Справа № 344/11906/25
Провадження № 2/344/4179/25
11 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» 08.10.2018 року був укладений кредитний договір № Z75.00109.004411838, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 23 840.00 грн., строком на 08.10.2021 року.
У зв'язку з не поверненням отриманих коштів за Договором кредиту та відповідно до Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором № Z75.00109.004411838 від 08.10.2018 року станом на 19.12.2023 р. (дата відступлення) заборгованість становить 49 520,38 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 17 134,75 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 5 515,41 грн.; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту - 26 870,22 грн.
В подальшому 19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023. Відповідно до цього договору ТОВ «Оптіма Факторинг» набуло право вимоги до боржників, визначених в реєстрі боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z75.00109.004411838.
22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладений Договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» прийняв права вимоги в тому числі за кредитним договором № Z75.00109.004411838 від 08.10.2018 року.
Оскільки відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № Z75.00109.004411838 від 08.10.2018 року в розмірі 49 520,38 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 17 134,75 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 5 515,41 грн.; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту - 26 870,22 грн., витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглядати справу за їх відсутності, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.
Крім того, повідомлення відповідача було здійснено на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» на веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного.
Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Оскільки відповідач не виконує умови договорів у добровільному порядку, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
08.10.2018 року між ОСОБА_1 та П АТ «Ідея Банк» був укладений кредитний договір № Z75.00109.004411838. За даним договором відповідач отримав фінансовий кредит в розмірі 23 840,00 грн на поточні потреби, включаючи витрати на страховий платіж на строк 36 місяців. Банк надав кредит у день підписання даного договору. Позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (а.с. 5-7).
Згідно п. 1.3 Договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 0,49% річних від залишкової суми кредиту. За обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором.
У пункті 1.12 Договору вказано, що позичальник надає свою згоду на укладення за рахунок позичальника як страхувальника та застрахованої особи договору добровільного страхування життя. Цим договором позичальник доручає та дає розпорядження банку переказати страховику в безготівковій формі кредитні кошти в частині суми страхового платежу, належного страховику, через транзитний рахунок Банку.
Пунктом 1.13 договору передбачено, що банк відкриває позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг «Card Blanche Blue ID INS», що обслуговується на умовах Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
У п.6.1 Договору сторонами узгоджено графік щомісячних внесків за кредитним договором, а саме за період з 08.11.2018 року по 08.10.2021 року.
Вказаний кредитний договір був підписаний особисто ОСОБА_1 08.10.2018 року (а.с.8).
До матеріалів позовної заяви позивачем долучено паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, у якому зазначені умови кредитування (а.с.9-11).
Одночасно з кредитним договором між ПАТ «Страхова компанія «ТАС», від імені якого діє ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування життя № Z75.00109.004411838 від 08.10.2018 року. Розмір страхового внеску за договором складає 3 288,28 грн. (а.с.15-17).
08.10.2018 року відповідачем підписано заяву Z75.00109.004411838 про акцепт публічної оферти ПАТ «Ідея Банк» на укладення Договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку ПАТ «Ідея Банк», згоду фізичної особи-суб'єкта кредитної історії та письмову згоду фізичної особи - клієнта банку (а.с.13).
08.10.2018 року відповідачу було виплачено кредитні кошти в сумі 20 551,72 грн., що підтверджено ордером-розпорядженням №1 про видачу кредиту за договором Z75.00109.004411838 від 08.10.2018 року на рахунок НОМЕР_1 , та ордер-розпорядження № про сплату страхового платежу в сумі 3 288,00 грн. (а.с.18).
З виписки ПАТ «Ідея банк» по рахунку № НОМЕР_2 за період з 08.10.2018 по 19.12.2023 року вбачається, що заборгованість відповідача станом на 08.10.2019 року становить 39 176,00 грн (а.с.19-22).
Відповідно до довідки розрахунку ПАТ «Ідея банк» від 19.12.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором Z75.00109.004411838 від 08.10.2018 року станом на 19.12.2023 року становить 49 520,38 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 17 134,75 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 5 515,41 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями в розмірі 26 870,22 грн. (а.с.23).
19.12.2023 року між акціонерним товариством «Ідея Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 19/12-2023 (а.с. 28-34).
Відповідно до п. 2.1,2.2 Договору факторингу AT «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження AT «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед AT «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами в день укладення цього договору.
Так, ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» зобов'язання за Договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував суму, визначену в розділі 3 договору факторингу на користь AT «Ідея Банк», що підтверджується платіжною інструкцією від 20.12.2023 року (а.с.38).
На виконання п.2.2. Договору між AT «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» підписано реєстр боржників, відповідно до п.1057 якого передано Кредитний договір Z75.00109.004411838 від 08.10.2018 року в загальному розмірі 49 520,38 грн. (а.с.35-37).
22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» прийняв права вимоги (а.с.40-44).
Так, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов'язання за Договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував суму, визначену в розділі 3 договору факторингу на користь ТОВ «Оптіма Факторинг», що підтверджується платіжною інструкцією від 26.12.2023 року (а.с.48).
