Справа № 621/1599/25
Провадження 1-кп/621/226/25
11 вересня 2025 року м. Зміїв Харківської області
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасники справи:
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
захисник - адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальну справу №621/1599/25 (провадження ЄРДР №62024170020006337 від 13.08.2024) за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тавежня, Сахнощинського р-ну, Харківської обл., громадянина України, з середньою освітою, неодружений, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, який перебуває на посаді солдата резерву 40 запасної бригади військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 статті 407 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з вимогами ст.ст. 20, 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №75 від 03.02.2024, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 02 лютого 2024 року №13-РС на посаду солдата резерву 40 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , вважається таким що, з 03 лютого 2024 року справи прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до ст.ст.2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацією в особливий період.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№ 2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено воєнний стан, пов'язаний з військовою агресією Російської Федерації проти України, строком на 90 діб, та в подальшому неодноразово продовжений.
Відповідно до ст. 1, 2 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, Збройні сили України - військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності є обов'язком громадян України.
Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11,16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старший солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження зобов'язана доповідати безпосередньому начальникові.
Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч.З статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Однак, старший солдат ОСОБА_4 , під час проходження військової служби, перебуваючи на посаді солдата резерву НОМЕР_3 запасної бригади військової частини НОМЕР_1 , без відповідного дозволу командування та поважних на те причин, 29.03.2024 не прибув з щорічної відпустки до місця тимчасового розташування підрозділу до бази Енергетик, АДРЕСА_3 , під час незаконної відсутності у військовій частині НОМЕР_1 обов'язків військової служби не виконував, тим самим став на злочинний шлях, діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та за відсутності поважних причин, незаконно не з'явився вчасно до місця несення служби і був відсутній понад три доби. У подальшому, 15.01.2025 року старший солдат ОСОБА_4 самостійно з'явився до Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Полтаві, та виявив бажання продовжувати подальше несення служби.
Таким чином, у період з 29.03.2024 року по 15.01.2025 року, старший солдат ОСОБА_4 не перебував за місцем несення служби на АДРЕСА_3 , обов'язки з військової служби за посадою не виконував, поза місцем служби у медичні установи України не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, а також вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, а вільний від службових обов'язків час проводив на власний розсуд.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані як нез'явлення вчасно військовослужбовця до місця несення служби без поважних причин понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, за що передбачено відповідальність за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України.
В підготовчому судовому засіданні захисником - адвокатом ОСОБА_6 подано клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та направлення його до військової частини для продовження проходження служби.
В обгрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_7 усвідомив наслідки протиправної поведінки та 15.01.2025 року самостійно добровільно повернувся до військової частини, де на даний час продовжує виконувати свої громадянські обов'язки по захисту Батьківщини. Законом передбачено звільнення військовослужбовців від кримінальному відповідальності на підставі ч.5 статті 401 Кримінального кодексу України, а військова частина не заперечує проти продовження служби обвинуваченим, про що командиром надано відповідно письмову згоду. Тому просить задовольнити клопотання в повному обсязі.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, та просив постановити ухвалу про направлення обвинуваченого до військової частини для продовження несення служби.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Просив задовольнити клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за ч.5 статті 407 Кримінального кодексу України на підставі ч.5 ст.401 КК України та закрити кримінальне провадження, направивши для продовження проходження військової служби. До клопотання надав письмову згоду командира військової частини на продовження ним військової служби у військовій частині.
Заслухавши думки учасників справи, враховуючи позицію обвинуваченого, який свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та не оспорював фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, суд вважає, що його дії вірно кваліфіковані за ч.5 статті 407 Кримінального кодексу України як нез'явлення вчасно до місця служби без поважних причин військовослужбовцем понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 5 статті 401 Кримінального кодексу України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 Кримінального кодексу України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1, ч.2 статті 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Матеріали клопотання містять письмову згоду командира військової частини на продовження військової служби ОСОБА_8 .
Положеннями п. 2 ч.3 статті 314 КПК України визначено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у справі у випадку встановлення підстав, передбачених частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 статті 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє підстави та наслідки закриття провадження, відповідно до ч.5 статті 401 Кримінального кодексу України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Враховуючи, що обвинувачений раніше не притягався до кримінальної відповідальності за ст. 407, 408 Кримінального кодексу України, добровільно звернувся до слідчого із клопотанням про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби, при цьому командиром військової частини надано письмову згоду на продовження проходження такою особою військової служби, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч.2 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
У зв'язку із закриттям провадження у справі запобіжний захід у виді застави, внесеної на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова від 17.05.2025 у кримінальному провадженні №643/6450/25 (1-кс/643/2201/25) за ОСОБА_4 - скасувати.
Заставу в розмірі 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, внесену заставодавцем ОСОБА_9 за ОСОБА_4 до АТ КБ «Приватбанк» згідно платіжної квитанції від 29.05.2025, - повернути заставодавцю ОСОБА_9 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.5 ст.401 КК України, ст.203, 284, 285, 286, 288, 314, 370, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тавежня, Сахновщинського р-ну, Харківської обл., громадянина України, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, який перебуває на посаді солдата резерву 40 запасної бригади військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат» - звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 статті 407 Кримінального кодексу України на підставі ч.5 статті 401 Кримінального кодексу України .
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно, але не пізніше 72 годин з дня набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_4 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_4 невідкладно після набрання цією ухвалою законної сили поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020006337 від 13.08.2024за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, - закрити.
Запобіжний захід у виді застави, внесеної на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова від 17.05.2025 у кримінальному провадженні №643/6450/25 (1-кс/643/2201/25) за ОСОБА_4 - скасувати.
Заставу в розмірі 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, внесену заставодавцем ОСОБА_9 за ОСОБА_4 на підставі квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 29.05.2025, - повернути заставодавцю ОСОБА_9 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_10