Справа №: 403/218/25
провадження №: 2/398/2750/25
Іменем України
"08" вересня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійськийміськрайонний суд Кіровоградської області
у складі:головуючого судді Москалик В.В.
за участю секретаря судового засідання Таран І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрії цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 3604551 від 14.04.2023 у розмірі 28 199,98 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.04.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір№ 3604551 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Відповідач виконувала взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором № 3604551 від 14.04.2023 складає 28 199,98 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 5999,98 грн, заборгованість за відсотками - 22 200,00 грн. 28.11.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва -ТОВ «Росвен Інвест Україна») було укладено договір факторингу №01.02-77/23, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги первісного кредитора до відповідача, відповідач кредитні зобов'язання не виконує, заборгованість не погашає,у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 3604551 від 14.04.2023 у розмірі 28 199,98 грн.
Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 18.06.2025 позовну заяву передано за підсудністю до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Ухвалою судді від 22.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у клопотанні просить розглянути справу за відсутності представника позивача,позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність, а також відзиву не подала.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.
Встановлено, що 14.04.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3604551 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору, ТОВ «Лінеура Україна» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 000,00 грн на строк 365 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,00 % на день (стандартна процентна ставка), 1,10% в день (знижена процентна ставка), періодичність платежів зі сплати процентів - 5 днів, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
28.11.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва - ТОВ «Росвен Інвест Україна») було укладено договір факторингу №01.02-77/23, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги первісного кредитора довідповідача.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № 3604551 від 14.04.2023 заборгованість відповідача складає: заборгованість за тілом кредиту - 5 999,98 грн, заборгованість за відсотками 22 200,00 грн, загальний розмір заборгованості - 28 199,98 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).
З урахуванням наведеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі № 127/33824/19 та інших.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази суд визнає належними, допустимими, достовірними, достатніми, оскільки вони підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами.
Враховуючи, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, умови договорів не виконав, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно дост.141ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 3604551 від 14.04.2023 у розмірі 28 199 (двадцять вісім тисяч сто дев'яносто дев'ять ) грн 98 коп. з яких: 5999,98 грн. - заборгованість за тілои кредиту, 22 200,00 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 08 вересня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Вікторія МОСКАЛИК