Справа № 147/1569/25
Провадження № 6/147/16/25
11 вересня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Натальчук О.А.,
із секретарем Свистун А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області подання головного державного виконавця Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Клопотун Є.С. про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 , -
У вересні 2025 року головний державний виконавець Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) звернувся до суду з поданням про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 .
Подання мотивоване тим, що у Тростянецько-Ладижинському відділі ДВС знаходиться на виконанні виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-746 від 22.08.2007, що виданий Хмільницьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , 2006 р.н. у розмірі частини всіх видів доходу заробітку, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26.08.2007 і до досягнення дитиною повноліття. Виконавче провадження по виконанню даного виконавчого документа відкрито 05.09.2007. Боржником аліменти не сплачуються з дня відкриття виконавчого провадження. Станом на 01.04.2024 сукупний розмір боргу по сплаті аліментів становить 187683,21 грн.
Старший державний виконавець зазначає, що боржник своїми діями перешкоджає виконанню даного виконавчого провадження, діє недобросовісно та не сумлінно виконує обов'язки, покладені на нього ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження». ОСОБА_1 не виконує рішення суду, на виклики державного виконавця не з'являється, відсутні відомості про місце його проживання та засоби зв'язку. За адресою реєстрації та можливого проживання ( АДРЕСА_1 ) відсутній, що підтверджується актами державного виконавця. Усі поштові відправлення (постанови, виклики та інша кореспонденція), які надсилалися боржнику за вищевказаною адресою, повернулися до відділу ДВС з відміткою поштового відправлення про відсутність адресата. Державний виконавець звертає увагу суду на те, що не може надати поштові трекінги відправлень постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до правил діловодства маркери поштового відправлення та номенклатура листування зберігається лише протягом трьох років, тоді як дане кримінальне провадження перебуває на виконанні з 2007 року.
В судове засідання головний державний виконавець Клопотун Є.С. не з'явився. В прохальній частині подання міститься клопотання про розгляд справи без участі представника відділу ДВС.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку передбаченому ЦПК України.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (статті 129, 129-1 Конституції України).
Згідно із ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини звернення головного державного виконавця з вказаним поданням, оцінивши надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, суд виходить з наступного.
У серпні 2025 року головний державний виконавець Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Клопотун Є.С. звернувся до суду з поданням про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 .
На підтвердження доводів зазначених у поданні, було долучено:
копію виконавчого листа Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22.08.2007 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
копію постанови відділу ДВС Оратівського районного управління юстиції від 05.09.2007 про відкриття виконавчого провадження №466807;
копію виклику державного виконавця від 11.08.2025 №19852 з вимогою про явку ОСОБА_1 до виконавця 13.08.2025 о 10.00 год;
лист начальника ГУНП у Вінницькій області за №60308-2025, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у місцях позбавлення волі та у розшуку не перебуває;
повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.08.2025 №2974, відповідно до якого ОСОБА_1 на військову службу не призивався;
копію акту державного виконавця від 06.08.2025 про відсутність боржника за адресою АДРЕСА_1 ;
інформацію Тростянецької селищної ради від 10.02.2025 №02-17/301 про те, що ОСОБА_1 , 1979 р.н., не зареєстрований та не проживає на території Летківського старостинського округу;
інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.09.2025 №442136466, в якій відсутня інформація про реєстрацію за фізичною особою з РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого права власності на нерухоме майно;
розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 04.09.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
У ч. 1 ст. 438 ЦПК України зазначено, що розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Відповідно до п 4.13.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, підставами для оголошення розшуку є відсутність в ході виконавчого провадження відомостей про місце проживання боржника.
Тобто, перш ніж звертатися до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, державний виконавець самостійно вживає заходів щодо встановлення місця проживання /перебування/ боржника.
Так, головним державним виконавцем не надано доказів, які б свідчили про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, чи інших офіційних документів державного виконавця.
Мотивуючи дане подання, державний виконавець вказує на те, що боржник не з'явився до відділу ДВС на виклик державного виконавця.
Проте, суду не надано жодних доказів того, що боржнику ОСОБА_1 було відомо про вказаний виклик державного виконавця та що, взагалі, такий виклик направлявся боржнику.
До подання, у якості підтвердження направлення боржнику виклику державного виконавця, додано копію виклику державного виконавця від 11.08.2025 за №19852 з вимогою про явку ОСОБА_1 до виконавця 13.08.2025 о 10.00 год, тобто фактично через 2 дні після формування та реєстрації даного виклику, що фактично унеможливлює його доставку засобами поштового зв'язку в інший населений пункт.
Окрім того, суд не може встановити чи дійсно даний виклик направлявся боржнику, оскільки головним державним виконавцем не було долучено копії квитанції про надсилання виклику від 11.08.2025 чи викликів, які, можливо, надсилалися ОСОБА_1 раніше за адресою місця його реєстрації.
