Справа № 347/1379/25
Провадження № 2/347/793/25
12 вересня 2025 року м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі :
Головуючої - судді : Крилюк М.І.,
Секретаря : Лазорик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Встановив :
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що між ними зареєстровано шлюб 10 вересня 2005 року виконавчим комітетом Кобаківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, актовий запис №14.
Від спільного шлюбу у подружжя народилося троє дітей, двоє з яких є вже повнолітніми, а одна неповнолітня донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Кобаківською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області серії НОМЕР_1 від 09.02.2009 року.
Останнім часом відносини між ними погіршилися, і в зв'язку з цим позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Вони не змогли налагодити нормальні подружні стосунки через різницю в характерах і поглядах на життя, відсутність спільних інтересів і вподобань, а також через втрату почуття любові один до одного. Сімейно-шлюбні відносини припинилися, вони не проживають разом, не ведуть спільного господарства і не підтримують подружніх стосунків.
Позивачка вважає, що збереження сім'ї і подальше спільне життя з відповідачем неможливе, оскільки це суперечить її інтересам. Вона просить суд розірвати шлюб між ними, оскільки сім'я розпалася, а шлюб носить виключно формальний характер.
Позивачка разом з неповнолітньою донькою зареєстровані і проживають за адресою: АДРЕСА_1 . В той же час відповідач не бажає в добровільному порядку брати участь в утриманні їх неповнолітньої дитини. Відповідач офіційно не працює, проте має неофіційні заробітки і перебуває за межами України. Стан здоров'я відповідача і його матеріальне становище дозволяють йому утримувати дитину. Інші утриманці у відповідача відсутні. Позивачка вважає, що відповідач має змогу сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі не менше ніж 1/4 частини від усіх видів його заробітку або доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, згідно з вимогами ст. 182 Сімейного кодексу України.
Позивачка просить суд розірвати шлюб та стягнути аліменти на утримання неповнолітньої доньки.
В судове засідання Позивач не з'явилася, але подала заяву з клопотанням розглянути справу без її участі. Вона підтримує свої вимоги і просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце його проведення. Причину своєї неявки суду не повідомив.
Враховуючи ці обставини, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, і тому вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Згідно з положеннями статті 281 ЦПК України, Косівський районний суд Івано-Франківської області постановив ухвалу від 12.09.2025 року про заочний розгляд справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, враховуючи вимоги ст. 110 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, і примушування до шлюбу не допускається.
Згідно зі ст. 109 Сімейного кодексу України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі подружжя, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні права, а також права їхніх дітей.
Із матеріалів справи вбачається, що 10 вересня 2005 року виконавчим комітетом Кобаківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області між сторонами в справі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, актовий запис №14, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 12.12.2005 року (а.с. 12).
Від спільного шлюбу у подружжя народилося троє дітей, двоє з яких вже досягли повноліття, та одна неповнолітня донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 13).
Позивачка в поданому позові стверджує, що останнім часом відносини між ними погіршилися, у зв'язку з чим вона звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Подружжя не змогло налагодити нормальні стосунки через різницю в характерах і поглядах на життя, відсутність спільних інтересів і вподобань, а також через втрату почуття любові. Сімейно-шлюбні відносини припинилися, вони не проживають разом, не ведуть спільного господарства і не підтримують подружніх стосунків.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.
Згідно ст.112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, клопотання про надання сторонам терміну для примирення до суду не надходило, а тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачкою в справі заявлено клопотання в вимогах позовної заяви про відновлення їй дошлюбного прізвища « ОСОБА_5 » що підлягає до задоволення.
За вимогами позову позивачкою в справі не заявлено вимогу про визначення судом місця проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що свідчить про відсутність між сторонами з цього приводу спору.
Підставною і такою, що підлягає до задоволення є заявлена позивачкою в справі позовна вимога про стягнення аліментів із відповідача виходячи із наступного:
Судом встановлено, що позивачка разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомістю про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданою Рожнівською територіальною громадою Косівського району Івано-Франківської області №547 від 01.07.2025 року (а.с. 14).
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, виданим Рожнівською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області №79 від 01.07.2025 року, позивачка з дитиною зареєстровані в АДРЕСА_1 , але фактично проживають за іншою адресою - АДРЕСА_1 . Умови проживання є задовільними. Позивачка належним чином доглядає за дочкою ОСОБА_3 (а.с. 15).
Відповідач не бере добровільної участі в утриманні неповнолітньої дитини, хоча офіційно не працює, однак із викладених позивачкою відомостей , які відповідачем не спростовано, ОСОБА_2 має неофіційні заробітки і перебуває за межами України. Стан здоров'я відповідача та його матеріальне становище дозволяють йому утримувати дитину.
Згідно зі ст. 141 СК України, мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частинами 1 та 2 ст. 184 Сімейного кодексу України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Суд при визначенні розміру аліментів враховує викладені позивачкою обставини та відсутність заперечень зі сторони відповідача. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене та керуючись положенням ст. 184 СК України, розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини необхідно визначити в розмірі не менше ніж 1/4 частини від усіх видів заробітку або доходу відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України.
Згідно зі ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тому аліменти слід присудити з 08.07.2025 р., тобто з дня пред'явлення позивачкою в справі позову.
Крім того, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір.
На підставі наведеного, ст. ст. 51, 56, 109 - 112, ст.ст.141, 180-185, 191 СК України , керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 10 вересня 2005 року виконавчим комітетом Кобаківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області актовий запис №14 - розірвати.
Відновити позивачці в справі, ОСОБА_1 , при оформленні розірвання шлюбу дошлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
Стягувати із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% (п'ятдесяти відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 1211,20 грн судового збору, отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Стягнення аліментів розпочати з 08.07.2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М.І. Крилюк