Справа № 147/29/25
Провадження № 1-кс/147/207/25
іменем України
10 вересня 2025 року с-ще Тростянець
Слідчий суддя Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , із секретарем ОСОБА_2
за участю: заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанови слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 29.08.2025 про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024020120000212 від 03.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України,
ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеною вище скаргою на дві постанови слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 29.08.2025 про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024020120000212 від 03.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, які вона отримала 04.09.2025.
В обґрунтування скарги заявник зазначила, що на першій сторінці двох однакових постанов від 29.08.2025 є помилка: після слова протокол слідчий пропускає слово засідання. Протокол засідання писався в приміщенні сільської ради, а не під великою вербою на межі. Вказує що підставою для ухвалення двох однакових оскаржуваних постанов є дві нескасовані постанови від 18.02.2025 та від 01.08.2025, однак наявність таких постанов викликана обставинами незалежними від заявника. Так, 06.03.2025 заявниця отримала постанову від 18.02.2025 про відмову у визнанні потерпілою, цього дня ОСОБА_5 порадив оскаржувати її до суду. 13.03.2025 подано скаргу на постанову слідчого від 18.02.2025, однак у судовому засіданні дізнається, що 06.03.2025 постановлено закрити кримінальне провадження, а тому у зв'язку з відсутністю предмета розгляду їй відмовлено. 25.03.2025 ОСОБА_3 отримує постанову про закриття кримінального провадження і 27.03.2025 оскаржує її слідчому судді. 31.03.2025 постанова слідчого від 06.03.2025 була скасована. Друга постанова від 01.08.2025 про відмову у визнанні потерпілою не скасована тому, що заявниця подала слідчому клопотання, а це суперечить ст. 55 КПК України, згідно із якою потрібно подавати заяву. Слідчий ОСОБА_4 начебто допитав свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , але вони давно померли. Свідок ОСОБА_10 не признався, що підписав Акт від 20.04.1995 промірів комісії держадміністрації, у якому прихована ширина 19,2 м від берега річки, яка далі комісіями двічі підтверджується. А також приховано ширину 19,5 м. до боку великої верби, що далі двічі підтвердиться. Приховав площі садиб і через півроку ОСОБА_3 отримала в Тростянці Акт промірів від 20.04.1995 з підписом лише ОСОБА_10 , де вказано площу заявниці 0,29 га, яка потім підтверджується, а ОСОБА_8 - 0,31 га. Допитана ОСОБА_11 не призналась, що підписала Протокол засідання від 24.03.1995 комісії Ободівської сільської ради, де є багаторазове надурення. З її слів площа заявниці 0,30 га, але ОСОБА_10 це не підтвердив. Допитані ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не признаються, що підписали Акт від 23.05.2006 промірів садибної ділянки. Порушення ст. 159 ЗК України триває від ОСОБА_6 до ОСОБА_12 . У двох однакових постановах ОСОБА_4 від 29.08.2025 є один і той же висновок: під час досудового розслідування не встановлено та заявником не надано докази заподіяння їй майнової шкоди. Недоліки до висновку є відсутність змісту обставин, які є підставою для прийняття постанов. А це порушення ст. 110 КПК України. У зверненнях до слідчого від 09.05.2025, від 10.07.2025; у заявах від 13.08.2025 та від 27.08.2025, заявник підкреслює майнову шкоду в одну сотку вздовж межі. ОСОБА_4 не спростував зміст звернень заявника. На думку заявника слідчому варто розслідувати такі обставини: відношення протоколу засідання від 24.08.1995 земельної узгоджувальної комісії Ободівської сільської ради, відношення ОСОБА_12 до фактичних даних земельно-кадастрової документації; відношення до статтей 106, 107, 159 ЗК України. Розслідувати протиріччя фактичних даних щодо площі, ширини в числах та поясненнях їх. А також розслідувати відношення Клопотунів до гл. 17 ЗК України «Добросусідство».
