18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
11 вересня 2025 року м. Черкаси справа № 925/246/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:
від позивача: Олененко О.В. - адвокат за ордером;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву від 29.08.2025 представника позивача Окрепки Анни Ігорівни про зміну способу або порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 (м. Черкаси) до Гельмязівської сільської ради (с. Гельмязів, Золотоніський район, Черкаська область) про стягнення 574 418,78 грн.,
Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 574 418,78 грн. за виконані у 2021 році роботи за правовідносинами підряду між сторонами щодо розробки проектів землеустрою для Гельмязівської територіальної громади.
Рішенням від 05.08.2024 позов задоволено повністю та стягнуто з Гельмязівської сільської ради на користь ОСОБА_1 574 418,78 грн. за виконані роботи за правовідносинами підряду між сторонами щодо розробки проектів землеустрою, 9087,36 грн. на відшкодування витрат на оплату експертизи, 6 893,02 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.01.2025 рішення Господарського суду Черкаської області від 05.08.2024 залишив без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2025 року стягнуто з Гельмязівської сільської ради на користь ОСОБА_1 20 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у Північному апеляційному господарському суді.
На виконання рішення та додаткової постанови Господарським судом Черкаської області видано накази від 11.08.2024 та 17.03.2025.
01.09.2025 до суду надійшла заява сформована 29.08.2025 від представника позивача, Олененко Олександра Володимировича, через систему «Електронний суд», про встановлення/зміну порядку виконання рішення суду.
Заявник просить змінити/встановити порядок виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 05 серпня 2024 року у справі №925/246/24 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2025 року шляхом стягнення присуджених грошових коштів з рахунків не Гельмязівської сільської ради, а Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради (19715, Україна, Черкаська область, Золотоніський район, вул. Центральна, 1; ідентифікаційний код 04410433).
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання; підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно ч. 2 ст. 331 ГПК України така заява розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Обидві сторони мають електронні кабінети.
В засідання на розгляд заяви представник відповідача не з'явився, явка обов'язковою не визнавалася.
Клопотанням від 11.09.2025 представник відповідача просить засідання відкласти через неможливість своєї явки і задіяність в інших судових провадженнях.
Представник позивача проти відкладення засідання заперечив, оскільки на дату проведення засідання вичерпується встановлений ГПК 10денний строк на розгляд заяви про встановлення порядку/способу виконання судового рішення, а також відповідачем подано Заперечення проти заяви позивача із викладенням власної правової позиції
Враховуючи стислі строки розгляду поданої позивачем заяви за правилами ст. 331 ГПК України, подання відповідачем заперечення на заяву позивача і відсутність вказівки на об'єктивну потребу бути особисто присутнім представнику відповідача в засіданні (якщо явку представників суд не визнав обов'язковою), суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду.
Заява позивача може бути розглянута судом по суті в даному засіданні.
Представник позивача заяву про встановлення/зміну порядку виконання рішення у справі підтримує повністю і просить суд її задовольнити.
В обґрунтування заяви представник позивача вказав, що у визначеного судом і належного відповідача у спірних відносинах, Гельмязівської сільської ради, відсутні рахунки, з яких можливе стягнення боргу, що присуджений судом на користь позивача.
Позивач вказав, що листом від 07.08.2025 № 01.5-04-06/815 Золотоніське УДКСУ повернуло накази Господарського суду Черкаської області без виконання. Позивача цим листом повідомлено, що Казначейство вживало заходів для виконання рішення суду - зверталось до Гельмязівської сільської ради та Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради у зв'язку з тим, що боржник - Гельмязівська сільська рада не має казначейських рахунків. При цьому Виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради повідомив, що він є окремою юридичною особою і рішення суду виконати не може.
Сторонами не заперечується, що функції розпорядника бюджетних коштів покладено на Виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради, у якої є рахунки для розпорядження коштами територіальної громади.
За даними ресурсу https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search Виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради ( код 04410433) є розпорядником та одержувачем бюджетних коштів відповідно до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, який веде Державна казначейська служба України.
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
За загальним правилом, судове рішення має бути виконано способами та в порядку, визначеними самим рішенням суду.
Суд має забезпечувати ефективність виконання судового рішення всіма передбаченими законом процесуальними засобами. При цьому суд також має враховувати таку складову верховенства права як принцип пропорційності (збалансованості), що може охоплювати питання суспільних інтересів, співрозмірності вжиття примусових заходів щодо коштів державного та місцевого бюджетів.
В силу вимог ч. ч. 1 - 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Аналогічно, згідно зі ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016р. за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення повинно бути
виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Статтею 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" №4901-VI від 05.06.2012р. визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Однак безумовно, що виконання судових рішень щодо стягнень за рахунок коштів органу місцевого самоврядування -- неможливе за рахунок коштів державного бюджету.
Суд погоджується із доводами позивача, що згідно Бюджетного кодексу в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України.
Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України передбачено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконуються виключно Казначейством України. Зазначені рішення стягувачами передаються до Казначейства України для виконання безпосередньо.
Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або з боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011р. зі змінами та доповненнями (далі Порядок).
Згідно з п. 2 Порядку:
- безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
- боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;
Пунктом 3, 4 Порядку визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до п.6 Порядку стягувач безпосередньо звертається до органу Казначейства і подає заяву згідно вимог Порядку.
Згідно з п.9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Як вже вказав суд, позивач надав докази, що листом від 07.08.2025 № 01.5-04-06/815 (а.с. 187 том 2) Золотоніське УДКСУ повернули обидва накази Господарського суду Черкаської області без виконання у зв'язку з відсутністю у боржника відкритих рахунків у органах Казначейства.
