ЄУН 387/592/25
Номер провадження по справі 2/387/383/25
08 вересня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Майстер І.П.
за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Описова частина
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 09.04.2025 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 16125,00 грн за договором № 2397379 від 12.08.2024.
Свій позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" обґрунтовує тим, що 12.08.2024 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем укладено договір позики № 2397379. 14.06.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків, тому має заборгованість перед позивачем на загальну суму 16 125,00 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві зазначено, що просять справу слухати за їх відсутності позовні вимоги підтримують. Крім того представник позивач надав до суду відповідь на відзив згідно з яким просять позовні вимоги задовольнити. У відповідності до умов договору, їх підписання здійснювалося електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаний відповідачем. Стороною позивача доведено факт укладення відповідачем договору позики в електронній формі, тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими.
Відповідачка та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлялися вчасно та належним чином. Судом здійснювалися виклики відповідачки відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а також шляхом направлення на зареєстровану адресу місця проживання відповідача судової повістки з матеріалами справи.
Представник відповідача надав до суду відзив, згідно з яким просив в позові відмовити, так як в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів, так чи дійсно картка банк НОМЕР_1 належний відповідачу позивач суду не надав, та не надано доказів, що відповідач їх отримував. Не надано доказів, щодо належності електронного платіжного засобу саме відповідачу. Підтвердження отримання останньою кредитних коштів відповідно до укладеного договору позивачем не надано. Позивач у цій справі абсолютно не зміг довести свої вимоги. Він не надав доказів того, що кошти були перераховані на картку відповідача, навіть незважаючи на те, що це прямо вказано в договорі. Також не було надано доказів, щодо зарахування коштів на банківський рахунок відповідача. Відсутні докази на підтвердження обставин повної оплати за Договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов'язань за договором. Договір у межах якого позивач заявляє вимогу про стягення пені, було укладено 12.08.2024, тобто в період дії воєнного стану, у матеріалах справи відсутній належний розрахунок суми пені, не зазначено за який саме період вона нарахована, що саме по собі є підставою для відмови у задоволені відповідної вимоги. Відповідач планує понести судові витрати під час розгляду справи, які складають суму витрат на правничу правову допомогу в розмірі 8 000 гривень 00 копійок.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 22.04.2025 відкрив провадження у справі, вирішив розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2025 витребувано докази.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Відповідно до виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.02.2021 ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" зареєстроване як юридична особа 11.02.2021, види економічної діяльності, 64.92 - інші види кредитування (основний), 64.19 інші види грошового посередництва .
Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи встановлено, що ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" 25.04.2018 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців .
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 28.02.2012 та додатку до свідоцтва встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" має право здійснювати фінансову компанію без отримання ліцензії та /або дозволів відповідно до законодавства: факторинг .
Судом встановлено, що 12.08.2024 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2397379 від 12.08.2024. Відповідно до умов цього договору, первісний кредитор надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти у сумі 5 000,00 гривень строком на 15 днів.
14 червня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали Договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
В подальшому між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено додаткові угоди №2 від 28.07.2021, №7 від 13.06.2022, № 41 від 08.10.2024.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №33 від 08.10.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 16125,00 грн за договором позики № 2397379 від 12.08.2024.
Із копії розрахунку заборгованості за договором № 2397379 від 12.08.2024 встановлено, що за період з 08.10.2024 по 28.02.2025 заборгованість ОСОБА_1 по договору позики №2397379 від 12.08.2024 непогашена, залишок заборгованості складає: 16125,00 гриень.
З листа АТ "Універсал Банк" встановлено, що АТ "Універсал Банк" надає інформацію ( виписку) про рух коштів по банківському рахунку НОМЕР_2 який обліковується на ім'я ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" за 11.10.2024 ( дата операції зазначеної в ухвалі, а саме кошти за плату відносно відступлення права вимоги за Додатковою угодою до Договору факторингу №41 від 08.10.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 на загальну суму у розмірі 941 106 гривень 25 копійок) згідно додатку №1.
З листа АТ "Державний ощадний банк України" встановлено, що згідно виписок за поточним рахунком клієнта ОСОБА_1 за період з 12.08.2024 по 15.08.2024 здійснювався рух коштів , який знаходиться на СD -диску.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
При цьому, частиною 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» споживач зобов'язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено частинами другою та третьою цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
З наведених норм вбачається, що укладення договору про споживчий кредит у електронній формі не суперечить вимогам законодавства, за умови дотримання особливостей його укладення в такій формі.
При цьому, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Пунктом 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Частинами 1 та 2 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
З наведеного можливо дійти висновку, що дійсно 30.10.2023 між відповідачкою та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" з дотриманням наведених норм законодавства було укладено договори про споживчий кредит та відповідачка була ознайомлена з усіма істотними умовами та прийняла їх.
Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними, як приклад у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачкою договору позики та отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копія договору відступлення права вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту та договором позики, до позивача у справі.