04.09.2025 отримано постанови слідчого від 29.08.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою за її заявами у кримінальному провадженні, №12024020120000212 від 03.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала, посилаючись на обставини, викладені у ній, просила її задовольнити в повному обсязі. Додатково зазначила, що зміст двох однакових постанов слідчого від 29.08.2025 суперечить основним завданням кримінального законодавства, а також не відповідає дійсним обставинам справи, що є підставою у їхньому скасуванні. У постановах слідчого від 29.08.2025 не наведено достатніх мотивів прийняття саме такого рішення з його належним обґрунтуванням щодо порушеного заявником питання, яке вона обґрунтовує. Натомість, постанови містять загальні формулювання щодо безпідставності заявлених вимог, постанови слідчого належним чином не обґрунтовані з посиланням на здобуті під час досудового розслідування докази та норми процесуального закону. Питання порушені ОСОБА_3 у її зверненнях та заявах про залучення до провадження як потерпілою фактично не знайшли свого вирішення у оскаржуваних постановах слідчого. Просила скасувати вказані постанови слідчого про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою за заявами від 13.08.2025 та від 27.08.2025.
Слідчий у судове засідання не з'явився, до його початку надав заяву про розгляд скарги без його участі, через зайнятість на роботі, а також матеріали кримінального провадження №12024020120000212 від 03.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України - для огляду їх судом, в частині оскаржуваних постанов слідчого.
За таких встановлених обставин, слідчий суддя з урахуванням положень ч.3 ст. 306 КПК вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності слідчого.
Заслухавши заявницю, вивчивши скаргу та матеріали додані до неї, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині оскаржуваних постанов слідчого, повно та всебічно з'ясувавши усі обставини, суд доходить висновку про задоволення скарги з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до положень ч.1 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Статтею 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у разі їх порушення діями, бездіяльністю та рішеннями слідчого на досудовому розслідуванні здійснюється, у тому числі, слідчим суддею (п.18 ч.1 ст.3 КПК України) та регламентовано положеннями ст.303-307 КПК України.
За змістом ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 звернулася до слідчого із заявою від 13.08.2025 про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №12024020120000212 від 03.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Постановою слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 14.08.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 13.08.2025 про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №12024020120000212 від 03.12.2024 відмовлено у повному обсязі.
Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 26 серпня 2025 року постанову від 14.08.2025 скасовано та зобов'язано слідчого повторно розглянути скаргу заявниці.
Постановою слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 29.08.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №12024020120000212 від 03.12.2024 відмовлено у повному обсязі.
В обґрунтування зазначеної постанови слідчого, з посиланням на вимоги ст.55 КПК України, вказано, що у заяві ОСОБА_3 не наведено обґрунтування спричинення їй майнової шкоди, не долучено жодних документів на підтвердження спричинення такої шкоди. Також зазначено про існування двох постанов слідчого про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою від 18.02.2025 та від 01.08.2025. В ході допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_16 не встановлено достатніх даних для підтвердження факту внесення неправдивих відомостей, оскільки свідки не змогли однозначно підтвердити, що зміни меж були здійснені незаконно. На підставі зібраних доказів на цей час не встановлено, що саме ОСОБА_3 є особою, якій безпосередньо завдано шкоду від ймовірного кримінального правопорушення. Відсутність достатніх доказів, що підтверджують прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями посадових осіб Ободівської сільської ради та завданням майнової шкоди ОСОБА_3 унеможливлює визнання її потерпілою на даному етапі досудового розслідування, оскільки їй не завдано моральної та майнової шкоди.
Крім того, 27.08.2025 ОСОБА_3 знову подала заяву про прямі докази службового підроблення за ч. 1 ст. 366 КК України органом місцевого самоврядування, що спричинило їй майнову шкоду в 0,01 га вздовж переміщеної межі.
Постановою слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 29.08.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 27.08.2025 про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №12024020120000212 від 03.12.2024 відмовлено у повному обсязі.
