Справа № 930/951/24
Провадження № 1-кп/930/68/25
12.09.2025 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирові кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12022020000000542 від 30.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Борівка Чергівецького району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого керівником структурного підрозділу - філії "Томашпільський райавтодор", одруженого, із повною вищою освітою, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України, -
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України вчинених ним за наступних обставин.
Наказом директора дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» від 27.06.2002 N? 67-к з 01.07.2002 ОСОБА_4 призначено керівником структурного підрозділу - філії «Томашпільський райавтодор».
Відповідно до затвердженої 31.12.2013 директором ДП «Вінницький облавтодор» посадової інструкції, начальник філії «Томашпільський райавтодор» належить до професійної групи «Керівники». Начальник філії, окрім іншого, організовує діяльність філії від імені підприємства в межах повноважень, наданих йому підприємством, укладає від імені і за дорученням директора підприємства господарські договори, угоди, тощо в межах наданих йому повноважень, забезпечує виконання встановлених завдань, планової, фінансової та договірної дисципліни, видає в межах своєї компетенції накази, розпорядження, підписує грошові, звітні та інші документи, забезпечує експлуатацію і технічне обслуговування засобів, закріплених за філією, раціональне використання основних фондів тощо.
Таким чином, ОСОБА_4 обіймав на державному підприємстві посаду, пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та Примітки 1 до ст. 364 КК України був службовою особою.
У вересні 2022 року, житель смт Томашпіль ОСОБА_6 здійснював пошук приміщення або земельної ділянки з метою їх подальшого використання на підставі договору оренди. З цією метою він звернувся до начальника філії «Томашпільський райавтодор» ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_4 .
Надалі 12.04.2023 між ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в особі начальника філії «Томашпільський райавтодор» ОСОБА_4 та ОСОБА_7 укладено договір N? OP 19/04-23 оренди нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення (гаража загальною площею 37,8 кв. м) по вул. Соборній (Леніна), 70, в смт Брацлав Тульчинського району Вінницької області, яке перебувало на праві господарського відання філії «Томашпільський райавтодор». Згідно з цим договором орендна плата становила 2048,95 грн. на місяць, яку ОСОБА_7 сплачував у безготівковій формі на банківський рахунок філії «Томашпільський райавтодор» N? UA3533907200000026000014358001. У подальшому в листопаді 2023 року ОСОБА_4 , діючи всупереч вимогам ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», маючи намір на одержання неправомірної вигоди для себе, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, перебуваючи на прилеглій території орендованого ОСОБА_8 нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 , висловив ОСОБА_7 прохання про сплату йому особисто грошових коштів у сумі 10000 грн. на місяць, обіцяючи за це надати йому можливість за необхідності користуватись іншими об?єктами нерухомого майна, закріпленими за філією «Томашпільський райавтодор», окрім тих, що зазначені у договорі оренди. На цю пропозицію ОСОБА_6 погодився.
Надалі 24.11.2023 о 09 годині 44 хвилини ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті по вул. Будівельників, 26, у с. Яришівка Тульчинського району, реалізуючи свій намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, отримав від ОСОБА_9 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у виді грошових коштів в сумі 10000 грн. за вчинення ним в інтересах ОСОБА_7 дій з використанням наданого йому службового становища, а саме за надання можливості у листопаді 2023 року користуватися закріпленими за філією «Томашпільський райавтодор» на праві господарського відання нежитловими приміщеннями по вул. Соборній (Леніна), 70, в смт Брацлаві, які не передбачені договором оренди від 12.04.2023.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, тобто в проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
У подальшому 30.01.2024 о 19 годині 24 хвилини начальник філії «Томашпільський райавтодор» дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, перебуваючи на прилеглій території нежитлового приміщення філії «Томашпільський райавтодор» по вул. Соборній (Леніна), 70, в смт. Брацлаві Тульчинського району Вінницької області, повторно одержав від ОСОБА_9 раніше обумовлену неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 20000 грн. за вчинення ним в інтересах ОСОБА_9 дій з використанням наданого йому службового становища, а саме - за надання можливості в грудні 2023 року та січні 2024 року користуватися закріпленими за філією «Томашпільський райавтодор» на праві господарського відання нежитловими приміщеннями по вул. Соборній (Леніна), 70, в смт Брацлаві, які не передбачені договором оренди від 12.04.2023.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні надав угоду про визнання винуватості укладену 06.05.2025 року між ним, обвинуваченим ОСОБА_4 та захисником адвокатом ОСОБА_5 , яка погоджена заступником керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_10 , вважає, що при укладанні наданої угоди про визнання винуватості дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 підтвердили добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ними та прокурором, просять вказану угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе умови, відповідно до угоди. На підставі ст.75 КК України просили суд встановити іспитовий строк з мінімальною тривалістю.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України, щиро розкаявся.
Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 368 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 368 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій, на строк 2 роки; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, із застосуванням ст. 76 КК України.
Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимог процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинуваченого повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
Так, злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , згідно ст. 12 КК України за ч.1 ст.368 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, а за ч.3 ст.368 КК України до категорії тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Угода за змістом укладена відповідно до ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 474 КПК України суд роз'яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст. ст. 473, 476 КПК України, роз'яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Суд також переконаний в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченою узятих на себе за угодою зобов'язань.
Суд враховує наявність пом'якшуючих покарання обставин - щире каяття обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про особу ОСОБА_4 , характер кримінальних правопорушень та інші обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості, які знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.
При звільненні від відбування покарання з випробуванням за ст. 75 КК України, обов'язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, передбачене санкцією ч. 3 ст. 368 КК України, не застосовується.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 374 КПК у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються також рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з пунктом 9 частини другої статті 131 КПК заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.
З наданих стороною обвинувачення доказів випливає, що 01.02.2024 р. до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 242 240 грн., яка 01.02.2024 р. була сплачена ОСОБА_11 ..
Згідно з частиною першою статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Слід зауважити, що реченням другим частини першої статті 182 КПК регламентовано, що можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Правові підстави для звернення застави у дохід держави визначені частиною восьмою статті 182 КПК, а саме у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки. У такому разі застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Відповідно до частини одинадцятої статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Слід зауважити, що реченням другим частини одинадцятої статті 182 КПК визначено, що застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.
Заставодавець ОСОБА_11 через обвинуваченого ОСОБА_4 звернувся до суду із письмовою заявою про перерахування частини внесеної ним застави у сумі 50 000 гривень на потребу Збройних Сил України. Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник під час судових дебатів зазначену заяву підтримали.
З огляду на викладене, враховуючи добровільну згоду заставодавця та обвинуваченого, суд вважає за доцільне запобіжний захід у вигляді застави після набрання вироком законної сили скасувати та перерахувати частину грошових коштів у сумі 50 000 гривень, внесених в якості застави за ОСОБА_4 , на спеціальний рахунок Благодійного фонду на потреби Збройних Сил України.
Натомість іншу частину застави у сумі 192 240 гривень необхідно повернути заставодавцю ОСОБА_11 ..
Процесуальні витрати по кримінальному провадженні за проведення судових експертиз в сумі 10601,92 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту на майно.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
У відповідності до ч.1 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі,якщо гроші були предметом кримінального правопорушення. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України).
Судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні предметом кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України були грошові кошти у сумі 20 000 гривень, які на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України підлягають спеціальній конфіскації.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12, 96-1, 96-2, 368 КК України та ст. ст.107, 314, 374, 376, 394, 468,469, 472-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 06.05.2025 року між прокурором Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 та захисником адвокатом ОСОБА_5 , яка погоджена заступником керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №12022020000000542 від 30.09.2022 року.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання:
за ч. 1 ст. 368 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на строк 1 рік;
за ч. 3 ст. 368 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій, на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 ч.1 п. 1, 2 КК України покласти на засудженого наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду (ч.1 ст.165 КВК України).
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 , після набрання вироком законної сили - скасувати.
Частину застави в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень (згідно письмової заяви заставодавця ОСОБА_11 ), яка була внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Вінницькій області ОСОБА_11 за ОСОБА_12 01.02.2024 р. на виконання ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.02.2025 р. (квитанція № 1495831489603), - перерахувати на спеціальний рахунок Благодійного Фонду для збору коштів на підтримку Збройних Сил України з такими реквізитами: Банк: АТ «ОТП банк» в м.Київ МФО 300528 Рахунок № UA553005280000026001000035667 код ЄДРПОУ 45357712 отримувач: Благодійний Фонд «Підтримай третю штурмову», призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України.
Частину заставив розмірі 192 240 гривень, яка була внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Вінницькій області ОСОБА_11 за ОСОБА_12 01.02.2024 р. на виконання ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.02.2025 р. (квитанція № 1495831489603), повернути ОСОБА_11 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.02.2024 року на грошові кошти у сумі 20 000 грн., номіналом 1000 грн. 20 купюр, наступних серій та номерів ЕД 3072559; ВТ 4692462; АТ 9709656; АТ 1022149; БР 3556835; АА 2880934; А€ 0856371; БР 3556836; АЗ 5409544; БМ 2911072; АУ 9934962; AT 5444108; АР 4927628; БА 7280648; БК 0932456; БЛ 4575736; АГ 4219866; БК 2756115; АА 0847224; АГ 2607552 - скасувати, до вказаних речових доказів застосувати спеціальну конфіскацію, конфіскувавши їх в дохід держави.
Скасувати арешт накладений:
ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2024 року,
ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.02.2024 року,
ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.02.2024 року.
На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України, після набрання вироком законної сили, речові докази:
-грошові кошти в сумі 220 грн., номіналом 200 грн - 1 купюра та 20 грн. - 1 купюра, наступних серій та номерів: банкнота номіналом 200 грн. серії та номер ВИ 6314905; банкнота номіналом 20 грн. серії та номер ЮВ 7428972, а також мобільний телефон марки «Redmi» моделі «Note 9» в корпусі синього кольору у чохлі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» N? НОМЕР_3 - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 ;
-волокнисті серветки, якими виконано змиви з правої та лівої рук ОСОБА_4 - знищити.
Процесуальні витрати на залучення експертів по кримінальному провадженню у розмірі 10 601,92 грн. стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави (отримувач коштів ГУК у Вінницькій області/м. Немирів/24060300; код за ЄДРПОУ: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA258999980313060115000002796; код класифікації доходів бюджету: 24060300).
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності встановленої законом.
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором, обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1