Справа № 229/2235/24
Провадження № 1-кп/211/717/25
11 вересня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданніу режимі відеоконференції клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту який обвинувачуєтьсяу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 406, ч. 1 ст. 115 КК України, -
У провадженні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052140000553 від 01 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 406, ч. 1 ст. 115 КК України.
11 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно ОСОБА_5 на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22:00 год. до 06:00 год.
В обґрунтування клопотання захисник зазначила, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 406, ч. 1 ст. 115 КК України. На підставі ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.08.2025 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Захисник вважає, що ризики, наведені прокурором у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не знайшли свого підтвердження, оскільки обвинувачений є військовослужбовцем, має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, за період часу перебування поза межами гаупвахти на свідків та потерпілу тиску жодним чином не здійснював, а також просить суд звернути увагу на стан здоров'я обвинуваченого та потребу у належному отриманні медичної допомоги, яка не надається йому в умовах ізоляції.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримала своє клопотання, просила задовольнити та змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на підстави, викладені у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника, просив задовольнити та змінити застосований відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обґрунтовуючи свою позицію тим, що має проблеми зі здоров'ям та потребує курсу лікування препаратами, які не надаються йому в умовах ізоляції.
Прокурор ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні клопотання захисника та не змінювати запобіжний захід, посилаючись на те, що обвинуваченим вчинено особливо тяжкий злочин і лише застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою може забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Потерпіла ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, оскільки вважає, що ризики, зазначені стороною обвинувачення під час застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявні і дотепер, а також зазначила, що у обвинуваченого відсутнє місце реєстрації на території України, раніше він систематично ухилявся від суду, перебував у розшуці та впливав на свідків у даному кримінальному провадженні.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом чи про зміну способу їх виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про доцільність зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, суд враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
04 серпня 2025 року на підставі ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.07.2025 року про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченого ОСОБА_5 було затримано працівниками ВКП Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 серпня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гаупвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, з моменту фактичного затримання з 04 серпня 2025 року до 02 жовтня 2025 року включно, без визначення застави.
Суд не може погодитися з позицією захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого умисного злочину проти життя та здоров'я особи, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, і усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може переховуватися від суду. Також, враховуючи тяжкість пред'явленого йому обвинувачення та стадію судового провадження, коли судовий розгляд по справі не розпочато, свідки сторони обвинувачення та потерпіла не допитані судом, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_5 впливу на вказаних осіб, що також дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_5 може впливати на вказаних осіб.
Цей ризик підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_6 , яка у підготовчому судовому засіданні повідомила, що обвинувачений ОСОБА_5 намагався вплинути на свідка ОСОБА_7 , якого просив допомогти уникнути відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, шляхом зміни показань ОСОБА_7 як свідка.
Під час розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурором доведена наявність ризиків, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків, потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 406, ч. 1 ст. 115 КК України. Також прокурором було доведено обставини, передбачені п. 3 ч.1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків, а також наявність обвинувачення у вчиненні ОСОБА_5 зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується матеріалами кримінального провадження та даного клопотання.
Також, обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні - є те, що обвинувачений будучи військовослужбовцем, перебуваючи на заступника командира бойової машини - навідника-оператора 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у званні молодшого сержанта, може вплинути на потерпілих та свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - є те, що обвинувачений ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець, маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців, може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків та потерпілих. Імовірність впливу на свідків та потерпілих за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, обвинувачений перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розгляду кримінального провадження. До того ж, обвинувачений неодноразово не з'являвся у підготовче судове засідання, будучи повідомленим належним чином та не повідомивши суду про причини своєї неявки. Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 10 квітня 2024 року був оголошений у розшук, а відповідно до ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 липня 2025 року, було надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що обвинувачений ОСОБА_5 умисно ухилявся від явки до суду, що перешкоджає своєчасному розгляду відносно нього кримінального провадження.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інші кримінальні правопорушення, є те, що обвинувачений, вчиняючи кримінальні правопорушення, в умовах воєнного стану, фактично нехтуючи покладеними на нього обов'язками згідно статуту Збройних Сил України тим самим вставши на злочинний шлях, може вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числи військові, зокрема передбачені ст. 407 КК України (Самовільне залишення військової частини або місця служби) ст. 402 КК України (Непокора), та ст. 408 КК України («Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу»), враховуючи те, що обвинуваченому загрожує покарання до 15 років позбавлення волі, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість вчинення останнім кримінального правопорушення.
Отже, беручи до уваги вищезазначене, вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати.
Суд уважає недоцільним зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що є територію іншої держави, зареєстрованого місця проживання на території України не має, а квартира, вказана захисником ОСОБА_4 у її клопотанні про зміну запобіжного заходу, а саме: АДРЕСА_2 , належить, зі слів обвинуваченого ОСОБА_5 , його співмешканці, яка згоду на перебування останнього під домашнім арештом у за цією адресою не надала. Також суд уважає, що вказаний запобіжний захід в умовах воєнного стану, може створити негативну тенденцію для інших військовослужбовців, які умисно можуть вчиняти інші військові злочини, аби не захищати територіальну цілісність країни на лінії зіткнення, що може призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України. Обрання відносно нього іншого запобіжного заходу створить передумови для переховування ОСОБА_5 від суду.
Враховуючи зміст пред'явленого обвинувачення ОСОБА_5 , характер та обставини протиправних дій, тяжкість злочину, в якому він обвинувачується, що виправдовує продовження тримання обвинуваченого під вартою і у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, який за належним врахуванням принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.
Даних про те, що обвинувачений ОСОБА_5 за станом здоров'я чи з інших причин не може утримуватися під вартою судом не встановлено. Обставини, наведені захисником та обвинуваченим, щодо ненадання останньому належної медичної допомоги жодним чином не підтверджений. До того ж, ОСОБА_5 є військовослужбовцем, а отже, за станом здоров'я визнаний придатним до проходження військової служби.
З урахуванням вищевикладеного, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід не вбачається, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи, у тому числі і домашній арешт, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого, а обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, тому у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 193-194, 196, 198, 201, 315, 331, 336, 350, 369-372 КПК України, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - відмовити.
У підготовчому судовому засіданні по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 406, ч. 1 ст. 115 КК Україниоголосити перерву до 15 години 00 хвилин 16 вересня 2025 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, обвинуваченим ОСОБА_5 - в той же строк, з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали буде складений та оголошений 12.09.2025 року о 10 годині 00 хвилин.
Головуючий суддя ОСОБА_1