Справа № 2-9/11
Провадження №4-с/145/2/2025
"12" вересня 2025 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Патраманського І. І.
за участю: секретаря судових засідань Крикливої М.С.,
головного державного виконавця Тиврівського відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Фролової Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" Думітращук Вікторії Анатоліївни на дії головного державного виконавця Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фролової Людмили Миколаївни по поверненню виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання,
До Тиврівського районного суду Вінницької області через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла скарга представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" Думітращук Вікторії Анатоліївни на дії головного державного виконавця Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фролової Людмили Миколаївни по поверненню виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Скарга обґрунтована тим, що ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.03.2025 здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 2-9/11 (145/968/16-ц) та АТ "Мегабанк" замінено його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт".
18.07.2025 на адресу Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) стягувачем ТОВ "ФК "Форінт" направлено заяву про відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 за виконавчим документом - ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.06.2016 у справі № 145/968/16-ц про затвердження мирової угоди між АТ "Мегабанк", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Форінт" та ОСОБА_1
12.08.2025 головним державним виконавцем Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фроловою Л.М. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки у виконавчому документі, а саме ухвалі Тиврівського районного суду від 30.06.2016, відсутні число, місяць і рік народження боржника, що унеможливлює прийняття його до виконання.
Не погоджуючись із діями державного виконавця, вважаючи повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання неправомірним та незаконним, ТОВ "ФК "Форінт" через свого представника звернулось до суду із даною скаргою, у якій просить:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фролової Л.М. при винесенні повідомлення від 12.08.2025 про повернення виконавчого документу стягувачу ТОВ "ФК "Форінт" без прийняття до виконання;
- скасувати повідомлення головного державного виконавця Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фролової Л.М. від 12.08.2025 про повернення виконавчого документу стягувачу ТОВ "ФК "Форінт" без прийняття до виконання;
- зобов'язати головного державного виконавця Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фролову Л.М. та інших відповідальних осіб Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вирішити питання про прийняття до виконання виконавчого документа, а саме ухвали Тиврівського районного суду від 30.06.2016 у справі № 145/968/16-ц про затвердження мирової угоди між АТ "Мегабанк", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Форінт" та ОСОБА_1 .
Крім цього, скаржник просить стягнути за рахунок Тиврівського відділу державної виконавчої служби понесені витрати на правничу допомогу.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 22.08.2025 прийнято до розгляду та призначено судове засідання з повідомленням сторін на 10.09.2025.
В судове засідання представник скаржника адвокат Думітращук В.А. не з'явилась, 04.09.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подала заяву, у якій просила провести судове засідання за відсутності представника скаржника, вимоги скарги підтримує, просить її задовільнити, а також стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн.
В судовому засіданні головний державний виконавець Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фролова Л.М. пояснила, що згідно Закону України «Про виконавче провадження», дата народження боржника має бути зазначена у виконавчому документі. Реєстрація документів виконавчого провадження здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження. Дата народження боржника є обов'язковим елементом, без якого система не дає зареєструвати виконавчий документ. Крім цього, заявила про неспівмірність заявлених витрат на правову допомогу.
Суд, вивчивши доводи скарги та докази, додані до неї, доходить висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Під час розгляду скарги встановлено, що ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.06.2016 у справі № 145/968/16-ц затверджено мирову угоду між АТ "Мегабанк" та ОСОБА_1 , відповідно до якої остання визнала боргові зобов'язання перед АТ "Мегабанк" та зобов'язалась їх сплатити відповідно до погодженого сторонами графіка платежів.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.03.2025 здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 2-9/11 (145/968/16-ц) та АТ "Мегабанк" замінено його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт".
18.07.2025 на адресу Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) стягувачем ТОВ "ФК "Форінт" направлено заяву про відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 за виконавчим документом - ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.06.2016 у справі № 145/968/16-ц про затвердження мирової угоди між АТ "Мегабанк", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Форінт" та ОСОБА_1
12.08.2025 головним державним виконавцем Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фроловою Л.М. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки у виконавчому документі, а саме ухвалі Тиврівського районного суду від 30.06.2016, відсутні число, місяць і рік народження боржника, що унеможливлює прийняття його до виконання.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до положень статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно із пунктом 7 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пункту 3 часини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Державний виконавець, повертаючи стягувачу виконавчий документ без прийняття, посилається на пункт 6 частини 1 статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження», загалом, зазначає про те, виконавчий документ не відповідає вимогам зазначеного пункту у зв'язку із відсутністю у виконавчому документі дати народження боржника.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18) зроблено висновок, що «згідно з ч. 1 та 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання».
Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/7439/14-ц (провадження № 61-31681св18) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі № 813/2125/16 (адміністративне провадження № К/9901/21841/18).
