справа № 399/905/25
провадження № 2/399/441/2025
12 вересня 2025 року Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шуліка О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності ,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позов через систему «Електронний суд».
Ознайомившись із поданою позовною заявою та доданими до неї документами вважаю, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.
Так, відповідно до положень ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
При цьому,згідно з ч.2 ст.19 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється за правилами,передбаченими цим Кодексом,у порядку: 1)наказного провадження; 2)позовного провадження(загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Статтею 42 ЦПК України визначено хто є учасниками справи,зокрема уч.ч.1-3цієї статті передбачено,що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони,треті особи. При розгляді вимогу наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Статтею 48 ЦПК України визначено хто є сторонами, а ст. 65 ЦПК України визначено хто є іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що нормами ЦПК України не передбачено такого процесуального статусу, як «інша особа», а тому позивачу необхідно зазначити, який саме процесуальний статус має ОСОБА_3 .
Також зазначити, що ОСОБА_3 , особою процесуальний статус якої невідомий, сплачено судовий збір.
За правилами ЦПК України при зверненні до суду позивач сплачує судовий збір. Отже, суд приймає до уваги квитанцію про сплату судового збору в разі сплати його позивачем.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру)- це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (п.8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 у справі №907/9/17).
Крім того, в ухвалі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №570/4795/20 (провадження № 61-5858ск22) судом касаційної інстанції констатовано, що позовна вимога про визначення розміру частки у праві спільної сумісної власності є майновою, оскільки за своєю правовою природою пов'язана з володінням майном.
Таким чином, заявлена позивачем позовна вимога про визначення розміру її частки у праві спільної сумісної власності є вимогою майнового характеру, оскільки стосується володіння нерухомим майном.
До позову додано Довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 09.07.2025, яка є Додатком 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, та заявником якої є ОСОБА_4 .
Відповідно до пунктів 1-2 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 17 травня 2018 року № 658 передбачено, що цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходуплатника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу,отриманого заіншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід заякими підлягаєоподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України.
Для цілей цього Порядку об'єктом оцінки є нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частини, кімнати, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку), земельні ділянки з поліпшеннями або вільні від поліпшень (з урахуванням норм безоплатного передавання земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 Земельного кодексу України), об'єкти нежитлового фонду, іншого майна, що відповідно до статті 181Цивільного кодексу України належить до нерухомого майна (нерухомості)), що належить платнику податку - фізичній особі, та вартість яких підлягає визначенню відповідно до Податкового кодексу України (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою) (далі - об'єкт оцінки).
Позивач звернувся до суду з позовом визначення часток у праві спільної сумісної власності та на підтвердження вартості квартири надав вищевказану довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості. Водночас, така категорія справ не належить до тих, для яких застосовується такий вид оцінки, а отже, для належного підтвердження вартості квартири необхідно подати звіт про оцінку майна.
Для усунення недоліків позивачу слід надати суду звіт про оцінку майна та сплатити судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір», а платіжні документи, підтверджуючий сплату судового збору позивачем, необхідно надати до суду.
При цьому, судом зазначається, що в разі не підтвердження процесуального статусу у ОСОБА_3 - позивача, остання має право клопотати про повернення помилково сплаченого судового збору в порядку визначеному ЗУ "Про судовий збір". У разі підтвердження процесуального статусу ОСОБА_3 як позивача та в разі необхідності доплати судового збору відповідно до Звіту про оцінку майна, позивач повинен доплатити судовий збір.
Також, судом роз'яснюється, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Вищезазначені вимоги необхідно виконати і по відношенню до ОСОБА_3 , в разі не підтвердження її статусу як позивача.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вимог Закону позивачем у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі (позивача, відповідача).
Положеннями п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України законодавцем чітко передбачено, що у позовній заяві повинно бути зазначено про наявність електронного кабінету або про його відсутність.
На виконання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позивачу необхідно зазначити у позовній заяві відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі, шляхом подачі заяви про уточнення.
Таким чином, на виконання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позивачу необхідно зазначити у позовній заяві процесуальний статус ОСОБА_3 , шляхом подачі заяви про уточнення. Також позивачу необхідно надати суду звіт про оцінку майна (квартири) та сплатити/доплатити судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір», а платіжні документи, підтверджуючий сплату судового збору. Зазначити у позовній заяві відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі, шляхом подачі заяви про уточнення.
Виходячи з вищезазначеного і відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -
постановила:
Позовну заяву позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, вона буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.
Роз'яснити, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включається до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області О.О. Шуліка