Справа № 204/7673/25
Провадження № 3/204/1925/25
13 серпня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Некрасов О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Одеської області, громадянина України, не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 859204 від 07 липня 2025 року, 20 квітня 2025 року о 21 годині 40 хвилин ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , з хуліганських спонукань, спричинила фізичного болю ОСОБА_2 , провокувала конфлікт, поводила себе агресивно відносно постраждалої, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що вона конфлікт не спричиняла. Вона не поводилася агресивно. Натомість на неї тисли морально та погрожували скаргами. Потерпіла прийшла до них туди, де вони св'яткували Пасху, а саме в гаражне приміщення, де була вона та її наречений ОСОБА_3 . Потерпіла прийшла у нетверезому стані, конфлікту ніякого не було, були погрози та скарги на її адресу. Потерпіла намагалась з'ясувати стосунки, та вимагала показати докази того, що вона налаштовує доньку проти неї. ОСОБА_1 не реагувала на потерпілу, оскільки мова її була невнятна у зв'язку із перебуванням у стані сп'яніння. Там також на місці була й донька ОСОБА_3 , вона у той час перебувала разом із ними.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що у неї із ОСОБА_1 був конфлікт. Вона прийшла до гаражного кооперативу, задля того, щоб забрати свою дитину. Дитина попросила її забрати, однак потім попросилася ще трохи часу погратися. Вона дозволила дитині ще погратися. Коли вдруге вона йшла до гаражного кооперативу то побачила дітей, які там гуляли. Між тими дітьми була й її донька. За ними ніхто не наглядав. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в цей час були в гаражі. Коли вона підійшла до гаражу, то почула, як ОСОБА_4 говорить ОСОБА_5 : « ОСОБА_6 їй, скажи». Вона зайшла на поріг гаражу та запитала: « ОСОБА_7 ?». ОСОБА_5 не зміг відповісти, а ОСОБА_4 їй відповіла, що вона налаштовує дитину проти ОСОБА_4 . Потім між ними зав'язалася розмова, ОСОБА_4 запропонувала їй сісти. Двері гаражу були прикритими, задля того щоб діти не почули, що вони гучно розмовляють. Розмова між ними була ні про що, ОСОБА_4 чіплялася за слова. Потім щось обурило ОСОБА_4 та вона її штовхнула, вона впала, а ОСОБА_4 сіла на неї зверху. Вона відштовхнула ОСОБА_4 поставила їй ногу на груди, однак не змогла її скинути, а ОСОБА_4 почала говорити: « ОСОБА_8 нормально поговоримо». Вона сказала, що нормально поговорити не вийде, оскільки ОСОБА_4 сидить на ній. Потім вона просила ОСОБА_4 відпустити її та вона пішла із донькою додому. Коли ОСОБА_4 її відпустила, вона пішла, але вони вийшли та вона вже кричала, оскільки у неї був шоковий стан.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оцінивши докази кожен окремо та у сукупності, перевіривши їх належність, допустимість, достатність та достовірність, суддя дійшов до наступних висновків.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямового або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства.
Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого із цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.
Верховний Суд України у постанові № 5-17кс12 від 04 жовтня 2012 року надав висновок, згідно з яким хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об'єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство», зазначено, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним караних дій. Як хуліганство дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Головним критерієм розмежування хуліганства від інших діянь є відсутність мотиву на вчинення хуліганських дій.
Проте, дії ОСОБА_1 були викликані виключно неприязненими відносинами із потерпілою ОСОБА_2 , однак жодним чином не були направлені на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під'їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об'єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та на вокзалів.
Також, слід взяти до уваги, що події, які відбулися між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були вчинені не у громадському місці, а в приміщенні гаражу, внаслідок чого, не було порушено громадський порядок та спокій громадян.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому провадження слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 290, 291 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку із відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя О.О. Некрасов