Згідно з п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Обов'язок доказування факту ухилення боржника від явки до державного виконавця покладений саме на останнього.
Однак, всупереч зазначеному, головним державним виконавцем Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Клопотуном Є.С. факт умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від явки до ДВС не доведений належними та переконливими доказами. А сам по собі факт невиконання покладених на боржника зобов'язань не може бути підставою для оголошення боржника в розшук.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Посилання заявника на обставини неможливості надати суду поштові трекінги відправлень постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до правил діловодства маркери поштового відправлення та номенклатура листування зберігається лише протягом трьох років, тоді як дане кримінальне провадження перебуває на виконанні з 2007 року, судом оцінюється критично, так як на думку суду саме в матеріалах виконавчого провадження мають зберігатися усі виклики, повідомлення, які адресовані боржнику і відповідно поштові конверти/їх копії, у даному випадку, які повернулися на адресу ВДВС з відміткою про їх невручення.
Підсумовуючи викладене, належним підтвердженням отримання особою виклику або ознайомлення з його змістом іншим шляхом є розписка особи про отримання виклику, в тому числі і в поштовому повідомленні, будь-які інші дані, що підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом, або відмови у їх триманні.
Варто зауважити, що перед застосуванням засобів і способів примусу державний виконавець повинен пересвідчитись, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому листі адресу боржника, та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, інших документів виконавчого провадження. Отже, у разі з'ясування факту неодержання копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 травня 2018 року у справі № 916/1605/15-г та від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц.
Також, копія акту державного виконавця від 06.08.2025 року не містить будь яких даних на підставі який встановлено не проживання боржника за вищевказаною адресою.
Суд звертає увагу, що вищезазначений акт держаного виконавця складений без дотримання вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом МЮУ 02.04.2012 р. №512/5, зокрема він складений без участі понятих чи свідків, які могли б підтвердити факт, встановлений у акті, тому оцінюється критично.
Частинами 1,2 розділу ІІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом МЮУ 02.04.2012 за №512/5, передбачено реалізація учасниками виконавчого провадження своїх повноважень, а також залучення інших осіб до участі у проведенні виконавчих дій та реалізації ними своїх повноважень здійснюються відповідно до розділу ІІІ Закону. Виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення. Залучення працівників поліції у межах наданих їм повноважень здійснюється виконавцем при виконанні рішень для забезпечення публічної безпеки і порядку, запобігання, припинення кримінальних та адміністративних правопорушень, ужиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю виконавців, фізичних осіб, що виникли при проведенні виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів на підставі мотивованої постанови виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення виконавчої дії.
На підставі викладеного, суд вважає за доцільне зазначити державному виконавцю про його право залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції, яке здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії.
Крім того, суду не надано достовірних доказів на підтвердження того, що державний виконавець вичерпав усі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняв виконавчі дії щодо встановлення місце знаходження боржника, зокрема, шляхом направлення запитів до ДМС з приводу зареєстрованого місця проживання, звернення до органів ДРАЦС щодо вчинення актових записів про смерть або інформації щодо внесення змін у будь-які актові записи боржника (одруження, зміна прізвища, тощо), витребування інших відомостей щодо встановлення місцезнаходження боржника, зокрема інформації про можливе перебування боржника в закладах охорони здоров'я, кримінально-виконавчих установах, перетину ним кордону, тощо.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази вжиття державним виконавцем передбачених законом заходів щодо встановлення місця проживання/перебування боржника з метою ефективного здійснення виконавчих дій по виконанню рішення суду або докази того, що вжиті заходи були безрезультатні і не здобуто ніякої інформації про місцезнаходження боржника ОСОБА_1 .
Відтак, сам лише по собі факт того, що боржник не перебуває за місцем свого проживання в той час, коли здійснював вихід державний виконавець, не створює підстав для оголошення боржника у розшук.
Враховуючи те, що державним виконавцем не вжито всіх заходів щодо виявлення місця проживання боржника, які обов'язково мають передувати оголошенню в розшук, беручи до уваги, що в обґрунтування подання не надано достатніх і достовірних доказів про відсутність відомостей щодо місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, доказів його належного повідомлення про початок примусового виконання судового рішення та ухилення від його виконання, а оголошення особи у розшук є підставою для заведення розшукової справи та вчинення дій, спрямованих на встановлення місця знаходження особи, в тому числі, вчинення запитів до державних органів та установ, опитування свідків, така дія є безпосереднім втручанням до прав особи, яку оголошено у розшук та має бути вжита виключно у випадку доведеності підстав для цього. За відсутності таких доказів та підстав, втручання у права боржника не переслідуватиме легітимної мети, а тому в задоволенні подання належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258-260, 353, 354, 438 ЦПК України, ст. ст. 18, 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
В задоволенні головного державного виконавця Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Клопотун Є.С. про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 , - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. У разі якщо ухвалу не було вручено у день її складання, учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.
Суддя О.А. Натальчук