Справа № 147/1620/25
Провадження № 3/147/864/25
12 вересня 2025 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 172-14 КУпАП та ч.2 ст.172-15 КУпАП,
встановив:
До Тростянецького районного суду 11.09.2025 надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-14 КУпАП та ч.2 ст.172-15 КУпАП.
В результаті автоматичного розподілу справи зареєстровані за №147/1620/25 (номер провадження 3/147/864/25) та за №147/1621/25 (номер провадження 3/147/865/25).
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне об'єднати вищевказані адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-14 КУпАП та ч.2 ст.172-15 КУпАП в одне провадження, присвоївши єдиний номер №147/1620/25 (номер провадження 3/147/1620/25).
З протоколу про адміністративне правопорушення ОДВ/428 від 02.09.2025 вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією у ВЧ НОМЕР_2 , відповідно до наказу командира військової частини від 01.08.2025 №217 призначено на посаду офіцера резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу ВЧ НОМЕР_2 . Окрім того, згідно наказу командира військової частини від 15.05.2025 №136, ОСОБА_1 було допущено до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою командира роти резерву рядового складу ВЧ НОМЕР_2 . Таким чином, майор ОСОБА_2 зобов'язаний виконувати покладені на нього службові обов?язки та завдання передбачені посадою. На останнього, як тимчасово виконуючого обов?язки командира роти резерву рядового складу покладаються організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а отже, в розумінні положення примітки до ст. 172-13 КУпАП він, на момент скоєння правопорушення, являвся військовою службовою особою - суб?єктом правопорушення передбаченого ст. 172-15 КУпАП.
Проте, всупереч наведеним статутним обов'язкам майор ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби за наступних обставин. Так, з описової частини акту службового розслідування встановлено, що у період часу з 22.00 до 22.30 години 13.07.2025 солдат ОСОБА_3 перебував з ознаками алкогольного сп?яніння поза межами розташування підрозділу, а саме в підземному укритті, яке використовуються військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 як укриття під час сповіщення про повітряну тривогу. Однак всупереч встановлених статутами обов?язків не вжив належних заходів для притягнення даного солдата до передбаченої законом відповідальності. Службовим розслідуванням встановлено, що в діях майора ОСОБА_1 є ознаки неналежного виконання службових обов?язків, що виразилось у невжитті заходів освідування на стан алкогольного сп?яніння солдата ОСОБА_3 , як наслідок останнього не було притягнуто до адміністративної відповідальності. Таким чином, за викладених вище обставин, майор ОСОБА_4 , будучи тимчасово виконуючим обов'язки командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_2 , тобто будучи військовою посадовою особою, діючи всупереч інтересам служби, недбало ставлячись до військової служби, на порушення своїх статутних обов?язків, за вищевказаними обставинами, не організував проведення процедури освідування солдата ОСОБА_3 , що призвело до уникнення останнім адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Окрім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОДВ/429 від 02.09.2025, згідно функціональних обов'язків затверджених командиром військової частини НОМЕР_2 , командир роти резерву рядового складу зобов'язаний підтримувати особовий склад роти, озброєння, бойову та іншу техніку в постійній бойовій готовності. Майор ОСОБА_4 відправив у незаконне звільнення з розташування військової частини солдата ОСОБА_3 та видав записку про звільнення за відсутності на це законних підстав. На записках про звільнення, що додані до протоколу, наявний підпис майора ОСОБА_1 та печатка військової частини. Таким чином, ОСОБА_1 , будучи тимчасово виконуючим обов'язки командира роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_3 , тобто будучи військовою посадовою особою, діючи всупереч інтересам служби, перевищив свої службові повноваження внаслідок чого солдат ОСОБА_3 вибув у незаконне звільнення, з якого не повернувся, чим вчинив самовільне залишення військової частини.
Згідно протоколу від 02.09.2025 дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст.172-14 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав та підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Щиро розкаявся у вчиненому.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.
В силу вимог ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 статті 172-14 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, вчинені в умовах особливого періоду.
Безпосереднім об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов'язків. У разі вчинення цього адміністративного правопорушення щодо військовослужбовця обов'язковим додатковим об'єктом виступають честь та гідність особи.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в активних діях військової службової особи всупереч інтересам військової служби, з перевищенням наданої їй влади та службових повноважень.
Частиною 1 статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Частиною 2 цієї статті передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Визначення військової службової особи надано у примітці до ст. 172-13 КУпАП, відповідно до якої, під вказаними особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022в Україні з 24.02.2022 року введено воєнний стан, строк дії якого на даний час продовжено у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської федерації проти України. Також указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17.03.2014 №303та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення президента України про демобілізацію.
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу'військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством.
Як встановлено з матеріалів справи, згідно наказу командира військової частини від 15.05.2025 №136, ОСОБА_1 було допущено до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою командира роти резерву рядового складу ВЧ НОМЕР_2 .
Окрім того, відповідно до наказу командира військової частини від 01.08.2025 №217 ОСОБА_1 призначено на посаду офіцера резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу ВЧ НОМЕР_2 .
Так, характер дій військової службової особи при перевищенні влади чи службових повноважень полягає у тому, що службова особа вчиняє те чи інше діяння по службі, яке не входить до її компетенції.
Перевищення службових повноважень це дії службової особи, яка не має владних функцій і виходить під час виконання своїх адміністративно-господарських функцій за межі своїх повноважень, або дії службової особи, яка має владні повноваження, але у конкретному випадку перевищує не їх, а інші свої повноваження, або перевищує свої повноваження стосовно осіб, які не входять до числа підлеглих. Явний вихід службової особи за межі наданих їй повноважень слід розуміти як відкритий, очевидний, явний для всіх, в тому числі і винного, безсумнівний, відвертий.
Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. Крім того, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби), то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним.
Згідно ст.16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Правопорушення стверджується протоколами про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 172-14 КУпАП та ч.2 ст.172-15 КУпАП від 02.09.2025 та доданими до них матеріалами.
Доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду не надано, не здобуто таких і під час розгляду справи, а навпаки правопорушником визнано вину.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Виходячи з викладеного, враховуючи обставини правопорушення, дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що даній особі слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу, з дотриманням вимог ст. 36 КУпАП, що буде достатнім заходом впливу на правопорушника і має запобігти вчиненню ним нових правопорушень.
Відповідно до вимог п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків звільняються від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 172-14, 172-15, 280, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 172-14 КУпАП, ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави (рахунок - UA508999980313090106000002898, Код ЄДРПОУ 37979858, Одержувач - ГУК у Він.обл./с.Ободівка/21081100, Банк одержувача Казначейство України (ЕАП).
За ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.А. Натальчук