Справа № 386/1091/25
Провадження № 2-др/386/6/25
Іменем України
11 вересня 2025 року
Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Червоненко Д.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву адвоката Васильченко Ганни Іванівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»,треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавиць виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив :
Представник позивача- адвокат Васильченко Г.І., звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по вказаній вище справі, яким просить стягнути з ТОВ «Бізнес позика» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000, 00 грн.
В обґрунтування заяви вказала, що 08 вересня 2025 року судом прийнято рішення, яким позов задоволено - виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича від 22.06.2021 року, реєстровий № 14618, визнано таким, що не підлягає виконанню. При поданні позивачкою позову нею було вказано, що витрати на професійну правничу допомогу складають 8000,00 грн. виходячи із розрахунку вартості правової допомоги адвоката: 1 година -2 000,00 грн., у тому числі, але не виключно за аналіз матеріалів виконавчого провадження та виконавчого напису нотаріуса, складання, оформлення та подання до суду позовної заяви, тощо. Докази остаточного розміру понесених позивачкою витрат на правничу допомогу будуть надані у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України - протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення. Отже, під час розгляду цієї цивільної справи позивачка понесла витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн., і вважає, що вони мають бути стягнуті саме з відповідача.
У зв'язку з тим, що позов позивачки задоволено у повному обсязі просить суд ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат у цій частині, стягнувши їх з відповідача на користь позивачки
Відповідно до п. 3 ч. 1 і ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Додаткове судове рішення ухвалюється відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Представник ТОВ «Бізнес позика», Крилова С.С. 04.07.2025 року надала суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до 2000,00 грн., посилаючись на те, що дана категорія справ, з урахуванням її складності, сукупних затрат на складання процесуальних документів та супроводження справи в суді, не підпадає під визначення складної неординарної справи, яка потребує самостійного, з боку адвоката, напрацювання відповідних примірників документів, тощо. Також посилається на практику Верховного Суду та зазначає, що Суд погодився з позицією ТОВ «БІЗПОЗИКА» щодо зменшення витрат на правову допомогу у справах про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню до 2000,00грн. Також, зазначила, що в судовій практиці в аналогічних судових справах суди критично ставляться до необґрунтовано завищених витрат в даній категорії справ та суттєво зменшують розмір відшкодування витрат на правову допомогу або задовольняють лише обґрунтований розмір витрат які підлягають стягненню з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору,зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірному порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вважає, що після задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач не позбавляється заборгованості за кредитним договором. Матеріальний стан позивача, як боржника у зв'язку з визнанням виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню залишається незмінним. Позивач тимчасово позбавляється примусового стягнення боргу за кредитним договором до отримання ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судового рішення про стягнення з позивача заборгованості в судовому порядку. Таким чином реальне значення справи для позивача полягає в отриманні певної відстрочки в виконані взятих на себе зобов'язань за кредитним договором що не призводить до виникнення, зміни або припинення майнових прав чи фінансових інтересів позивача. Відповідачем не подавались будь-які заяви по суті справи. Фактично в даній справі відсутня змагальність сторін. В справі наявні лише заяви по суті справи подані позивачем. На переконання відповідача вартість послуг адвоката є необґрунтовано завищеною та неспівмірною із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи, значенням справи для учасників.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини і дійшов наступного висновку.
Так, рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2025 року позовні вимоги задоволено та виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича від 22.06.2021 року, реєстровий № 14618, визнати таким, що не підлягає виконанню. Положеннями статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом. За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу. Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. За змістом ст.137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/ 16-ц. Як слідує з матеріалів цієї справи позивач в підтвердження витрат на правничу допомогу надав: договір про надання правничої (правової) допомоги № 1 від 06.06.2025 року, акт про надання правової допомоги за договором №1 про надання правничої (правової) допомоги від 06.06.2025 року від 10.09.2025 року, згідно якого сума послуг складає 8 000, 00 грн., детальний опис робіт ( наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги за договором про надання правничої ( правової) допомоги №1 від 06.06.2025 року, укладеним між адвокатом Васильченко Г.І. та ОСОБА_1 , де зазначено загальний витрачений час на дану справу 4 год. За змістом п. 3.1 договору про надання правової допомоги вартість правової допомоги в порядку почасової оплати виходячи із розрахунку вартості 1 год. Правової допомоги - 2 000, 00 грн. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. 04.07.2025 року відповідачем подане письмове клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, мотивоване тим, що вартість послуг адвоката в загальній сумі 8 000, 00 грн. є необґрунтовано завищеною та не співмірною із часом, витраченим на виконання робіт, обсягом виконаної роботи. та просив їх зменшити у зв'язку з не співмірністю із складністю справи до 2000,00 грн. Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК України та враховуючи клопотання відповідача, суд зважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній. На підстави викладеного, керуючись статтями133,137,141,263-265,270,352,354-355 ЦПК України, статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд,- ухвалив :
Заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»,треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавиць виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп..
В іншій частині вимог заяви відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Д. В. Червоненко