Справа № 148/1122/25
Провадження №2/148/622/25
Іменем України
(Заочне)
12 вересня 2025 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(надалі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що між 10.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі ТОВ «Аванс Кредит») та відповідачем укладено кредитний договір № 17109-05/2024, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
У подальшому, 21.10.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 21102024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 21.10.2024 до Договору факторингу № 21102024 від 21.10.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , в сумі 19775 грн, з яких: 7000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 9275 грн сума заборгованості за процентами; 3500 грн - сума заборгованості по штрафним санкціям.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 17109-05/2024 від 10.05.2024 в розмірі 19775 грн.
Посилаючись на викладене, представник позивача просить суд стягнути із відповідача загальну суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 19775 грн та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, у позовні заяві представник просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, день і час судового засідання, про що свідчить оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, відомостей про причини своєї неявки суду не надав, у встановлений судом строк відзив не подав.
За таких обставин, суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до договору про надання фінансового кредиту № 17109-05/2024 від 10.05.2024, між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту, відповідно до якого умов якого кредитодавець зобов'язався надати відповідачу кошти в розмірі 7000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 120 днів, кінцева дата повернення кредиту 06.09.2024 (а.с. 6-8).
Договір про надання фінансового кредиту № 17109-05/2024 від 10.05.2024 підписано відповідачем 10.05.2024 шляхом накладення електронного підпису одноразовим індентифікатором W0140.
Відповідачем ОСОБА_1 у кредитному договорі № 17109-05/2024 від 10.05.2024, зазначено реквізит платіжного засобу - рахунок: № 5167-80ХХ-ХХХХ-6242.
Відповідно до листа директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3466_250410153305 від 10.04.2025, дане підприємство надає послуги з переказу коштів ТОВ «Аванс Кредит» відповідно до договору ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022, та 10.05.2024 о 18:00:06 год на картку НОМЕР_1 проведено транзакцію на суму 7000 грн (а.с. 11).
У подальшому, 21.10.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 21102024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 12-14).
Між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Аванс Кредит» 21.10.2024 складено та підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 21102024 від 21.10.2024 (а.с. 15).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 21102024 від 21.10.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 19775 грн, з яких: 7000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 9275 грн сума заборгованості за відсотками, 3500 грн сума заборгованості за штрафними санкціями (а.с. 16).
Згідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 17109-05/2024 від 10.05.2024, заборгованість за кредитним договором складає 19775 грн (а.с. 17, 18).
Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Статтею 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 17109-05/2024 від 10.05.2024 в розмірі 40250 грн, з яких: 10000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 30250 грн сума заборгованості за відсотками. Згідно укладеного договору факторингу № 21032024 від 21.03.2024, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв'язку із зміною кредитора.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 16184-11/2023 від 12.11.2023 належним чином не виконала, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до умов договору. Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за вищевказаним кредитним договором.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитними договорами № 17109-05/2024 від 10.05.2024, згідно вищезазначених укладеного договору факторингу, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв'язку із зміною кредитора.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконав, оскільки не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до умов договорів.
Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за кредитним договором № 17109-05/2024.
Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд дійшов наступного висновку.
Згідно позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 3500 грн.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".
Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18.10.2023 у справі № 706/68/23.
Тобто, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати штрафних санкцій, відтак позивачеві слід відмовити у стягненні штрафних санкцій в розмірі 3500 грн за кредитним договором № 17109-05/2024 від 10.05.2024, та в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
В свою чергу, відповідачка будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача до суду не надала, та не спростувала.
Оскільки станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитними договорами у добровільному порядку не сплатив, тому суд приходить до висновку, що з відповідача, як позичальника, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 17109-05/2024 від 10.05.2024, в розмірі 16275 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 9275 грн - заборгованість по відсоткам.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач не надав суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача та про існування правових підстав для їх частково задоволення.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому з врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 2492,07 грн (3028 х 16275/ 19775 = 2492,07) (а.с. 1).
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 599, 610-612, 625, 629, 1048 -1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 в АТ "ТАСкомбанк", юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, заборгованість за кредитним договором № 17109-05/2024 від 10.05.2024, в розмірі 16275 грн (шістнадцять тисяч двісті сімдесят п'ять гривень), з яких: 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9275 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 в АТ "ТАСкомбанк", юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, судові витрати з оплати судового збору в сумі 2492,07 грн (дві тисячі чотириста дев'яносто дві гривні сім копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: