Справа № 201/6266/25
Провадження № 2/201/3289/2025
04 вересня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра
в складі : головуючого судді Батманової В.В.
при секретарі: Дейнега А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Соборного районного суду міста Дніпра в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Жуковський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по утримання та обслуговування будинку,
До Соборного районного суду міста Дніпра 21 травня 2025 року надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Жуковський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по утримання та обслуговування будинку, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ОСББ «ЖК «Жуковський» 8642,58 грн., заборгованості по щомісячним внескам та платежам. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що ОСББ «ЖК «Жуковський» забезпечує реалізацію прав співвласників багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 .
Відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 .
Діючи в межах Закону «Про ОСББ» та статуту ОСББ загальні збори співвласників протокольними рішеннями від 16.10.2023 затверджували розмір внесків на управління багатоквартирним будинком в сумі - 10 грн. за кв.м. з загальної площі приміщення щомісячно.
Рішенням від 11.06.2024 загальних зборів ОСББ затверджено кошторис на придбання необхідних матеріалів, обладнання для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії та оплати робіт підрядників, суму кошторису розподілено пропорційно загальної площі квартир, нежитлових приміщень та паркомісць, в результаті поділу суми кошторис розмір внеску склав 76,86 грн. за кв.м. з загальної площі приміщення одноразово.
В порушення норм чинного законодавства і Статуту, відповідач внески за квартиру не сплачує в повному обсязі. За розрахунком позивача, заборгованість по внескам за останній період з червня 2024 по квітень 2025 року складає 8 642,58 грн., з яких 7 698,63 грн. - сума заборгованості по внескам; 799,79 грн. - інфляційне збільшення суми боргу; 144,16 грн. - 3% річних.
Враховуючи викладене, посилаючись на норми ст.ст. 15, 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість по внескам і платежам в сумі 8 642,58 грн., витрати на судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 21 травня 2025 року указана позовна заява передана для розгляду судді Батмановій В.В.
Ухвалою судді від 22 травня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Жуковський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по утримання та обслуговування будинку.
Представник позивача надала заяву в якій просила задовольнити позов в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних та судового збору, просила розглядати справу без участі представника.
Відповідач надала докази сплати заборгованості та клопотання в якому просила відмовити в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних оскільки в країні діє правовий режим військового стану.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 26.04.2016 співвласниками багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 створено та зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Жуковський». ОСББ «ЖК «Жуковський» здійснює утримання та обслуговування будинку. Відповідно до статуту об'єднання одним із основних завдань та предметом діяльності об'єднання є, зокрема, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку. Також, окремо узгоджено розміри внесків і платежів співвласників ОСББ «ЖК «Жуковський».
Відповідно до протоколу зборів співвласників ОСББ «ЖК «Жуковський» від 16.10.2023, затверджено тарифи на утримання будинку в сумі - 10 грн. за кв.м. з загальної площі приміщення.
Відповідно до рішення від 11.06.2024 загальних зборів ОСББ затверджено кошторис на придбання необхідних матеріалів, обладнання для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії та оплати робіт підрядників, суму кошторису розподілено пропорційно загальної площі квартир, нежитлових приміщень та паркомісць, в результаті поділу суми кошторис розмір внеску склав 76,86 грн. за кв.м. з загальної площі приміщення одноразово.
ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_3 .
Відповідач не виконує свої зобов'язання, як співвласник житлового будинку, у якому створене ОСББ «ЖК «Жуковський», а саме зі сплати внесків за період з червня 2024 по квітень 2025 у відповідача виникла заборгованість в розмірі 8 642,58 грн., з яких 7 698,63 грн. - сума заборгованості по внескам; 799,79 грн. - інфляційне збільшення суми боргу; 144,16 грн. - 3% річних, що підтверджуються відповідними рахунками.
Згідно наданої відповідачем квитанцію вбачається, що відповідач сплатила заборгованість у розмірах 4500 грн. та 3610,63 грн.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин).
Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно із частиною 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Згідно із статтями 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Згідно із ч. 4 ст. 13 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У частині першій статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до статті 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі - Правила).
Згідно з пунктом 7 зазначених Правил власник квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Обов'язок по оплаті житлово-комунальних послуг, утримання будинку і прибудинкової території в будинках (квартирах) приватного житлового фонду покладено на власника.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, правовідносини, в яких замовник зобов'язаний оплатити надану послугу у грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовими зобов'язаннями.
Тобто, згідно із зазначеними правовими нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
З урахуванням наведеного відсутність укладеного між сторонами договору не є підставою для несплати за надані позивачем і спожиті відповідачем житлово-комунальні та інші послуги.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2019 року (справа № 753/1391/17, провадження № 61-34537св18), від 21 листопада 2019 року (справа № 464/5927/15, провадження № 61-33479св18).
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Частиною 1 статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Статтею 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч. 6, 7, 8 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об'єднання співвласників, зобов'язані нести витрати по утриманню спільного майна незалежно від членства в об'єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів.
У статті 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Розглядаючи вимоги позову від яких позивач не відмовився, слід заначити, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові
Наявність боргу не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином.
Отже, законодавець розділяє поняття неустойки (штрафів, пені) та індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, розділяє визначення, правову природу та характер нарахування.
Відтак, суд критично ставиться до заперечень відповідача, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу та 3 відсотки річних не є штрафною санкцією.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку, що відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає ОСББ «ЖК «Жуковський» й зобов'язана сплачувати за спожиті послуги у встановлений законом строк, але остання не виконує свої обов'язки, тому за період з червня 2024 по квітень 2025 року у відповідача існує заборгованість по нарахованим інфляційним збиткам та 3% річних на загальну суму 943,95 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
На підставі ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 028 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Жуковський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по утримання та обслуговування будинку задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Жуковський» (код ЄДРПОУ 40442950) заборгованість за період з червня 2024 по квітень 2025 року по нарахованим інфляційним збиткам та 3% річних у розмірі 943 (дев'ятсот сорок три) грн., 95 коп., з яких 799 (сімсот дев'яносто дев'ять) грн., 79 коп. - інфляційне збільшення суми боргу; 144 (сто сорок чотири) грн., 16 коп. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Жуковський» (код ЄДРПОУ 40442950) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В.В. Батманова