Справа № 346/4065/25
Провадження № 2/346/2308/25
12 вересня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого - судді Васильковського В.В.,
з участю секретаря - Максим 'юк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 , в інтересах якої діє: адвокат Костромін Наталія Романівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
І. Стислий виклад позицій сторін.
08.08.2025 року представник позивача звернулася до суду з даним позовом, в якому посилається на те, що сторони проживали в фактичних шлюбних відносинах з 2012 року. Під час спільного проживання в сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва серія НОМЕР_1 . У 2022 році позивач виїхала до Польщі, та з того часу сторони стали проживати окремо, відносини у них погіршились, та з часом вони перестали підтримувати сімейні стосунки. На даний час відповідач належної матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Позивачу самостійно важко утримувати неповнолітню дитину, враховуючи що йому повинен бути забезпечений належний рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий рівень позивач невзмозі забезпечити одна, тому відповідач, який є молодим та працездатним повинен сплачувати аліменти. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, вважає, що на сьогоднішній день, враховуючи критичне підвищення цін на продукти, ліки та побутові товари, визначений державою прожитковий мінімум на дитину є недостатнім для забезпечення нормального функціонування організму дитини, збереження його здоров?я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Невідповідність прожиткового мінімуму реальним цінам сьогодення, вважаю, не потребує доведення. Крім того, позивач оплачує значні суми за комунальні послуги де проживає син. Звертають увагу суду, що ОСОБА_3 , часто хворіє та потребує більше уваги як з моральної так і матеріальної сторони з боку батька. Мати в силу своїх можливостей самостійно забезпечує всім необхідним сина. Тому, просить стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини - ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі, в розмірі 4 000 грн.. щомісячно до досягнення ним повноліття, та судові витрати.
22.08.2025 року від представника відповідача, адвоката Бакай Л.О., надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що ознайомившись із пред?явленим позивачкою позовом до ОСОБА_2 , а також представленими доказами, якими остання обґрунтовує свої вимоги, вважаємо, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання їхнього сина у розмірі 4000 (тисячі) грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є необґрунтовано завищеними та безпідставними, враховуючи наступне. ОСОБА_2 , не заперечує ту обставину, що він є батьком неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому це фактично майже єдина обставина яка не потребує окремого доказування в ході судового розгляду по даній справі відповідно до вимог ст.82 ч. 1 ЦПК України. Твердження позивачки про те, що відповідач ОСОБА_2 є молодим та працездатним є необґрунтованими та такими, що не відповідають повною мірою дійсності з огляду на наступне. Згідно консультаційного висновку спеціаліста філії за напрямком «Інфекційні хвороби» КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 було встановлено важкий діагноз, а саме - ВІЛ - інфекція IV клінічна стадія. В20.1. Хвороба зумовлена ВІЛ, з проявами інших бактеріальних інфекцій. Тяжкі рецидивуючі бактеріальні інфекції, за виключенням пневмонії. ОСОБА_2 в період з 19.11.203 рік по 29.12.2023 рік, з 05.01.2024 по 22.01.2024 рік, з 29.01.2024 по 04.05.2024 рік брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі н.п. Червоне Пологівського району Запорізької області. Внаслідок проходження військової служби отримав травму, а саме: відкритий перелом акроміального відділу лівої ключиці, потребував заходів реабілітаційного характеру. ОСОБА_2 на разі має статус УБД. Згідно пенсійного посвідчення він являється інвалідом 3 групи, інвалідність армії. Незважаючи на вище викладене, ОСОБА_2 належним чином виконує обов?язки по утриманню та вихованню сина, є дбайливим та чесним батьком. До подачі позивачкою позову до суду про стягнення аліментів, відповідач займався розвитком та вихованням дитини: спільно проводив час з дитиною, забезпечував необхідним шкільним інвентарем, одягом, іграшками. Також регулярно надсилав кошти на утримання сина, який по факту не проживає з позивачкою, а знаходиться на утриманні у батьків останньої, бабусею - ОСОБА_4 та дідусем - ОСОБА_5 . На жаль, з огляду на важкий діагноз ОСОБА_2 , на даний час він не має офіційного та постійного місця працевлаштування. Його єдиний дохід це пенсія. Так, заявлений позивачкою розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є для нього непідйомним, адже стабільного доходу він не має. Окрім цього, відповідач готовий сплачувати аліменти на утримання сина, проте, його доходів не буде достатньо, щоб здійснювати утримання їхнього неповнолітнього сина у заявленому позивачкою розмірі, а також забезпечувати його нормальне існування, враховуючи підвищення цін на оплату комунально-житлових послуг, продукти харчування та речі першої необхідності, а також постійну потребу у лікуванні. 