з урахуванням тяжкості покарання, що йому загрожує, може застосувати спроби незаконно вплинути на цих осіб шляхом прохань або погроз з метою схилити надати неправдиві показання задля створення сприятливих для себе умов для уникнення відповідальності та покарання за вчинене кримінальне правопорушення. Таким чином, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, хоч і в меншому обсязі, ніж раніше, але продовжує існувати.
Крім того, суд вважає, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурором також доведений, оскільки ОСОБА_5 на даний час обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в результаті якого настала смерть дитини. Також суд бере до уваги, що ОСОБА_5 вже раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати.
Суд переконаний, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З цього приводу суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відтак, з огляду на суспільну небезпеку інкримінованого злочину, його наслідки та наявність ризиків, суд робить висновок про те, що на теперішній час застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави є виправданим.
З урахуванням вканого вище, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 199, 331, 370-372, 376 КПК України, суд, -
1. Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
2. Продовжити застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 (шістдесят) днів, до 07 листопада 2025 року.
3. Строк дії наявної ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою закінчується 07 листопада 2025 року.
4. Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 , а також направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
5. Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
6. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 , який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
7. Повний текст ухвали оголошений 12 вересня 2025 року о 15:20.
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_1