Справа № 727/11485/25
Провадження № 1-кс/727/2605/25
11 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_3
захисник ОСОБА_4
розглянувши клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 22024260000000031 від 31.01.2024 року, відносно підозрюваної
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Новосілки, Овруцького району Житомирської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,-
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 .
Посилається на те, що з липня 2023 року, громадянка України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території с-ща Маркеєв, Каховського району Херсонської області, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України вступила в злочинну змову з невстановленими представниками окупаційної влади країни-агресора, та отримавши від них пропозицію на зайняття посади завідуючої так званого «ГБДОУ ХО «Маркеевский детский сад Чаплинского района» добровільно, умисно погодилася на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , з 28.07.2023 по теперішній час, будучи громадянкою України, перебуваючи на території с-ща Маркеєв, Каховського району Херсонської області, діючи із власних особистих мотивів, добровільно обіймає посаду завідуючої незаконно створеної окупаційною адміністрацією держави-агресора, установи «ГБДОУ ХО «Маркеевский детский сад Чаплинского района», розташованого за адресою: Херсонська область, Каховський район, с-ща Маркеєв, вул. Шкільна, буд. 4, та виконує організаційно-розпорядчі функції, а саме керує зазначеною установою та трудовим колективом, тощо.
03 вересня 2025 року слідчим за погодженням із прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_6 про підозру у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України, а саме вручено повідомлення про підозру захиснику ОСОБА_6 .
Таким чином 03.09.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула статус підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Постановою слідчого від 10 вересня 2025 року на підставі ст. 281 КПК України ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на даний час, підозрювана ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду і знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, в тому числі під час досудового розслідування, шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що підозрювана може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Враховуючи характер вищевказаного злочину та покарання у вигляді позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її судом винуватою, дає всі підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, вчинить нові або продовжуватиме вчиняти злочини, а тому з метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому просить застосувати щодо останньої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, посилаючись на обставини викладенні в ньому.
Захисник в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання.
Заслухавши доводи прокурора, захисника, дослідивши матеріали подані до клопотання, приходжу до наступних висновків.
Встановлено, що 31.01.2024 року до ЄРДР за №22024260000000031 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України.
03.09.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 можуть мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказів.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо неї обмежувального заходу.
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З матеріалів доданих до клопотання також встановлено, що ОСОБА_6 дійсно переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території України.
Постановою слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_5 від 09.09.2025 року ОСОБА_6 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук.
Також суд бере до уваги те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого, за який передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі, на даний час знаходиться на тимчасово окупованій території, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вважаю, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому з урахуванням всіх з'ясованих судом обставин, підозрюваній ОСОБА_7 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Метою і підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також подальшому переховуванню від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 205, 309, 370-371 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що у відповідності до вимог ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1