В обґрунтування зазначеної постанови слідчого, посилається на ті ж обставини, що і у попередній постанові від 29.08.2025, зазначивши, що в ході повторного розгляду заяви ОСОБА_3 від 13.08.2025 про визнання її потерпілою 29.08.2025 було винесено постанову про відмову у визнанні потерпілою у зв'язку з вищевикладеним. Проте, 27.08.2025 ОСОБА_3 не отримавши результату повторного розгляду її заяви від 13.08.2025 про визнання її потерпілою, знову звертається із заявою про залучення її до кримінального провадження як потерпілу.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, крім іншого, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ч.1, 5 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, слідчий зобов'язаний винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора ухвалюються у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч.5 ст.110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Оскаржувані постанови від 29.08.2025 не відповідають вимогам ст. 110 КПК України.
Слідчий суддя звертає увагу на ті обставини, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення, в заявах/зверненнях/клопотаннях від 20.11.2024, від 09.05.2025, від 10.07.2025; у заявах від 13.08.2025 та від 27.08.2025, ОСОБА_3 вказує на факт заподіяння шкоди охоронюваним законом її правам і інтересам. А також зазначає, що кримінальне правопорушення з боку посадових осіб органу місцевого самоврядування для неї мало психотравмувальний характер, що свідчить про ймовірну моральну шкоду, а також вказує на репутацію органу місцевого самоврядування.
Однак, під час досудового розслідування кримінального провадження №12024020120000212 від 03.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, не досліджено питання спричинення матеріальної та/або моральної шкоди, про спричинення якої вказує ОСОБА_3 , відповідно до норм КПК України, а саме, не визначено в чому виразилося спричинення майнової шкоди та моральної шкоди, на які вона посилається у своїх заявах у межах згаданого кримінального провадження.
У оскаржуваних постановах слідчий, зокрема, зазначає про відсутність доказів на підтвердження майнової шкоди завданої ОСОБА_3 ймовірним кримінальним правопорушенням, водночас далі за текстом зазначає про факт зміни меж, з аналізу показів свідків, і також зазначає, що на даному етапі досудового розслідування неможливо визнати заявницю потерпілою, в той же час, у цьому ж абзаці, констатує про незавдання їй моральної та майнової шкоди.
В оскаржуваних постановах слідчий не надав оцінки вказаним фактам та обставинам, крім того, останнім навіть не допитано ОСОБА_3 з приводу заподіяння їй шкоди та якої саме.
З урахуванням наведеного, висновок слідчого про те, що на даний час під час досудового розслідування не знайшли свого підтвердження факти щодо заподіяння ОСОБА_3 матеріальної або моральної шкоди, є передчасним та не мотивованим, а рішення прийняті без належної оцінки всіх доказів та підлягають скасуванню.
Таким чином, слідчий суддя вважає за доцільне скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024020120000212 від 03.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, задовольнити, скасувавши постанови слідчого про відмову у визнанні потерпілим від 29.08.2025.
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала, окрім іншого, про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора.
Щодо рекомендацій заявниці про те, які дії варто вчинити слідчому під час досудового розслідування кримінального провадження, варто зазначити таке.
Сторони кримінального провадження вільні у використанні своїх прав у межах, передбачених КПК України, а слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час досудового розслідування, вирішуючи лише ті питання, які винесені на його розгляд. Таким чином, слідчий суддя не в праві втручатися в дискреційні повноваження слідчого.
Керуючись ст.2, 39, 40, 55, 303-304, 309, 376, 395 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанови слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 29.08.2025 про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024020120000212 від 03.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України - задовольнити.
Постанови від 29 серпня 2025 року слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілою у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024020120000212 від 03.12.2024 скасувати.
Зобов'язати слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання її потерпілою у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024020120000212 від 03.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено о 15 годині 00 хвилин 12 вересня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1