Справа № 211/7435/25
Провадження № 3/211/3381/25
іменем України
12 вересня 2025 року
Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Костенко Є.К., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
У провадження судді надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №364696 від 17.06.2025, відповідно до якого зазначається, що 17.06.2025 о 16:17 год., в м. Дружківка по вул. Яківлівська, 4, водій ОСОБА_1 керував т.з. «ВАЗ 211010», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, шкіри. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Євсєєвим В.В. було подано до суду клопотання про закриття провадження з мотивів того, що зупинка транспортного засобу була незаконною, не повідомлено причини зупинки, ознаки сп'яніння працівниками поліції не озвучувались одразу, а вже під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, запропонував пройти освідчення водію через повідомлення водієм, що він вживав раніше канабіс 2-3 тижні тому, не на місці зупинки, а одразу в медичному закладі, водію не було оголошено про його права. Також, зазначає, що в протоколі не зазначено технічного засобу, яким було здійснено відеофіксацію, а тому відеозаписи не можуть вважатись належним та допустимим доказом у справі. Зазначає, що протокол складено у формі роздруківки касового чеку, що протирічить вимогам законодавства. Просить закрити адміністративне провадження в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Євсєєв В.В. наполягав на обставинах, викладених в його клопотанні та просив закрити провадження у справі.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті відповідно до положень ст.268 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки за ст. 130 КУпАП її присутність не є обов'язковою.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, суду надані такі доказами: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №364696 від 17.06.2025; направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу від 17.06.2025 з метою виявлення стану сп'яніння, яке виконано не було; відеозапис; акт прийому-передачі транспортного засобу між представником поліції та військової частини від 17.06.2025; військово-облікові документи ОСОБА_1 , його водійським посвідченням у виді роздруківки з сервісу "Дія"; постановою серії ЕНА №5001307 від 17.06.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем безпеки, за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Надаючи оцінку твердженням захисника суддя зазначає наступне.
Відповідно до абз. 6 п. 1 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі зазначається, що за наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
Таким чином, зазначені захисником аргументи з приводу того, що протокол складено у формі чеку, що тягне за собою його незаконність, спростовується вимогами чинного законодавства.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зважаючи на зазначене, суд констатує, що дійсно в протоколі серії ЕПР №364696 від 17.06.2025 не вказано назву конкретного технічного запису, на який було зафіксовано правопорушеення, разом із цим, диск із відеозаписом було додано до матеріалів справи, які були передані до суду поліцією. Даний відеозапис відповідає вимога ст.251 КУпАП щодо змісту джерел, які містять доказову базу, оскільки на ньому чітко відображається учасники провадження, дата, час, місце адміністративного правопорушення, які відповідають обставинам, зазначеним у протоколі серії ЕПР №364696 від 17.06.2025.
З огляду на зазначене, суд вважає поданий відеозапис належним та допустимим доказом.
Щодо відсутності причин зупинки транспортного засобу, встановлено, що ОСОБА_1 було зупинено у м. Дружківка Донецької області. Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що поліцейський може зупинити транспортний засіб, не лише у разі порушення ПДР, а, зокрема, і у випадку, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Так, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово було продовжено в установленому законодавством порядку. Згідно з п. 6, 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів та перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України. Місто Дружківка Донецької області є територією наближеною до зони ведення активних бойових дій, що передбачає можливість посилених заходів, направлених, зокрема, і на перевірку водіїв транспортних засобів. Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» причиною зупинки транспортного засобу може бути порушення водієм Правил дорожнього руху. В матеріалах справи наявна постанова серії ЕНА №5001307 від 17.06.2025, згідно з якою ОСОБА_1 було зупинено на вул. Яківлівська,4 17.06.2025 о 16:17 та притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Стороною захисту не надано суду доказів, що зазначена постанова була скасована, а отже вона свідчить про те, що водія ОСОБА_1 було зупинено, зокрема, і через порушення ПДР. З огляду на зазначене, враховуючи запровадження в країні воєнного стану, суд не вбачає порушення в діях працівників поліції щодо зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки такі дії відповідають п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом вказаної норми до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тільки тоді, коли огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння було проведено у встановленому чинним законодавством порядку.
Процедура направлення та проведення медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння регулюється Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою КМУ від 17.12.2008 №1103 (надалі - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція).
Згідно з п.п. 2, 3, 4 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до положень Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Саме при встановленні зазначених вище ознак поліцейський має право висунути вимогу водію про проходження огляду на виявлення стану сп'яніння.
Визначаючи склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, обов'язково необхідно встановлювати наявність дійсних підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, передбаченими п.п. 3, 4 розділу І Інструкції. Саме наявність/відсутність таких підстав зумовлює правомірність/неправомірність дій працівників поліції щодо пред'явлення вимоги пройти огляд на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку.
Здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об'єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ці ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, але і надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, зокрема, вказати на наявність цих ознак свідкам та відібрати у них пояснення з цього приводу або зафіксувати їх за допомогою відеозапису.
Разом із цим, з дослідженого у судовому засіданні відеофайлу вбачається, що працівником поліції не було озвучено ознаки наркотичного сп'яніння у водія до складання адміністративного протоколу, а вже під час складання протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП працівником поліції було згадано, що він не визначив ознаки наркотичного сп'яніння, та зазначено, що йому здається, що у водія неприродна блідість обличчя.
Отже, оглядом відеозаписів чітко встановлено недотримання працівниками поліції процедури перевірки на встановлення ознак наркотичного сп'яніння, фактично озвучена вже по факту складання протоколу ознака наркотичного сп'яніння, на думку суду, була надумана виключно, що знайти привід для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Крім того, суд вважає за необхідне надати оцінку причинам, за яких ОСОБА_1 відмовився їхати до закладу охорони здоров'я для проходження медичного огляду. Так, йому дійсно було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я, однак останній відмовився пояснюючи тим, що він у цей момент приймає безпосередню участь у виконанні бойового завдання, те не може проїхати у м. Краматорськ.
У судовому засіданні судом було досліджено долучену стороною захисту довідку №01/02/130/02/2509 від 01.09.2025, згідно з якою встановлено, що з 29.03.2025 по 18.06.2025 ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, неолбхідних для забезпечення оборони України, а тому, 17.06.2025, під час зупинки транспортного засобу він був при виконанні бойового завдання, що об'єктивно могло свідчити про неможливість проходження медичного огляду у іншому місці протягом 2 годин, як того вимагає чинне законодавство.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, які не були б отримані, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
Таким чином, оскільки працівниками поліції було порушено встановлену законодавством вимогу відносно процедури перевірки та встановлення ознак наркотичного сп'яніння, суд вважає, не доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Згідно зі ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та змінювати фабулу інкримінованого особі правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Таким чином, оскільки суд вважає не доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, тому, провадження у справі підлягає закриттю.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Костенко Є. К