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Таким чином, сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною та гарантує право кожного на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Це право було б ілюзорним, коли остаточне судове рішення, яке набрало законної сили, не виконувалось на шкоду одній із сторін.
Судовий контроль за виконанням судових рішень є заключним етапом у процесі реалізації права особи на суд, яке є захищеним в результаті швидкого і повного виконання остаточного судового рішення.
Згідно з положеннями розділу VIII ЦПК України в процесі судового контрою за виконанням судових рішень сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд поновлює порушене право заявника, зокрема, шляхом визнання оскаржуваних рішень, дій або бездіяльності виконавця незаконними та зобов'язання усунути порушення згідно з положеннями статей 447, 453 ЦПК України.
Повернення виконавчого документа без виконання з формальних підстав, за наявності у ньому інформації, що достовірно ідентифікує особу боржника, становить втручання у право заявника на судовий розгляд, оскільки перешкоджає швидкому виконанню судового рішення. Вказане може вплинути на розумність строків реалізації права стягувача на справедливий суд, оскільки право на суд є захищеним лише у разі виконання судового рішення у порядку, передбаченому законом.
Внаслідок повернення виконавчого документа без прийняття до виконання створюється ситуація, коли стягувач на заключному етапі захисту своїх цивільних прав, під час примусового виконання остаточного судового рішення змушений вживати додаткових зусиль для поновлення порушених прав, зокрема, повторно звертатись до суду для усунення недоліків виконавчого листа та повторного пред'являти його до виконання. Враховуючи, що вимоги цивільно-процесуального законодавства не передбачають обов'язок учасника справи надавати суду інформацію про дату народження потенційного боржника (частина третя статті 175 ЦПК України), суд не завжди має змогу зазначати цю інформацію у виконавчому листі.
Відповідно до статті 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки ухвала Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.06.2016 у справі № 145/968/16-ц про затвердження мирової угоди між АТ "Мегабанк" та ОСОБА_1 є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню органом державної виконавчої служби, з огляду на те, що у ньому зазначено, зокрема прізвище, ім'я та по батькові боржника, а також враховуючи те, що державний виконавець самостійно не був позбавлений можливості встановити інші ідентифікуючи дані боржника, з огляду на заходи примусового виконання ухвали, у державного виконавця відсутні були підстави для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання. Крім цього, суд звертає увагу, що у мотивувальній та резолютивній частині ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.06.2016 у справі № 145/968/16-ц міститься інформація про індивідуальний податковий номер та дату народження боржника ОСОБА_1 . Крім цього, у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем зазначено прізвище, ім'я та по батькові боржника, його адресу реєстрації та реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Як наслідок, є протиправним та підлягає скасуванню повідомлення головного державного виконавця Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фролової Людмили Миколаївни від 12.08.2025 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Розподіл процесуальних витрат.
У поданій скарзі представник скаржника просить відшкодувати за рахунок Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) понесені ТОВ «ФК «Форінт» витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розрахунок яких складає 7000 грн.
04.09.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС представником скаржника подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 грн, до якої долучила докази понесення вказаних витрат.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст. 451 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно з ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Оскільки представником скаржника не доведено, що він на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку не міг передбачити збільшення витрат на правничу допомогу на 23%, суд вважає за доцільне стягнути на користь скаржника витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 133, 137, 141, 450, 451 ЦПК України, суд,
Скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" Думітращук Вікторії Анатоліївни на дії головного державного виконавця Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фролової Людмили Миколаївни по поверненню виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фролової Л.М. при винесенні повідомлення від 12.08.2025 про повернення виконавчого документу стягувачу ТОВ "ФК "Форінт" без прийняття до виконання, а саме ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.06.2016 у справі № 145/968/16-ц про затвердження мирової угоди між АТ "Мегабанк", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Форінт", та ОСОБА_1 .
Скасувати повідомлення головного державного виконавця Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фролової Л.М. від 12.08.2025 про повернення виконавчого документу стягувачу ТОВ "ФК "Форінт" без прийняття до виконання, а саме ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.06.2016 у справі № 145/968/16-ц про затвердження мирової угоди між АТ "Мегабанк", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Форінт", та ОСОБА_1 .
Зобов'язати головного державного виконавця Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фролову Л.М. та інших відповідальних осіб Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вирішити питання про прийняття до виконання виконавчого документа, а саме ухвали Тиврівського районного суду від 30.06.2016 у справі № 145/968/16-ц про затвердження мирової угоди між АТ "Мегабанк", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Форінт" та ОСОБА_1 .
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (код ЄДРПОУ 40658146) за рахунок бюджетних асигнувань Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 34988545) витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 261, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 354 ЦПК України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 12 вересня 2025 року.
Суддя Патраманський І. І.