Справа № 642/4197/25
Провадження № 1-кп/642/498/25
Іменем України
10.09.25 м. Харків
Колегія суддів Холодногірського районного суду м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м. Харкові кримінальне провадження №22024220000001090 від 14.10.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що не має неповнолітніх дітей, не судимого, з повною вищою освітою, лікаря-психотерапевта КНП «Міська клінічна лікарня № 13» ХМР, який не є депутатом, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2 КК України, -
встановила:
У провадженні Холодногірського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , оскільки продовжують зберігатись ризики того, що обвинувачений, під загрозою суворого покарання, може здійснити спробу ухилитись від суду, а також, перебуваючи не в умовах попереднього ув'язнення, може вплинути на свідків з метою зміни останніми показань щодо обставин вчиненого інкримінованого злочину, або ж вчинити новий злочин.
Захисник та обвинувачений вважали недоцільним продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через відсутність доказів існування наведених прокурором ризиків. Разом із тим, у разі продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважали б доцільним визначити розмір застави, достатній для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Крім того, обвинувачений вказав, що переніс оперативне втручання на шлунку, у зв'язку з чим потребує спеціального дієтичного харчування, яке не може бути забезпечене в умовах слідчого ізолятора. Також, вказав на погіршення зору.
Вислухавши пояснення сторін, суд доходить такого висновку.
Під час судового провадження вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК (частина 3 статті 315, частина 2 статті 331 КК).
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою (частини 3-5 статті 199 КПК).
Частина 2 ст. 177 КПК України передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 111, ч.1 ст. 436-2 КК України, які в силу ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості та особливо тяжким злочином, так санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховування від суду. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою переховуватися від суду. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суворість покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
За зазначених вище обставин суд приходить до висновку, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватись від суду, продовжує існувати.
Колегія суддів зауважує, що на теперішній час триває судовий розгляд, свідки наразі не допитані судом, а перебуваючи на волі, ОСОБА_7 матиме можливість спілкуватися з свідками, які не допитані в судовому засіданні і чинити тиск на останніх для зміни своїх показань. При цьому, місце проживання вказаних осіб відоме обвинуваченому, оскільки останній отримав копію реєстру матеріалів досудового розслідування. Суд зауважує, що на теперішній час триває судовий розгляд, свідки наразі не допитані судом, а зміна показань вказаними учасниками кримінального провадження позбавить суд можливості встановити об'єктивну істину по справі.
Отже, ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжує існувати.
При цьому ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, приймаючи відсутність фактичних даних, які б свідчили про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень, не доведений прокурором в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Колегія суддів зазначає, що стороною захисту не надано жодної медичної документації на підтвердження того, що ОСОБА_7 проводилось операція на шлунку у зв'язку з якою він потребує спеціального дієтичного харчування, яке не може бути надано йому в умовах тримання під вартою, а також на підтвердження погіршення зору обвинуваченого внаслідок його перебування в умовах слідчого ізолятора.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що передбачені п.п.1, 3 ч. 1ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, а також те, що свідки ще не допрошені в судовому засіданні, суд приходе до висновку, що застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, тому необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на строк до 60 діб.
Суд не визначає розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , якому інкриміновано кваліфікований склад злочину державної зради, передбачений ч.2 ст. 111 КК України, так як відповідно до положень абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 201, 331, 369, 372 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 08.11.2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст судового рішення складено 12.09.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3