справа № 388/1388/25
провадження № 3/388/614/2025
11.09.2025м. Долинська
Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Баранський Д.М., за участю захисника Полякова О.О., розглянув матеріали, що надійшли від відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , проживає за адресами: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
9 червня 2025 року о 21:58 годині в м. Долинській, вул. Ольгерда Бочковського, 7, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці за допомогою «Alcotest Drager 6820». Результат 0,39 проміле. Серія продувки 02479. ОСОБА_1 з результатом не погодився. Після цього медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я в лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Його захисник Зачепіло З.Я. надіслала до суду письмові пояснення про закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності в діях підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить до такого висновку.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 356949 від 9 червня 2025 року, цього ж дня о 21:58 годині в м. Долинській, вул. Ольгерда Бочковського, 7, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці за допомогою «Alcotest Drager 6820». Результат 0,39 проміле. Серія продувки 02479. ОСОБА_1 з результатом не погодився. Після цього медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я в лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На відеозаписі з місця події, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, який був оглянутий у судовому засіданні, відображено рух автомобіля Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 . Поліцейський повідомив водієві, що ведеться відеофіксація, а також про порушення ним Правил дорожнього руху. Водієві запропоновано надати посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. Під час цього поліцейський запитав водія чи не вживав він алкогольні напої, а той повідомив, що вживав алкогольні напої в обід. Поліцейський зазначив водієві, що від нього чути запах алкоголю, а тому у зв'язку з цим запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер». Водій отримав спеціальний мундштук та особисто перевірив його герметичність упаковки. Зауважень у водія не виникло. Водій продув у спеціальний технічний прилад. Результат огляду 0,39 проміле. Водію повідомлено, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Водій спочатку погодився з результатом, однак одразу виявив бажання пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. У медичному закладі водій повідомив лікарю, що приблизно о 20:00 годині випив 0,5 л пива. Водій пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та за результатами огляду перебував у стані алкогольного сп'яніння. Водій особисто розписався про отримання копії висновку про алкогольне сп'яніння без будь-яких зауважень. Стосовно водія складено протокол про адміністративне правопорушення та зачитано суть цього протоколу. Також водію роз'яснено його права. Водій не погодився з порушенням ним Правил дорожнього руху. Водій отримав копію постанови про накладення на нього адміністративного стягнення та поставив підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, а також в інших матеріалах цієї справи.
За роздруківкою огляду на стан алкогольного сп'яніння стосовно ОСОБА_1 від 9 червня 2025 року слідує, що результат огляду на стан алкогольного сп'яніння становить 0,39 проміле.
Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 9 червня 2025 року, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Отже, аналізуючи зміст відеозапису з місця події, а також інших матеріалів справи, можливо беззаперечно стверджувати, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Поліцейський на місці водієві пояснював, що в нього є характерні ознаки алкогольного сп'яніння та у зв'язку із цим запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Водій у свою чергу не висловлював будь-яких тверджень з приводу того, що транспортним засобом не керував, а навпаки його поведінка на місці свідчила про причетність до керування транспортним засобом. Після згоди водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та встановлення за результатами огляду у нього стану алкогольного сп'яніння, водій висловив незгоду з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння та у зв'язку з цим був направлений для огляду на стан алкогольного сп'яніння до медичного закладу. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Результат огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі підтвердив стан алкогольного сп'яніння водія.
Суд наголошує на тому, що ОСОБА_1 на місці події жодного разу не зазначив, що транспортним засобом не керував, а навпаки його поведінка на місці свідчить, що саме він керував транспортним засобом.
Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
За змістом пунктів 2-4, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103 (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до пунктів 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року N 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за N 1413/27858 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, оглядові на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, тобто внаслідок, зокрема запаху алкоголю з порожнини рота водія транспортного засобу, вираженого тремтіння пальців рук, порушення мови.
Згідно з п. 7 Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до чч. 1-5 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналізуючи вищезазначене, можливо зробити висновок, що оглядові на стан алкогольного сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, тобто внаслідок, зокрема запаху алкоголю з порожнини рота водія транспортного засобу. Такий огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Вищезазначений порядок у цій справі про адміністративне правопорушення повністю дотриманий.