Саме ця обставина відсутності у Гельмязівської ради відкритих рахунків в органах Держказначейства унеможливлює виконання судового рішення в частині стягнення з даного відповідача грошових коштів.
Суд відхиляє доводи відповідача про неналежного відповідача у справі - дане питання після прийняття рішення у справі та залишення його без змін судом апеляційної інстанції не підлягає переоцінці на стадії розгляду заяви позивача в порядку ст. 331 ГПК України.
Суд не погоджується із запереченнями відповідача, що у випадку відсутності коштів у боржника може і має бути проведено звернення стягнення на його майно за процедурами ЗУ "Про виконавче провадження" і тому на цій підставі, зокрема, відповідач просить відмовити у задоволенні заяви позивачу.
Суд звертає увагу, що фактично стосовно Гельмязівської сільської ради позивачем доказано не відсутність у нього коштів, а відсутність взагалі банківських/казначейських рахунків у цього боржника.
Суд звертає увагу, що судові рішення у даній справі та видані на їх підставі накази передбачають стягнення саме коштів із особи, яка потенційно за законом є або може бути розпорядником та отримувачем бюджетних коштів. Тому стягнення спірних коштів проводиться у такому випадку виключно органами Держказначейства безпосередньо та виключно за рахунок коштів боржника, а не органами державної виконавчої служби у примусовому порядку та із застосуванням всіх механізмів щодо іншого майна боржника за правилами ЗУ "Про виконавче провадження".
Те, що позивач першочергово звернувся за примусовим стягненням на підставі наказів у даній справі до органу ДВС, не перешкоджає позивачу звернутися безпосередньо до органів Держказначейства.
Тому з урахуванням визначеного, позивач вправі домагатися подальшого виконання судових рішень у справі саме шляхом стягнення бюджетних коштів з їх розпорядника, а не через подальше звернення стягнення на майно боржника за правилами ЗУ "Про виконавче провадження".
Ст. 331 ГПК України дозволяє встановлення чи зміну способу та порядку виконання судового рішення, а тому позивач вправі отримати задоволення своїх вимог за рахунок стягнення спірних коштів з місцевого бюджету вже з рахунків Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради.
Суд при цьому враховує, що за змістом ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях(ч.3 ст.12 вказаного Закону).
За змістом ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноваження сільського, селищного, міського голови віднесено, зокрема, забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; здійснення керівництва апаратом ради та її виконавчого комітету. Голова міської, сільської, селищної ради також є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.
Достовірно знаючи про несплачений борг за рішенням суду у справі № 925/246/24 і відсутність рахунків у держказначействі для виконання рішення, Гельмязівська сільська рада не вжила жодних заходів з метою фактичного виконання судового рішення, порушуючи права позивача.
Така поведінка боржника представником відповідача суду не пояснена. Доказів неплатоспроможності місцевого бюджету Гельмязівської територіальної громади суду не подано.
У даному випадку те, що Гельмязівська сільська рада та Виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради з точки зору законодавства є окремими та самостійними юридичними особами з окремими кодами ЄДРПОУ, не є обставиною, що унеможливлює застосування ст. 331 ГПК України до спірних відносин з визначення способу та порядку виконання рішення суду.
Сільська рада створює свій виконавчий орган - виконавчий комітет, якого наділила правом розпорядника і одержувача коштів місцевого бюджету. Ці кошти витрачаються у строгій відповідності із рішеннями ради. Тому у даному конкретному випадку суд може вирішити спірне питання через стягнення коштів з рахунків розпорядника бюджетних коштів - виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради.
Гельмязівська сільська рада та її виконавчий комітет з юридичної точки зору не можуть володіти власними і окремими один від одного грошовими коштами - вони розпоряджаються єдиними коштами територіальної громади з місцевого бюджету.
Спосіб виконання судового рішення у даному випадку - це визначення судом стягнення саме грошових коштів з боржника, присуджених на користь позивача, як примус до виконання спірного зобов'язання в натурі. Під зміною способу та порядку виконання рішення у даному конкретному випадку слід розуміти визначення судом нових заходів для фактичного виконання рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений рішенням суду.
Суд вже визначився, що у спірних відносинах позивача із Гельмязівською сільською радою стягненню підлягають саме кошти місцевого бюджету через їх безпосереднє стягнення органами Держказначейства і вирішує встановити лише новий спосіб (порядок) виконання рішення --- за рахунок стягнення цих коштів з рахунків Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради.
Отже заяву позивача від 29.08.2025 слід задовольнити повністю.
Керуючись ст. 331 ГПК України, -
Заяву позивача від 29.08.2025 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення задовольнити повністю.
Встановити порядок виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 05 серпня 2024 року у справі №925/246/24 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2025 року, якими стягнуто з Гельмязівської сільської ради на користь ОСОБА_1 574 418,78 грн. за виконані роботи за правовідносинами підряду щодо розробки проектів землеустрою, 9087,36 грн. на відшкодування витрат на оплату експертизи, 6 893,02 грн. на відшкодування сплаченого судового збору та 20 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у Північному апеляційному господарському суді,
шляхом стягнення вказаних грошових коштів з місцевого бюджету з рахунків Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради (19715, Україна, Черкаська область, Золотоніський район, вул. Центральна, 1; ідентифікаційний код 04410433).
Дана ухвала є невід'ємною частиною рішення Господарського суду Черкаської області від 05 серпня 2024 року та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2025 року у справі №925/246/24 та наказів від 11.08.2024 та 17.03.2025, виданих на їх примусове виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повний текст ухвали складено 11 вересня 2025 року
Суддя Н.М. Спаських