Справа № 139/613/25
Провадження № 2-а/139/9/25
12 вересня 2025 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.
з участю:
секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Муровані Курилівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Могилів-Подільський відділ державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про скасування постанови в справі про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 від 15 квітня 2025 року військовозобов'язаного ОСОБА_1 визнано винним за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Зокрема, підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало порушення ним правил військового обліку, зокрема, невиконання вимоги уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо пред'явлення свого військово-облікового документу. Цією ж постановою відповідача на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень.
Вважаючи постанову відповідача незаконною, а також, що у постанові викладено обставини з викривленням справжніх подій, вона не ґрунтується на будь-яких доказах, представник позивача адвокат Холодняк Віктор Миколайович (повноваження на а.с. 12) засобами поштового зв'язку подав до Мурованокуриловецького районного суду 02 вересня 2025 року цей позов.
Ухвалою від 03 вересня 2025 року (а.с. 25) ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 893 від 15 квітня 2025 року, відкрито загальне позовне провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12 вересня 2025 року.
В судове засідання сторони та представник третьої особи не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи (а.с. 30, 31), в т.ч. і шляхом отримання судової повістки, копії ухвали і позовної заяви з додатками в електронному кабінеті.
Представник позивача адвокат Холодняк В.М. (повноваження а.с. 29) через підсистему «Електронний суд» подав заяву (а.с. 28), в якій просив судове засідання провести без його участі та участі позивача, а позовні вимоги задовільнити повністю.
Представники відповідача та третьої особи не повідомили про причини неявки, не просили провести розгляд справи за їх відсутності чи відкласти розгляд справи, не подали відзиву чи пояснень.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 194, ч. 1, п. 1 ч. 3 та ч. 9 ст. 205, ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 268 КАС ухвалено про розгляд справи за відсутності сторін та третьої особи; розглянути справу у письмовому провадженні; фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши надані стороною позивача докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з такого:
15 квітня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення № 893 (а.с. 21), якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за цією частиною статті КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 тисяч гривень. Підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало порушення ним правил військового обліку, зокрема, невиконання вимоги уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо пред'явлення свого військово-облікового документу, чим порушено ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», абзаци 3 і 8 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Узагальнюючи позицію сторони позивача, можна зробити висновок, що ОСОБА_1 20 серпня 2025 року дізнався через застосунок «Дія», що відносно нього в Могилів-Подільському відділі ДВС Могилів-Подільського району відкрито виконавче провадження № 78776872 від 05.08.2025, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 подано на виконання постанову № 893 по справі про адміністративне правопорушення від 15.04.2025, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 17000 гривень, а вразі виконання такої постанови в примусовому порядку, з нього буде стягнуто 34000 гривень. ОСОБА_1 не погоджується з притягненням його до адмінвідповідальності у зв?язку з тим, що:
-станом на 04 квітня 2025 року він мав військовий квиток НОМЕР_1 , виданий 11 березня 1996 року, який є дійсним у відповідності до Постанови КМУ № 559 від 16.05.2024;
-обставини, які викладені в постанові про адміністративне правопорушення № 893 від 15.04.2025, не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, вказана вище постанова не містить посилання на докази, які б підтверджували порушення ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не містить даних щодо неможливості проведення перевірки інформації відносно ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; у ній не зазначено, що здійснювалось фіксування факту порушення під час перевірки військово-облікових документів, технічними приладами і технічними засобами, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації;
-викладені в постанові обставини не відповідають дійсним обставинам, оскільки в день події, яка у постанові вказана днем вчинення вміненого ОСОБА_1 правопорушення - 04 квітня 2025 року, - його дійсно було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для вияснення причини наявності на аркуші 26 військового квитка відмітки про зняття його з обліку без дати та підпису; тоді ж йому було вручено повістку для прибуття до цього відділу 08 квітня 2025 року; 08.04.2025 йому виписали повістку про повторну явку на 21 квітня 2025 року; з 22 квітня 2025 року він зарахований на військову службу за мобілізацією до в/ч НОМЕР_2 .
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом враховуються положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Із урахуванням приписів ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Україна проголошена демократичною, правовою державою, в якій права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 1, ч. 2 ст. 3 Конституції України).
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади повинні здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції України).
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Згідно з абзацу 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової ) громадяни України чоловічної статі віком від 18 до 60 років зобов?язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'явити його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Як уже зазначалося вище, ОСОБА_1 стверджує, що 04 квітня 2025 року працівник поліції доставив його до ІНФОРМАЦІЯ_2 для вияснення причини наявності на аркуші 26 військового квитка відмітки про зняття його з обліку без дати та підпису. Отже, в той день ОСОБА_1 мав при собі військово-обліковий документ та пред'явив його за вимогою поліцейського.
Постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 559 затверджено «Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та встановлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
В той же час, у постанові начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 893 по справі про адміністративне правопорушення від 15.04.2025 (а.с. 21) зазначено, що ОСОБА_1 не мав при собі військово-облікового документа та не пред'явив його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Разом з позовом до суду ОСОБА_1 подав копію військового квитка НОМЕР_1 , виданого 11 березня 1996 року (а.с. 14-15), якою підтверджується його твердження, що підставою його доставки в ІНФОРМАЦІЯ_2 04 квітня 2024 року стала наявність на аркуші 26 відмітки про зняття його з обліку без дати та підпису.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач будь-яких доказів на ствердження позиції, викладеної в оскаржуваній постанові не надав.
Абзацом 2 ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред?явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Також з метою попередження, виявлення або фіксування порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а також для фіксації дій уповноважених представників, Наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року за № 532 було затверджено Інструкцію із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації. Нею регулюється механізм застосування уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації, доступ до відеозаписів посадових осіб, здійснених за допомогою таких приладів та засобів, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції наказом керівника ТЦК та СП має бути призначено уповноважених представників ТЦК та СП, які здійснюють заходи оповіщення громадян, перевірку військово-облікових документів у період проведення мобілізації та/або дії правового режиму воєнного стану.
Під час здійснення фото- та відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки уповноваженими представниками військово-облікових документів портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях або іншим способом, який забезпечує відеозйомку. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, уповноважені представники можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення (п. 4 розділу П Інструкції).
Включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов'язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об'єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов'язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора уповноважений представник переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п. 5 розділу П Інструкції).
Постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 893 по справі про адміністративне правопорушення від 15.04.2025 не містить відомостей, що уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювалось фіксування технічними приладами і технічними засобами, що мають функції автоматичної фото- чи відеофіксації факту порушення ОСОБА_1 ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час перевірки військово-облікових документів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до переконання, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 у справі про адміністративне правопорушення № 893 від 15 квітня 2025 року є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 210, 283, 287, 293 КпАП України, ст.ст. 2, 3, 5, 77, 79, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 893 від 15 квітня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять )гривень 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Суддя: ____________