3 27.07.2024 року відповідач перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 . Спільних дітей у подружжя немає, але в їхній сім?ї є двоє неповнолітніх дітей від першого шлюбу ОСОБА_7 , про яких ОСОБА_2 також несе піклування, як голова сім?ї. Дружина відповідача має незадовільний стан здоров?я, щойно перенесла оперативне втручання (довідка буде надана), в подальшому потребує тривалої реабілітації. Також позивачем не надано будь-яких належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що підтверджують можливості надання матеріальної допомоги на утримання неповнолітнього сина в заявленому розмірі. З огляду на вищевказане, ОСОБА_2 спроможний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тому, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, та стягувати з ОСОБА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини - ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі, в розмірі2 000 грн.. щомісячно до досягнення ним повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
03.09.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій посилається на те, що ОСОБА_2 , має повних 34 роки. Згідно із Законом України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», до молоді належать громадяни віком від 14 до 35 років. Тому так, відповідач є особою молодого віку. Щодо посилань на третю групу інвалідності, зазначаємо, що третя група в Україні встановлюється особам із помірними порушеннями функцій організму, які зберігають здатність до самообслуговування та працездатність, але потребують певних полегшень, допоміжних засобів та соціального захисту. Люди з цією групою інвалідності можуть працювати, навчатися та вести повноцінне життя, якщо їм забезпечують необхідні реабілітаційні засоби та умови. Щодо реабілітації та лікування, зауважу, що учасники бойових дій мають низку пільг як: безоплатний проїзд на всіх видах транспорту, безоплатне лікування, реабілітацію, пільга на сплату комунальних послуг, тощо. Представник відповідача посилається на регулярність надсилання коштів на утримання сина ОСОБА_8 , 2015 р.н., однак не надає жодних доказів наведеному. Позивач спростовує твердження відповідача, що син перебуває на утриманні у її батьків, оскільки ОСОБА_9 , для належного утримання та забезпечення усім необхідним дитини змушена виїжджати на тимчасові заробітки за межі України, на підтвердження чого долучає копію договору про надання послуг. Крім того, під час перебування на роботі, позивач на ім'я матері ОСОБА_4 , систематично надсилає кошти на утримання сина, що також підтверджується інформацією ПриватБанку. Для того щоб одіти сина ( купити одяг, взуття), підтримувати у здоровій формі ( купити продукти харчування, необхідні ліки, відвідування стоматолога, інше), оплатити комунальні послуги, купити інші необхідні по віку дитини речі ( засоби гігієни, предмети для навчання, розвитку) витрачається набагато більша сума ніж 4000 грн. в місяць, що є загальновідомим фактом. Тому, вважає, оцінка, зазначена представником відповідача, про намір позивача незаконно збагатитися є несправедливою та образливою. Також, вважає, на даний час, представником відповідача не надано належних доказів перебування на утриманні у відповідача інших осіб. Як стверджує позивач, ОСОБА_10 здійснює платні перевезення пасажирів за кордон, і відповідно має доходи. Щодо твердження про те, що з позовної заяви та долучених до неї матеріалів не можливо прослідкувати про особливий стан здоров?я дитини, вважає, спростовується наданими медичними документами. Тому, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача 5000 гривень витрат на правову допомогу.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 11.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі, без повідомлення сторін.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що складено відповідний актовий запис № 4, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 від 06.08.2020 року (видане повторно) (а.с. 4).
Відповідно до копії Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 9340/23 від 03.08.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 24.07.2023 року по 03.08.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні. Також, встановлено, що йому діагностовано: дитячий церебральний параліч, лівобічний спастичний геміпарез зі стійкими тяжкими руховими порушеннями, логоневроз. Розбіжна співдружня альтернуюча косина, складний гуперметропічний асигматизм (10).
Згідно із копією Виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5112, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 06.06.2025 року 20.06.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні. Також, встановлено, що йому діагностовано: ДЦП. Лівобічний спастичний геміпарез зі стійкими тяжкими руховими порушеннями, логоневроз (а.с. 11).
Відповідно до копії екіпризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5229, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 17.06.2024 року 02.07.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні. Також, встановлено, що йому діагностовано: вроджений вивих лівої стегнової кістки (а.с. 12).
Згідно з копією військово-лікарської комісії № 224/47 від 17.05.2024 року, ОСОБА_2 , 1991 року народження, призваний на військову службу 07.09.2023 року, проведено медичний огляд ВЛК КНП «МБКЛМД Руднєва» ДМР протокол № 47 від 17.05.2024 року, діагностовано: відкритий перелом акроміального відділу лівої ключиці від 04.05.2024 року. Стан після оперативного лікування - неексцизійна обробка рани від 09.05.2024 року. Іммобілізація перелому від 16.05.2024 року. Поранення пов'язане із проходженням війської служби (а.с. 27).
Відповідно до копії Довідки про обставини травми № 1201 від 24.05.2024 року, солдат ОСОБА_2 , 1991 року народження, 04.05.2024 року одержав травму - відкритий перелом акроміального відділу лівої ключиці, за обставин: під час виконання службових обов?язків у складі військової частини НОМЕР_3 на околицях населеного пункту Червоне, Пологівського району Запорізької області, в районі ведення бойових дій, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні. Отримання травмування солдатом ОСОБА_2 , не є наслідком вчинення ним дисциплінарного, адміністративного чи кримінального правопорушення. Причиною отримання травми солдатом ОСОБА_2 , стала його особиста необережність. Під час події не знаходився в стані алкогольного чи наркотичного сп?яніння (а.с. 32).
Згідно з копією Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААД № 064102 від 16.09.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю третьої групи, причина інвалідності - захворювання, пов'язане з проходженням військової служби (а.с. 35).
Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 від 12.02.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю третьої групи, інвалідність армії (а.с. 36).
Згідно з копією посвідчення серія НОМЕР_5 від 07.06.2024 року, ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій (а.с. 37).
Відповідно до копії консультаційного висновку спеціаліста від 15.05.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз, а саме - ВІЛ - інфекція IV клінічна стадія. В20.1. Хвороба зумовлена ВІЛ, з проявами інших бактеріальних інфекцій. Тяжкі рецидивуючі бактеріальні інфекції, за виключенням пневмонії (а.с. 38).
Згідно з копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_6 від 27.07.2024 року, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 27.02.2024 року зареєстровано шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_11 », про що складено відповідний атковий запис № 351 (а.с. 39).
Відповідно до копії довідки про доходи № 1902839357091921, ОСОБА_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області, та отримує пенсію по інвалідності, сума пенсії за період: з 01.02.2025 року по 31.07.2025 року складає - 56 669 грн. 33 коп. (а.с. 40).
ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.
Відповідно до ст.. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В ч.1 статті 182 СК України наведено перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.
Як зазначено в ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ст.. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
V. Оцінка суду
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд вважає доведеною ту обставину, що відповідач є батьком:ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір'ю.
Відповідно підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення на його утримання аліментів.
Що стосується розміру аліментів, то при його визначенні суд доходить таких висновків.
Суду не надано доказів того, що відповідач має достатній заробіток для того, щоб сплачувати мінімальний рекомендований та більше мінімального рекомендованого ч. 2 ст. 182 СК України розміру аліментів.
В той же час, суд вважає, що мінімально гарантованого розміру аліментів в розмірі 50 % прожиткового мінімуму на одну дитину буде недостатньо для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Враховуючи стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, розмір його пенсії, суд доходить висновку, що з нього слід стягувати аліменти в розмірі 2400 гривень на дитину.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає, що слід зменшити витрати на правову допомогу пропорційного задоволеним позовним вимогам та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 2800 гривень.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проте, в силу положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, судовий збір стягненню із ОСОБА_2 , не підлягає.
На підставі викладеного та ст. 180-184 СК України та, керуючись ст.ст. 247 ч. 2, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень щомісячно до досягнення ним повноліття, а також 2800 гривень витрат на правову допомогу.
Стягнення аліментів розпочати з часу звернення до суду, тобто з 08.08.2025 року.
Рішення підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів за 1 місяць.
В задоволенні решти позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду через.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: Васильковський В. В.