При цьому наявність носія відеозапису з місця події є достатнім самостійним доказом проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, а присутність двох свідків вимагається виключно за неможливості поліцейським застосувати технічні засоби відеозапису.
Зі змісту відеозапису з місця події слідує, що процедура проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння фіксувалась на нагрудну камеру закріплену на поліцейському. Відеозапис під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння має безперервний характер. Про це свідчить зміст та характер відеозйомки.
У цій справі до протоколу про адміністративне правопорушення особою, яка його склала додано відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Цьому відеозапису суд надав оцінку у цій постанові, про що зазначено вище.
На переконання суду у цій справі поза будь-яким розумним сумнівом особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення доказано винуватість водія ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Зміст відеозапису свідчить, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейським за порушення Правил дорожнього руху, про що поліцейський безпосередньо його повідомив на місці зупинки. Незгода з обвинуваченням у правопорушенні, що стало підставою для зупинки поліцейським транспортного засобу, ніяким чином не спростовує встановленого факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Є безпідставними доводи захисника, що у ОСОБА_1 не було ознак алкогольного сп'яніння. Поліцейський на місці повідомив водієві, що від нього чути алкоголем, а він у свою чергу на місці та в медичному закладі підтвердив, що попередньо вживав пиво. Тобто очевидно, що поліцейський у зв'язку з цим відчув запах алкоголю від водія. Окремо необхідно зазначити, що виключно поліцейський, а не будь-який інший суб'єкт, уповноважений на місці виявляти ознаки алкогольного чи іншого сп'яніння у водія. Саме поліцейський внаслідок власних відчуттів наділений повноваженнями робити висновки про наявність у водія стану сп'яніння. Наявність на переконання поліцейського у водія ознак сп'яніння та відсутність цих ознак у водія на переконання інших осіб, що спостерігали подію, не свідчить про можливість невиконання обов'язку водієм на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння, тобто по суті виконати вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського згідно з цим правилом, взагалі не залежить від наявності у водія ознак сп'яніння.
Суд наголошує на тому, що згідно зі змістом наданого відеозапису, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Ці обставини суд спостерігав безпосередньо. Доводи захисту, які заперечують обставини, які спостерігав суд є неприйнятними, оскільки спрямовані на заперечення очевидного.
Положення Порядку, Інструкції та ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначають, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Тобто доводи захисника про обов'язковість залучення свідків у цій справі є безпідставними.
Не мають ніякого правового значення результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою «Alcotest Drager 6820», оскільки він з цим результатом не погодився, що мало наслідком проходження огляду в медичному закладі та саме результати огляду на стан сп'яніння в медичному закладі стали підставою для складання стосовно нього цього протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно доводи спрямовані переконати суд у неправильності результатів цього приладу є необґрунтованими.
Будь-який нормативний акт не зобов'язує поліцейського зазначати у протоколі про адміністративне правопорушення виявлені ним ознаки алкогольного сп'яніння, відповідно не зазначення поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення за ознакою керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння цих відомостей, не свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення. У разі притягнення водія за цією ознакою доказуванню підлягає саме керування особою в стані алкогольного сп'яніння, що в цій справі поліцейським на переконання суду доказано.
Не відсторонення водія від керування транспортним засобом у зв'язку з перебуванням ним у стані алкогольного сп'яніння не свідчить про те, що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника відображені у змісті письмових пояснень ніяким чином не спростовують, а також не свідчать про невинуватість водія у правопорушенні. Зазначена судова практика не релевантна до обставин цієї справи про адміністративне правопорушення.
На переконання суду в цій справі не мали місця порушення порядку здійснення поліцейським процесуальних дій, які суттєво вплинули на доказове значення отриманих фактичних даних, а також ніяким чином не звузили права водія або ж обмежили його в можливостях ефективного їх використання.
Таким чином, можливо дійти висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи адміністративне стягнення суд враховує особу правопорушника, обставини правопорушення, характер і тяжкість учиненого.
За змістом ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн, тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 23, 33-35, 38, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 221, 247, 251, 252, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід ДЕРЖАВИ 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) судового збору (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, банк: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код: 37993783, код класифікації бюджетів: 22030106).
Стягувач судового збору: Державна судова адміністрація України (місцезнаходження за адресою: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ: 26255795).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Суддя Д.М. Баранський