На виконання п.2.2. Договору між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» підписано реєстр боржників, відповідно до п.1057 якого передано Кредитний договір Z75.00109.004411838 від 08.10.2018 року в загальному розмірі 49 520,38 грн. (а.с.45-47).
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України.
Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Також, згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник (у даному випадку - відповідач) вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Відповідно до ч. 1ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Частиною 1статті 1049 ЦК Українипередбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першоїстатті 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно зст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зістаттею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Судом встановлено, що відповідачем не виконано умови укладеного договору та не повернуто позивачеві отримані кошти.
Відповідно до довідки розрахунку ПАТ «Ідея банк» від 19.12.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором Z75.00109.004411838 від 08.10.2018 року станом на 19.12.2023 року становить 49520,38 грн., що складається з заборгованості за основним боргом 17 134,75 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 5 515,41 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями в розмірі 26 870,22 грн.
Зазначений розрахунок заборгованості за договором відповідачем не спростований.
Враховуючи, що відповідач не виконав зобов'язання за укладеним договором, суд вважає доведеними наявність підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за основним боргом в сумі 17 134,75 грн.; та заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 5 515,41 грн.
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями в розмірі 26 870,22 грн., слід зазначити наступне.
Пунктом 1.10 Договору визначено, що Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.
На спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», адже за договором позичальнику надано споживчий кредит та такий укладено зі строком погашення кредиту більше одного місяця.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа № 202/5330/19) у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин умова кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.
Суд звертає увагу, що п.1.10 Договору не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту. Надання інформації по рахункам позичальника споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, обов'язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року (справа № 755/11636/21) та від 16 листопада 2022 року (справа № 755/9486/21).
Аналізуючи умови договору, суд прийшов до переконання про те, що позивачем не подано доказів у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України, які б підтверджували, які саме послуги надаються відповідачеві за котрі необхідно здійснювати сплату комісії в сумі 26 870,22 грн., а відтак суд прийшов до висновку що у цій частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача слід стягнути 1 385,01 (22 650,16 грн. : 49 520,38 грн. = 0,4574; 0,4574 * 3 028,00 грн. = 1 385,01 грн.) судового збору на користь позивача.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що ч.1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 в справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 в справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/ 16-ц.
На підтвердження отримання професійної правничої допомоги позивачем надано договір про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія«Профіт Капітал» та АО «Правовий Курс» (а.с.49-52); додаткову угода №1/1 до договору про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024 уклажену між ТОВ «Фінансова компанія«Профіт Капітал» та АО «Правовий Курс», згідно якої сторони дійшли згоди доповнити п.3.1 договору підпунктом 3.1.1 та викласти його у такій редакції: «за договором про надання правової допомоги, що полягає у вчиненні об'єднанням дій, передбачених п.1.1.1. цього договору клієнт додатково сплачує на користь Об'єднання винагороду у нижченаведеному розмірі, що становить 7 000,00 грн. (а.с.53); акт №1 прийому-передачі боржників за договором про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024, згідно якого АО «Правовий Курс» прийняв від ТОВ «Фінансова компанія«Профіт Капітал» реєстр боржників згідно з умовами договору №02-24 від 01.07.2024, зокрема в особі боржника ОСОБА_1 за кредитним договором Z75.00109.004411838 від 08.10.2018 (а.с.54); акт прийому-передачі наданої правової допомоги від 14.05.2025 року, згідно договору про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024, зокрема щодо кредитного договору Z75.00109.004411838 від 08.10.2018 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , за яким ТОВ «Фінансова компанія«Профіт Капітал» сплачує АО «Правовий діалог» в сумі 7000 грн (а.с.55); платіжна інструкція від 05.06.2025 року №1395, де платник ТОВ «Фінансова компанія«Профіт Капітал» отримувач АО «Правовий Курс», сума платежу 147 000 грн, призначення платежу: оплата правової допомоги згідно договору №02-24 від 01.07.2024 року (а.с.57).
Враховуючи складність справи, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених, або тих які будуть понесені стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, суд вважає наявними підстави для стягнення на користь позивача понесених витрат по сплаті правничої допомоги.
Враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3 201,80 грн (22 650,16 грн. : 49 520,38 грн. = 0,4574; 0,4574 * 7 000,00 грн.=3 201,80 грн.)
На підставі викладеного та керуючись стст. 509, 525, 526, 530, 551, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, стст. 4, 5, 7, 12, 13, 76-80, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, Код ЄДРПОУ: 39992082, заборгованість за кредитним договором Z75.00109.004411838 від 08.10.2018 року в сумі 22 650 (двадцять дві тисячі шістсот п'ятдесят) гривень 16 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, Код ЄДРПОУ: 39992082 витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 385 гривень 01 копійку та витрати на правову допомогу в розмірі 3 201 гривню 80 копійок.
В решті вимог позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, Код ЄДРПОУ: 39992082.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 .
Суддя Татарінова О.А.