Також як вбачається зі здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, останнім нараховано штрафні санкції відповідно до кредитного договору № 2397379 від 12.08.2024, а саме пеня в розмірі 10 000 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:
- на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);
- на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Суд зауважує, що на кредитні договори розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан неодноразово було продовжено.
З урахуванням викладеного, нарахування ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» штрафних санкцій відповідно до кредитного договору № 2397379 від 12.08.2024 є безпідставним.
Що стосується нарахованої комісії відповідачці суд зазначає, що Водночас, що стосується позовної вимоги позивача про стягнення комісійної винагороди 1118 гривень суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до п.2.4 договору про споживчий кредит №2397379 від 12.08.2024, комісія за надання кредиту 1118 грн, яка нараховується за ставкою 22,36 відсотків від суми кредиту .
Відповідно до частини першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
З урахування викладеного, суд дійшов до висновку, оскільки позивачці ОСОБА_2 було встановлено плату за надання послуг, які є необгрунтованими, а відтак положення пунктів кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати комісійну винагороду в розмірі є нікчемними.
Суд звертає увагу на те, що комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.
У кредитному договорі сторонами погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.
Що стосується заперечень представника відповідача щодо належності та допустимості укладеного Договору факторингу № 14/06/21, необхідно зазначити, що 14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21 (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК ЄАПБ» за плату належні йому Правові Вимоги, а ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Право вимог до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1 Договору факторингу, відповідно до умов цього Договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта ( ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, зобов'язання якого заборгованість підлягають обслуговуванню третіми особами - Боржниками, включаючи суму основного зобов'язання (Позика), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення Прав Грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1, є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 1.2 Договору Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває своїх прав і обов'язків щодо їх обслуговування.
Слід зазначити, що 14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21 (далі - Договір факторингу). Відповідно до умов Договору factor відступає від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» правові вимоги за борговими зобов'язаннями, а ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає належні правові вимоги до боржників, перелік яких зазначено у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1 Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові Право грошової вимоги; зобов'язання боржників щодо погашення основного зобов'язання (Позика) та пов'язані з ним платежі (відсотки, штрафи за порушення) підлягають обслуговуванню третіми особами - Боржниками. Перелік Боржників, підстави виникнення Прав Грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, формуються згідно з Додатком №1 і є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 1.2 Договору, перехід права вимоги за заборгованістю від Клієнта до Фактора відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором щодо Боржників стосовно Заборгованостей та набуває прав і обов'язків щодо їх обслуговування.
Згідно з п. 1.5 Договору клієнт гарантує та відповідає перед Фактором за дійСність грошових вимог, право вимоги, яке відступається Факторові за цим Договором.
Згідно з п. 1.6 Договору, права вимоги, що передаються Фактору для здійснення факторингу, вважаються прийнятими Фактором.
Згідно з п. 9.5 Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, зміни та доповнення до Договору можуть бути внесені виключно шляхом укладення в письмовій формі між Сторонами відповідної додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками Сторін, а їх підписи скріплюються печатками Сторін.
Відповідно до додаткової угоди №7 від 13.06.2022 до договору факторингу №14/06/2021 Сторони домовились викласти пункт 9.1 Договору у наступній редакції:
«Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками Сторін. Договір діє протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна з Сторін не надасть письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.»
Пунктом 2 Додаткової угоди передбачено, що ця Додаткова угода до Договору вступає в дію з дати її підписання Сторонами й є невід'ємною частиною Договору.
Тобто дія Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 продовжена до 14.06.2025; Договір факторингу №14/06/21 є чинним, а тому перехід прав вимоги за Договором позики №2397379 відбувся відповідно до діючого Договору факторингу №14/06/21, є правомірним і відповідає чинному законодавству.
Враховуючи те, що Реєстр боржників містить інформацію щодо великої кількості боржників, яка є банківською таємницею, розкриття якої має здійснюватися у визначеному законодавством порядку, ми надаємо виксерокопіювання (витяги) з Реєстру боржників, що містить лише дані Відповідача; інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб.
Таким чином, Договір факторингу укладено між Первісним кредитором та ТОВ «ФК ЄАПБ» у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цього договору, та ніяким чином не порушує права та законні інтереси Відповідача.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови вказаних договорів, не розрахувалася за отримані в борги та не сплатила відсотки за користування ними, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за договором №2397379 від 12.08.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, підлягають частковому задоволенню, а саме 5000 - сума заборгованості за тілом кредиту та 7 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно задоволеної частини позовних вимог.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 11, 207, 256, 258 -259, 261, 267, 526, 549, 629, 634, 638, 1054, 1077, 1080, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в рахунок оплати заборгованості за кредитним договором № 2397379 від 12.08.2024 в розмірі 5007 ( п'ять тисяч сім гривень) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судові витрати за сплату судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 940 (дев'ятсот сорок) гривень 22 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" ( 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк»);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.