08 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 643/6045/23
провадження № 61-11419 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. розглянув заяву судді Пророка В. В. про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчий Ігор Олександрович, про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, визнання права власності в порядку спадкування,за касаційною скаргою представника Харківської міської ради - Василенка Ігоря Юрійовича на рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 липня 2024 року,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила: 1) встановити факт її постійного проживання з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття її спадщини; 2) визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті
ОСОБА_2 на 170/400 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
12 лютого 2024 року рішенням Московського районного суду м. Харкова позов задоволений повністю.
10 липня 2024 року постановою Харківського апеляційного суду апеляційна скарга Харківської міської ради задоволена частково: рішення Московського районного суду міста Харкова від 12 лютого 2024 року в частині задоволення позовних вимог про встановлення факту постійного проживання
ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття її спадщини - скасовано; у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишене без змін.
У серпні 2024 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Харківської міської ради, у якій заявник просить рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2024 рокувідкрите провадження у цій справі та витребувані з суду першої інстанції матеріали справи.
Вказана ухвала, на підставі частини третьої статті 415 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), була оформлена суддею Ситнік О. М., оскільки ОСОБА_4 , як суддя-доповідач у цій справі, не згоден з відкриттям касаційного провадження - на його переконання у відкритті касаційного провадження у цій справі слід було відмовити, про що детально описано в його окремій думці від 26 серпня 2024 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями з метою приведення у відповідність складу постійної колегії справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
18 серпня 2025 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід у справі, оскільки є обставини, які можуть викликати сумніви в його об'єктивності та неупередженості.
Суддя Пророк В. В. зазначив, що саме з підстав висловлення ним окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги Верховний Суд вже відводив його від участі у розгляді справи № 757/7499/17-ц (провадження № 61?9313 св 20) (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року) та справи № 456/253/22 (провадження № 61-6231 ск 24) (ухвала Верховного Суду
від 12 липня 2024 року), справи № 461/6975/23 (провадження
№ 61-8129 св 24) (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року) та справи № 2-750/11 (провадження № 61-7603 св 24) (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2024 року). Тому, оскільки в його окремій думці від 26 серпня 2024 року була фактично викладена його правова позиція щодо результатів розгляду Верховним Судом справи № 643/6045/23, задля недопущення виникнення обставин які могли б викликати у учасників справи, зокрема у Харківської міської ради, та сторонніх спостерігачів сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, він й заявив про самовідвід від розгляду справи № 643/6045/23 (провадження № 61-11419 св 24).
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви судді Верховного Суду Пророка В. В., дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої - третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02,
від 09 листопада 2006 року).
Згідно з частиною дев'ятою статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Зазначені суддею, який входить до складу колегії, - Пророком В. В. у заяві про самовідвід доводи не свідчать про існування обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості та об'єктивності під час вирішення цієї справи.
Посилання у заяві про самовідвід на те, що саме з підстав висловлення суддею Пророком В. В. окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги Верховний Суд відвів його від участі у розгляді справи № 2-750/11 (провадження № 61-7603св24) (ухвала Верховного Суду від 18 грудня
2024 року), справи № 461/6975/23 (провадження № 61-8129св24) (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року), справи № 757/7499/17-ц (провадження № 61?9313св20) (ухвала Верховного Суду від 20 березня
2024 року) та справи № 456/253/22 (провадження № 61-6231ск24) (ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року) колегія суддів відхиляє, оскільки під час вирішення у цій справі спору по суті суддя Пророк В. В. не заявляв самовідвід з тих підстав, що він в окремій думці від 26 серпня 2024 року (щодо помилкового відкриття касаційного провадження через її малозначність) вже висловив свою правову позицію за доводами касаційної скарги.
За таких обставин колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовляє судді Верховного Суду Пророку В. В., який входить до складу зазначеної колегії суддів, у задоволенні заяви про самовідвід у зв'язку з відсутністю визначених цивільним процесуальним законодавством України обставин, які виключають його участь у розгляді цієї справи.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України оформлена суддею Литвиненко І. В.
Судді В. В. Пророк
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров